Сторінка
16

Психолінгвістичні основи вивчення дієслова в початкових класах

Дана таблиця допомагає диференціювати граматичні ознаки і показники різних форм часу і складати алгоритм такого змісту:

Чи має форму часу суфікс –л– ?

Так Ні

Минулий час

Чи виражає дієслово завершену дію?

Так Ні

Майбутній час

Чи утворюється часова форма з допомогою допоміжного дієслова бути?

Так Ні

Майбутній складний Теперішній час

Виключення: дієслова, які у формі минулого часу не мають суфікса – л- (ніс, замерз).

Способи дієслова

При формуванні понять про способи дієслова необхідно розглянути особову форму дієслова як позначення дії по відношенню до реальної дійсності. Спочатку слід дати поняття про реальну дію (як про дію, яка здійснюється, здійснилася або буде здійснюватись) і про нереальну дію (як про дію можливу, бажану, яка позначає прохання, наказ). Пропонуємо від дієслова виконати утворити всі форми часу і охарактеризувати з точки зору протікання в часі. Результати цієї граматичної роботи узагальнюються такими висновками:

Дієслово виконує означає дію, яка проходить в теперішньому часі, зараз.

Дієслово виконував позначає дію, яка здійснювалася в минулому.

Дієслово буде виконувати позначає дію, яка здійсниться в майбутньому.

Ці спостереження систематизуються з допомогою схеми:

Дія

Виконується Виконувалась Буде виконуватись

Теперішній час Минулий час Майбутній час

Реальна дія

Реальній дії потрібно протиставити нереальну. З цією метою використовують такий дидактичний матеріал:

Чергові відкрили вікна.

Чергові, відкрийте вікна!

Якщо б не було вітру, чергові відкрили б вікна.

Розглядаються три форми способу дієслів. Далі аналізуємо речення за такими запитаннями:

Яку дію позначає дієслово в першому реченні?

Охарактеризуйте дії, виражені дієсловами в 2—3 реченнях.

Чи мають ці дієслова форми часу? Чим це викликано?

Які граматичні значення в речення вносять дієслова відкрийте, відкрили б?

Представимо ці спостереження над граматичними значеннями способів у таблиці 7.

Таблиця 7

Граматичні значення способів дієслова

Протиставлення способу дієслова за реальністю-нереальністю дії дозволяє не тільки глибше зрозуміти специфіку способу як морфологічної категорії, але і підготувати учнів до засвоєння більш складного матеріалу. Таблиця дозволяє скласти таку частину алгоритму:

1. Чи позначає дієслово дію реальну?

Так Ні

Дійсний спосіб

Умовний, наказовий

Реальна Нереальна

Далі учням пропонується продумати зміст другої частини алгоритму, враховуючи граматичні значення умовного способу. Така послідовність в складанні частин алгоритму дозволяє свідомо протиставити значення дійсного і умовного способів наказовому, яке має найбільшу кількість граматичних значень.

Потім рекомендується поставити перед учнями таке питання:

Який із способів ви відобразите у другій частині алгоритму і чому?

В ході аналізу встановлюється, що таким способом буде умовний, так як він має одне граматичне значення – дію, можливу при певних умовах. Так складається друга частина алгоритму:

1. Чи позначає дієслово можливу (бажану, умовну) дію?

Так Ні

Умовний спосіб Наказовий спосіб

Запропоновані таблиці і алгоритми дають вчителю можливість розвивати лінгвістичне мислення учнів шляхом дослідження структури явищ, підвищувати граматико-орфографічну грамотність учня.

Процес і результати експериментального дослідження

Одним із завдань експериментального дослідження було визначити рівень засвоєння граматичних категорій учнями початкових класів і його залежність від рівня розвитку пізнавального інтересу.

Експериментальне дослідження було проведене у 4 класі Циганської ЗОШ І-ІІІ ступенів Борщівського району і 4-А класі ЗОШ №1 м. Борщева, перший з яких експериментальний, а другий − контрольний. Всього в експерименті брало участь 23 учні експериментального класу і стільки ж (23) учнів контрольного.

Завдання дослідження: визначення рівня засвоєння учнями граматичних категорій дієслова та його залежності від рівня розвитку пізнавального інтересу як провідного мотиву навчальної діяльності на уроках рідної мови.

З цією метою у 4 класі протягом одного місяця проводився формуючий експеримент, в процесі якого проводилась ґрунтовна і цілеспрямована робота. Вона полягала у виборі та використанні ефективних методів, засобів, прийомів, способів заохочення учнів до навчальної діяльності, які б сприяли удосконаленню знань про дієслово.

Велика увага приділялася змісту навчального матеріалу і забезпеченню позитивної мотивації учіння. Учням пропонувалися цікаві завдання, творчі вправи, прислів'я, ігри, загадки, з допомогою яких здійснювалося вивчення дієслова як частини мови (Додатки А−D). Одночасно зміст завдань збагачував кругозір учнів, їх знання про історію рідного краю, явища природи, про тваринний і рослинний світ, про професії тощо.

На основі спостережень за активністю учнів у процесі навчання ми одержали переконливий матеріал про становлення і характерні особливості пізнавального інтересу школярів при вивченні дієслова. Показниками прояву пізнавального інтересу були запитання дитини, з якими вона зверталася до вчителя, їх зміст, кількість, інтонаційна виразність мовлення, характер активності учнів на уроці.

Як показало дослідження, на перших етапах нашої роботи запитань у школярів майже не було. Включення ж проблемних елементів в різні за складністю навчальні завдання, використання схем та інших прийомів спонукало учнів ставити запитання до учителя. Проте спочатку це були запитання чисто репродуктивного характеру, які вимагали переказування, опису, дублювання запитань підручника. Цілеспрямована робота учителя по формуванню у школярів інтересу до вивчення дієслова призвела до того, що вже на другий тиждень було зафіксовано значно більше запитань, самостійних міркувань, що супроводжувалися позитивними емоціями від пізнання нового, невідомого.