Сторінка
15

Формування у молодших школярів ціннісних орієнтирів за творами В.О. Сухомлинського

На основі організаційної, видової структури уроків та методики їх проведення показано способи та методи вивчення творів В.Сухомлинського, звернено увагу на дидактичні умови чуттєво-психологічного сприйняття тексту школярами та методику їх покращення й удосконалення.

З метою виявлення ефективності організаційної структури уроків за методикою їх проведення для підвищення рівнів сприйняття дитячих літературно-художніх творів В.Сухомлинського було проведене моніторингове дослідження та контрольний зріз.

Зіставленням результатів була доведена ефективність використання різних форм проведення уроків читання та організаційної методики їх проведення, а також ефективність дидактичних завдань як засобу підвищення рівнів чуттєво-емоційного та ціннісного сприйняття молодшими школярами творів В.Сухомлинського, вміння виділяти з них повчальну та виховну суть.

Отже, результати даного дослідження засвідчили, що найважливішими морально-ціннісними якостями (орієнтирами) для дітей є: повага, шана, любов, співчуття до ближнього, батьків, родичів (і, насамперед, до матері); відчуття щастя від улюбленої праці, бережливе ставлення до довкілля, всього, що є плодами людської праці, і що витворено у цьому світі, виховання (плекання) в собі усіх гуманістичних почуттів, сили духу, волі, мужності. А загалом, що є лейтмотивом усіх дитячих художніх творів В.Сухомлинського, – бажання робити добро усьому сущому в цьому світі.

Вивчення психолого-педагогічної та методичної літератури з окресленої проблеми, проведення експериментального дослідження допомогло нам зробити такі висновки:

1. У психології пізнання розрізняється почуттєвий, теоретичний і практичний досвід людини. Початком розвитку особистості є почуттєвий досвід, який на початкових етапах освоєння навколишньої дійсності є визначальним. Освоєнню навколишньої дійсності, життєвим правилам і принципам дітям молодшого шкільного віку допомагають уроки читання і, зокрема, вивчення в їх межах дитячих літературних творів В.О.Сухомлинського.

2. Уся творчість В.Сухомлинського як дитячого письменника є своєрідною програмою виховання і розвитку дитини. Кожна казка, кожне оповідання, що включені до підручників, є основою для морально-етичних роздумів, висловлювання учнями власних оціночних суджень, імпульсом до самоаналізу.

Сюжети творів В.Сухомлинського хвилюють сучасних дітей. Це зумовлене тим, що в них піднімаються вічні проблеми людського спілкування. Уроки читання за творами В.О.Сухомлинського у 2 – 4 класах початкової школи є потужним засобом виховного впливу на особистість дитини. Вони прилучають молодших школярів до морально-духовних, естетичних, патріотичних надбань нашого народу, скарбниць його культури, сприяють моральному, етичному та естетичному розвитку молодших школярів. Читаючи, роздумуючи над текстами казок, оповідань, мініатюр та легенд В.Сухомлинського, учні розвивали, активізували, збагачували свій словник; у них активізувалися морально-ціннісні, світоглядні уявлення, поняття, а крім того (що дуже важливо) діти вчилися висловлюватися усно і письмово.

3. Особливу роль відіграють зміст і методика уроків читання за творами В.Сухомлинського. У дітей молодшого шкільного віку досвід між особистісних стосунків обмежений вузьким колом зв’язків з навколишнім світом. Читання художніх творів В.Сухомлинського, у яких розкривається внутрішній світ переживань, думок, мрій людини, розширює життєвий досвід дітей, сприяє усвідомленню ними цінностей, норм поведінки, які підтримуються суспільством. Це зміцнює її природне бажання дитини ставати кращою, дозволяє їй зрозуміти внутрішній світ інших людей.

4. В оцінках, судженнях, творах-мініатюрах, переказах, вправах, письмових завданнях діти формували свою моральну, духовну позицію, основу життя, зрештою – характер. У дієвих ситуаціях уроку, іграх тощо ми бачимо результат того, як діти сприйняли сюжет, повчальні ситуації за творами В.Сухомлинського. В їхніх діях поза уроками, школою – те, як глибоко прониклися діти у своїй свідомості тими ідеями, духом, які втілені в кожній казці чи оповіданні Василя Олександровича.

5. Твори розширюють сприйняття школярами навколишньої дійсності. Це помітно в змінах, що відбуваються у їхньому активному словнику. Словниковий запас дітей поповнився новими словами, виразами, а значить і думками, судженнями. Через яскраві образи казок, оповідань, легенд діти краще сприймають ідею творів, краще сприймають їх повчальний зміст.

6. Стало очевидним, що діти стали соціальнішими, емоційнішими, в них виразніше виявляється здатність і бажання реалізувати почерпнуті, схожі, можливо, подібні життєві ситуації в їх реальному повсякденні: у школі, вдома, в широкому спілкуванні.

За творами В.О.Сухомлинського діти на наших уроках творили і свої казки-мініатюри або оповідання-мініатюри, виконували навчальні завдання. Ці твори цінні для мене, як вчителя тим, що учні навчилися запалювати в своїх думках своєрідні вогники думок – яскраві, світлі, дуже часто неймовірні. Це в них спалахнуло бажання творити. Якби не творчість, не творення казок, мова і мовлення дітей були б плутаними, невиразними, а мислення – хаотичним. Ми переконалася, що між естетичними почуттями і словниковим багатством мови існує прямий зв’язок. Естетичне почуття емоційно прикрашає слово, мовлення. Що цікавішим є твір і незвичніша ситуація, в якій уявно чи реально перебувають діти, тим сильніша гра дитячої уяви, тим несподіваніші образи, які створюють діти.

7. Теоретико-експериментальне дослідження довело, що цілеспрямоване проведення уроків читання за творами В.Сухомлинського позитивно впливає на формування духовно-морального світогляду дітей, а також впливає на рівень навчальних досягнень з курсу читання.

На основі зіставлення результатів була доведена ефективність використання різних форм проведення уроків читання та організаційної методики їх проведення, а також ефективність дидактичних завдань як засобу підвищення рівнів чуттєво-емоційного та ціннісного сприйняття молодшими школярами творів В.Сухомлинського, вміння виділяти з них повчальну та виховну суть.

Після навчання в початковій школі дітей очікує наплив великого обсягу інформації, яку їм потрібно буде осягнути, в кілька разів більшої, ніж у початкових класах. Тому тепер має бути пророблена особлива, спеціальна робота з виховання почуттів учнів. Ця спеціальна робота з виховання і є закладена в читанні, переказах, слуханні, драматизації, переживанні художніх творів В.О.Сухомлинського, щоб майбутнє навчання не було сухим, важким, механічним процесом.