Сторінка
6
Школа мислення, школа під блакитним небом, школа радості – так називав свою освітню систему В.Сухомлинський. створена ним школа виховання творчої особистості стала відомою у всьому світі, а його методика виховання серцем - дороговказ для педагогіки другої половини ХХ і початку ХХІ ст. і майбутніх поколінь. У педагогіці Сухомлинського основний предмет – людинознавство, основні критерії – добро, радість, творчість. Даруєш дітям любов і добро, робиш їх щасливими, радісними, і вони починають творити.
Початкова школа 1 – 4 класи – це Школа радості – школа добра, родинного затишку, милосердя, постійного спілкування і співпраці родини, вчителів і дітей, спрямована на:
1) розвиток природних здібностей через систему творчих уроків (урок етики, урок-казка, урок-гра, урок-мрія, інтегрований урок, урок-вікторина, урок-дослідження);
2) формування духовності як особистісної якості через систему виховних заходів (свята, уроки краєзнавчою, українознавчою тематикою; календарні свята, години спілкування, ін.);
3) навчання добротворення і виховання почуттєвості через різні види діяльності.
Сучасна школа і початкова її ланка зокрема, покликана формувати у дітей духовні якості на засадах традиційних національних цінностей українського народу в умовах навчального закладу.
На думку В.О.Сухомлинського, найглибший слід у душі свого вихованця залишає той, хто зумів розбудити почуття людської гідності, прагнення до добра, правди, честі, краси, хто здатний збагнути складну, часто сповнену суперечностей душу дитини, і плекати у неї паростки духовності. Велика роль у цьому належить мудрому Слову, що виходить з народних уст, рідному слову. І особлива роль у цьому щодо впливу на дитину належить казці.
До казки Василь Олександрович звернувся ще на початку свого творчого шляху. „Батько був не тільки педагогом-теоретиком, учителем-практиком, а й автором 1500 художніх мініатюр-казок, оповідань, легенд, притч, новел” – згадувала Ольга Сухомлинська.
Герої казок видатного педагога – мурашка на землі, журавлиний ключ у небі, білокора береза, горобці, калюжа, жук, ворона. Це навколишнє життя має ввійти в душу дитини і залишитися в ній назавжди, щоб потім прорости чуйністю, добротою, дбайливістю, людяністю і відповідальністю. Такого великого значення у вихованні дітей В.О.Сухомлинський надавав казці.
Виховання молодших школярів педагог називав ”школою сердечності”. Він радив батькам, педагогам навчати дітей добра, любові, милосердя. Для цього важливо, щоб діти постійно бачили гуманістичний зміст вчинків і поведінки тих, хто їх оточує.
Так, у казці „Ледача подушка” на прикладах повсякденного життя Василь Олександрович допомагає дитині подолати маленькі труднощі. не хочеться маленькій Яринці рано вставати, йти до дитячого садка. „У вечері питає Яринка: - Дідусю, чому вранці вставати не хочеться? Навчіть мене так спати, щоб хотілося вставати і йти у садочок”. У гуманних взаєминах старших і дітей Сухомлинський вбачає основу виховання почуття відповідальності, працелюбності, тобто „школу тонких, сердечних, людяних взаємовідносин”. На питання Ярини дідусь люб’язно відповідає: „Це подушка у тебе ледача”. „Я знаю таємницю, - шепоче дідусь. – Ото саме тоді, як вставати не хочеться, візьми подушку, винеси на свіже повітря і добре вибий її кулачками – вона й не буде ледача”. Зраділа Яринка, провчила подушку, лінощі з неї повибивала, та й ну вмиватися. Дідусь у вуса посміхається. Таке ставлення дідуся до Яринки викликає відгук дитячої душі, бажання стати кращою.
В.О.Сухомлинський звертає увагу на те, що найкращим, довершеним інструментом, який завжди спрацьовує, є звернення старших до серця і розумі дитини, а не намагання повчати, вказувати їй, розпоряджатися нею. Якщо у сім’ї дитина набуває досвіду особистісних демократичних взаємовідносин, то у майбутньому, будуючи своє життя, беручи участь у дорослому житті, ця людина буде жити як вільна людина у згоді з моральними цінностями.
Твори В.Сухомлинського переконують батьків та освітян в тому, що необхідно допомогти вихованцеві виразитися, одухотворитися красою моральності і твердо вірити в те, що прекрасне і правдиве перемагають і торжествують.
Моральні почуття і вчинки пробуджуються і вдосконалюються лише тоді, коли благородство, велич ідеї, на основі якої виникає це почуття, , пізнаються на
власному досвіді, на власних вчинках, у поведінці, у праці. Так, на прикладі казки „Не загубив, а знайшов” Василь Олександрович допомагає школярам усвідомити особистісну й соціальну значимість праці як необхідного обов’язку і духовної потреби людини, формує бажання сумлінно і відповідально працювати: „Дав батько синові новий заступ і сказав: - йди, сину, в поле, відміряв ділянку в сто ступенів уздовж і сто впоперек та скопай.
Пішов син у поле, відміряв ділянку і почав копати. Важко було спочатку копати, доки приловчився . Наприкінці робота пішла все краще і краще. Та коли син загнав заступ у землю, щоб перекинути останній шматок ґрунту, він зламався. Прийшов син додому, сказав батькові, що зламав заступ.
- А копати ти навчився? Копати тобі в кінці було важче чи легше?
- Навчився, і копати в кінці мені було легше, ніж спочатку.
- Отже ти не згубив, а знайшов.
- Що ж я знайшов, батьку?
- Бажання трудитися. А це найдорожча знахідка”.
Зміст казки, крім трудової активності, працьовитості, як високої моральності, виховує у дітей також почуття совісті, обов’язку і відповідальності як найвищої загальнолюдської цінності. Процес формування почуття відповідальності у дітей розглядається В.О.Сухомлинським на основі внутрішніх властивостей дитини, її свідомих і добровільних вчинків, коли дії оцінюються особистою совістю, усвідомленням обов’язку й відповідальності.
Художні твори видатного педагога-письменника спонукають почуття дітей до роздумів, морально-етичного аналізу вчинків героїв творів, а також власної поведінки. у зверненні до дітей В.О.Сухомлинський писав: „Не завдавай своїми вчинками, своєю поведінкою болю, кривди, турботи, тяжких переживань іншим людям. Умій підтримати, допомогти, підбадьорити людину.”
Літературна творчість педагога займає значне місце у нових Читанках, автором яких є Голова Української асоціації Василя Сухомлинського віцепрезидент АПН України, академік О.Я.Савченко.
У Читанках для початкової школи вміщені такі художні твори В.О.Сухомлинського (див. таб.1):
2 клас – „Дідова колиска”, „Сьома дочка”, „Покинуте кошеня”, „Оленчин горобчик”, „Про що думала Марійка”, „Соловей і Жук” та ін.
3 клас – „Спляча книга”, „Не згубив, а знайшов”, „Сергійкова квітка”, „Ледача подушка”, „Горобчик і вогонь”, „Красиві слова і красиві діла”, „Кінь утік”, „Гвинтик”, „Що таке школа під голубим небом”, „Який слід повинна залишити по собі людина”.
4 клас – „Суперечка двох книг”, „Камінь”, „Як Павлик списав у Зіни задачу”, „Як Миколка став хоробрим, „Усмішка”, „Співуча пір’їнка”.
Вивчення художніх творів В.О. Сухомлинського за програмою уроків читання початкової школи