Сторінка
13
Особові форми дієслів майбутнього часу вивчаються у порівнянні з особовими формами дієслів теперішнього часу, підкреслюється, що в них однакові закінчення, але питання до дієслів ставляться різні.
Набуті знання про змінювання дієслів майбутнього часу за особами практично учні використовують під час складання речень за малюнком, визначення особових форм дієслів у тексті «Поїзди майбутнього». Можна запропонувати учням скласти усний або письмовий твір на цю тему, розповісти про види майбутнього транспорту, використавши доступні для їх віку досягнення науково-технічної революції, факти з фантастичних творів, які опрацьовували з позакласного читання.
Значний інтерес викличе у дітей гра: написати змістовний твір-мініатюру про розвиток техніки і науки в майбутньому в межах доступного для учнів 3 класу матеріалу і використати всі особові форми дієслів майбутнього часу в однині та множині.
Для того, щоб підвести учнів до розуміння поняття про дієвідміни дієслів, проводиться спостереження за особовими закінченнями дієслів теперішнього і простого майбутнього часу. Шляхом спостереження учні встановлюють, що дієслова мають два варіанти закінчень. Перший варіант особових закінчень : -у (-ю) , -еш (-єш) , -е (-є) , -емо (-ємо), -ете (-єте), -уть (-ють). Для цього варіанту особових закінчень характерною особливістю є вживання у закінченнях букв е або є. Другий варіант особових закінчень : -у (-ю) , -иш (-їш) , -ить (-їть) , -имо (-їмо), -ите (-їте) , -ать (-ять) . В особових закінченнях цього варіанту вживаються букви й або ї.
Корисно провести вправи на виділення закінчень в третій особі множини дієслівних форм. Наприклад: йду (І особа однини) йдуть (3 особа множини), несете (2 особа множини) несуть (3 особа множини), лежить (3 особа однини) лежать (3 особа множини), спимо (1 особа множини) сплять (3 особа множини) і т. д.
Звертається увага учнів, що за особовими закінченнями дієслів теперішнього або майбутнього (простого) часу визначаються дієвідміни. До першої дієвідміни належать дієслова, що в третій особі множини мають закінчення -уть (-ють), до другої дієвідміни дієслова, що в третій особі множини мають закінчення -ать (-ять).
Під час вивчення дієвідмін дієслів доцільно використовувати елементи програмованого навчання, виконуючи завдання в такій послідовності:
1. Сформулювати правило, які дієслова належать до першої та другої дієвідмін.
2. Дібрати дієслова в неозначеній формі, поставити їх у третій особі множини теперішнього часу.
3. Виділити закінчення дієслів у третій особі множини.
4. Розподілити і записати дієслова за групами:
І дієвідміна II дієвідміна
кажуть, співають стежать, летять.
Для закріплення знань про дієвідміни та вироблення навиків швидко розпізнавати їх проводиться гра, вибірковий диктант, використовуються дидактичні матеріали, аналізуються речення.
Матеріал теми «Правопис особових закінчень дієслів» поділяється на три частини і вивчається у такій послідовності: 1. Перша особа. 2. Друга особа. 3. Третя особа.
Засвоєння правопису особових закінчень дієслів проводиться шляхом зіставлення особових форм, встановлення спільних або відмінних особливостей, спостереження за правописом дієслів. Наприклад:
І дієвідміна II дієвідміна
Однина
1-а особа 1-а особа
кажу, іду, лечу, біжу,
будую, мию, дою, дзвоню.
На цих прикладах видно, що у першій особі однини дієслова першої та другої дієвідмін мають однакове закінчення -у (-ю). Але в першій особі множини дієслова обох дієвідмін мають різні закінчення. Наприклад:
І дієвідміна
Множина
1-а особа
кажемо, ідемо, будуємо.
II дієвідміна
Множина
1-а особа
летимо, біжимо , доїмо.
В особових формах дієслів визначається наголошений склад, виділяються букви, якими відрізняються особові закінчення першої та другої дієвідмін, звертається увага на правильну вимову дієслів. Також потрібно підкреслити, що в першій особі множини дієслова можуть мати закінчення -ем, -єм, -им, -їм: ідем, кажем, будуєм, миєм, доїм.
У другій особі однини та множини дієслова першої та другої дієвідмін мають різні закінчення. На правописі цих дієслів треба зосередити увагу учнів.
І дієвідміна
Однина Множина
2-а особа 2-а особа
кажеш, читаєш кажете, читаєте.
II дієвідміна
Однина Множина
2-а особа 2-а особа
лежиш, доїш лежите, доїте.
З дієсловами другої особи однини та множини обох дієвідмін складаються словосполучення і речення, пояснюється написання закінчень. У сумнівних випадках написання дієслів другої особи необхідно звертатися до орфографічного словника.
Засвоєння правопису закінчень дієслів у третій особі великих труднощів для учнів не становить. Тут треба наголосити, що за допомогою закінчень дієслів в третій особі множини не тільки розрізняються дієвідміни, а й перевіряється правопис закінчень в інших особах.
На уроках використовуються також вправи по добору до дієслів однокореневих слів, визначення в дієсловах значимих частин, проводиться спостереження за вживанням дієслів у переносному та прямому значеннях (наприклад: орел летить, думка летить, говорить людина, говорить море, шепче хлопчик, шепче осока, стогне тварина, стогне вітер, біжить кінь, біжить річка, летить голуб, летить час).
Не залишаються поза увагою творчі роботи: написання переказів, творів, описів, складання ділових паперів. Використовуються граматичні таблиці, картини, технічні засоби, дидактичні матеріали.
Головна увага приділяється письмовим вправам, умінню визначати в тексті час та особу дієслів, розрізняти дієслова за дієвідмінами, грамотно писати та літературно вимовляти слова.
На уроках широко використовуються різні види диктантів .
Перед тим як розпочати вивчення теми «Правопис ненаголошених особових закінчень дієслів теперішнього і майбутнього часів», повторюється змінювання дієслів за часами, визначення за допомогою питань часу дієслів, розрізнення особових форм. При цьому зосереджується увага на визначенні наголошених та ненаголошених особових закінчень дієслів та правильній вимові дієслів.
Учитель нагадує учням, що в наголошеному складі голосні звуки завжди чуються чітко, наголошені особові закінчення дієслів також вимовляються виразно і чітко: бережемо, стоїш. Тому написання наголошених особових закінчень не викликає сумнівів.
Важче засвоюється правопис ненаголошених особових закінчень дієслів, бо ненаголошені голосні вимовляються нечітко. Підготовчими вправами є проведення звуко-буквеного аналізу дієслів з ненаголошеними особовими закінченнями. Перед тим, як приступити до вивчення правопису ненаголошених особових закінчень, ставиться до класу проблемне запитання: чи можна за допомогою наголосу, при зміні слова або доборі однокореневих слів перевірити написання особових закінчень дієслів так, як це робили при перевірці написання слів з ненаголошеними [е], [и].
Учні переконуються, що так перевірити написання ненаголошених особових закінчень дієслів не можна.
Після цього вчитель пояснює їм, що написання ненаголошених особових закінчень перевіряється за допомогою третьої особи множини.