Сторінка
7
Важлива умова виховання "контрольованої агресивності" у дитини - демонстрація моделей неагресивної поведінки. При проявах агресивності обидві сторони втрачають самовладання, виникає дилема - боротися за свою владу або вирішити ситуацію мирним способом.
Поведінка дорослого, що дозволяє показати зразок конструктивної поведінки і направлене на зниження напруги в конфліктній ситуації, включає наступні прийоми:
слухання, нерефлексії (слухання, нерефлексії, - це слухання без аналізу (рефлексії), що дає можливість співбесіднику висловитися. Воно полягає в умінні уважно мовчати. Тут важливі обидва слова. Мовчати - оскільки співбесіднику хочеться, щоб його почули, і менше всього цікавлять наші зауваження; уважно - інакше людина образиться і спілкування урветься або перетвориться на конфлікт. Все, що потрібно робити - підтримувати перебіг мови співбесідника, стараючись, щоб він повністю виговорився.);
пауза, що дає можливість дитині заспокоїтися;
навіювання спокою невербальними засобами;
прояснення ситуації за допомогою навідних питань;
використання гумору;
визнання відчуттів дитини.
Діти досить швидко переймають неагресивні моделі поведінки. Головна умова - щирість дорослого, відповідність його невербальних реакцій словам.
Корекція агресивності у дітьми молодшого шкільного віку має свої особливості. На початкових етапах не рекомендується групові форми. Не говорячи вже про практично неминучу негативну консолідацію дітей в групі, індивідуальна робота з дитиною є ефективнішою. Після діагностики індивідуального, так і загального рівня агресивності серед дітей в групі, повинна слідувати корекційна робота як індивідуальна, так і групова. Але основний акцент слід робити на індивідуальній роботі з дитиною.
Особливе місце в корекційній роботі слід приділяти формуванню круга інтересів дитини також на основі особливостей його характеру і здібностей. Необхідно прагнути до максимального скорочення періоду вільного часу дитини - "часу дозвільного існування " за рахунок залучення до позитивно формуючих особу занять: читання, самоосвіта, заняття музикою, спортом, і т.д.
Виходячи з того, що розвиток дитини здійснюється в діяльності, то необхідно забезпечити включення дитини в таку діяльність, яка лежить у сфері інтересів дорослих, але в той же час створює можливості дитині реалізувати і затвердити себе на рівні дорослих.
За умови послідовності, поступовості залучення агресивних дітей до різних видів діяльності, що соціально визнається, - трудової, спортивної, художньої, організаторської і інших, - важливо дотримувати принципи суспільної оцінки, спадкоємності, чіткої побудови цієї діяльності.
Агресивність в молодшому шкільному віці дуже поширена, її корекцію треба здійснювати з групою дітей молодшого шкільного віку. Тому ми пропонуємо впроваджувати розроблену нами соціально-педагогічну технологію корекції агресивності у дітей молодшого шкільного віку. Використовуючи теоретичний аналіз робіт А.Й. Капської, О.Л. Кононенко, В.Я. Кіонова щодо соціально-педагогічних технологій, наведемо загальний алгоритм проведення методик корекції агресивності дітей молодшого шкільного віку.
Подаємо приблизну структуру заняття:
1. Бесіда;
2. Етюди та вправи на розвиток емпатії;
3. Хвилинка пустування;
4. Ігри, які сприяють зниженню агресивності.
5. Корекція і розвиток агресивних проявів.
6. Тренінг на зняття негативних емоційних напружень.
Соціальна-педагогічна технологія корекції агресивності у дітей молодшого шкільного віку
Мета: зниження у дітей рівня агресивності до стану норми з контролем результату й закріпленням позитивного ефекту.
Завдання:
1. Зниження агресивності школярів.
2. Формування в учнів віри у свої сили й можливості.
3. Розширення можливостей школярів, формування в них необхідних знань, умінь і навичок для підвищення результативності шкільної діяльності та зниження рівня тривожності.
4. Формування адекватної самооцінки у дітей.
5. Формування розуміння мобілізуючої ролі певного рівня агресивності у вирішенні проблем і складних життєвих ситуацій.
6. Розвиток уміння контролювати рівень агресивності.
7. Підготовка вчителів і батьків до виконання ними завдань корекції.
Предмет корекції: агресивність дітей молодшого шкільного віку.
Методи корекції: ігротерапія, проективний малюнок, психогімнастика, методи поведінкової корекції.
Засоби корекції: ігри, вправи, бесіди, прийоми неігрового типу, спрямовані на зниження рівня агресивності.
Очікувані результати: зниження рівня агресивності, підвищення самооцінки, розвиток комунікативних здібностей.
Етапи корекції:
I. Діагностичний.
II. Настановний.
III. Корекційний.
IV. Етап оцінки ефективності корекційного впливу. Розкриємо кожний з цих етапів.
І. Діагностичний етап
Мета: діагностика особливостей розвитку дітей; виявлення параметрів, що потребують корекції; формування загальної програми психокорекції.
Корекційна робота зі школярами молодшого віку проводиться шкільним психологом (на базі школи) або практичним психологом (на базі іншої установи) з метою зниження рівня агресивності в учнів і кращої їхньої адаптації до шкільного життя. Даний етап припускає індивідуальні заняття з школярами молодшого віку для того, щоб іще більше не підвищувати рівень агресивності й дати можливість школяреві звикнути до спілкування з соціальним педагогом.
Заняття 1
Заняття присвячене знайомству з класом і проведенню тестування на виявлення дітей із підвищеним рівнем шкільної агресивності. Для цього використовується Методика діагностики рівня шкільної агресивності. На цьому занятті також доцільно провести соціометричне дослідження для визначення статусу кожного учня в класі.
Заняття 2
Заняття присвячене індивідуальному знайомству з школярами молодшого віку, рівень шкільної агресивності яких вищий від норми. Заняття передбачає завоювання довіри школяра, усунення скутості у спілкуванні й остраху говорити про себе. Для визначення емоційного стану пропонують виконати малюнок без якоїсь певної тематики, тобто намалювати те, що хочеться в даний момент.
Наприкінці заняття учневі пропонують завдання на визначення його самооцінки.
Заняття 3
Заняття передбачає індивідуальну бесіду з метою не тільки виявлення основних факторів, що сприяють підвищенню агресивності дитини, а й можливості їхнього усвідомлення учнем, а також, щоб поговорити про наболіле й виговоритися. Бесіда допоможе також визначити коло тих людей (однокласники, батьки, вчителі), що викликають почуття тривоги, для наступної роботи з учнями.
Вправа "Не подобається - подобається"
Соціальний педагог просить дитину поділити чистий аркуш паперу на дві половини й записати відповіді на запитання:
1) що мені не подобається у школі;
2) що мені не подобається вдома;
3) що мені не подобається взагалі в житті.
Відповіді на ці запитання учень записує в лівій частині аркуша. Після цього пропонують серію позитивних запитань, відповіді на які записуються в правій частині аркуша: