Сторінка
12
На початку уроку наголошуємо учням, що мова йтиме про вчинки і риси людини, які проявляються у спілкуванні. Щоб розпізнати ці якості, нам допоможе уявне сонечко (малюнок на дошці, зразок якого подається нижче), а про які саме якості йдеться, учні дізнаються з ходу уроку.
 |
Щоб учні зрозуміли, про які саме риси йдеться (позитивні: товариськість, турботливість, дбайливість, охайність, щирість; негативні: байдужість, скупість, замкнутість, жадібність), варто організувати слухання віршів, оповідань-мініатюр різних авторів, їх читання, зі змісту яких діти самі визначили б їх. Наприклад:
Через кладку, черезрічку В хату з магазину
я веду свою сестричку. я приніс хлібину.
Прямо в хвилі кладка гнеться, А хлібина дуже свіжа,
а Оксаночка сміється, зараз я її розріжу.
бо зі мною й через річку дам я мамі й татові,
йти сестричка не боїться. і малому братові.
М.Стельмах Дідові й бабусі
(турботливість) і сестрі Катрусі.
Г.Грайко
(щирість, дбайливість)
На такому уроці дуже доцільні обговорення, дискусії, читання в особах, робота в групах, парах.
Працюючи над темою, ми провели ряд нестандартних уроків, свят та ранків, інсценізацій за різними творами В.Сухомлинського, із власними доробками виступала на методоб’єднаннях та педрадах.
Разом з дітьми складаємо не лише казки-оповідання, але й вірші за темами творів великого педагога. За мотивами казок В.Сухомлинського я написала для моїх вихованців вірші. Дітям вони сподобалися. Наприклад.
Дід осінник
У темному лісі живе дід Осінник. Спить на сухому листі й сторожко прислухається до пташиного співу. Як тільки почує сумну журавлину пісню „Курли-курли”, - підводиться й каже: - Настала моя година. Відлітають до теплого краю журавлі.
Виходить із лісу дід Осінник – сивий, у сірому дощовику. Де пройде, там листя жовтіє й опадає на землю. Виходить на узлісся, сідає, прихиляється до дуба і тихо щось мугиче.
Це не пісня, а осінній вітер . Коли дід співає, його борода росте, розвивається за вітром. Ось вона вже протяглась луками. Посіріли луки.
- Осінній туман, - кажуть люди. І не здогадуються, що це ж борода діда Осінника.
(В.О.Сухомлинський)
Дід осінник
(власний віршований варіант)
Живе дід Осінник у темному лісі.
Він спить, умостившись клубочком на листі.
На листі, що пада з беріз і дубочків,
Що килимом стеле й низинки, й горбочки.
І сторожко так, нашорошивши вуха,
Пісню пташину уважно дід слуха.
Як тільки почує „Курли!” журавлине,
Підводиться й каже: „Моя вже година!”
Полинули птахи до теплого краю,
А сивий Осінник виходить із гаю,
Зійшов на узлісся і тихо мужиче:
Чи то він співає, чи тихо мугиче?
Та це і не пісня, це вітер осінній .
А листя у гаю все більше жовтіє,
Жовтіє і пада . Та це не біда,
Коли дід співає – росте борода.
Де пройде Осінник, дощі накрапають,
І луки сіріють, і трави всихають.
А зранку, мов хто молоко розливає,
Нічого не видно, туман застеляє.
Осінні дива – часті зміни погоди.
„От зранку туман, - кажуть люди, - шкода!”
Та люди ніяк здогадатись не можуть,
Що діда Осінника це борода.
Працюючи на уроці, наприклад, зв’язного мовлення (до прикладу, тема „Складання оповідань за серією малюнків”), можна запропонувати учням скласти твір „Чому сумують журавлі ?” щоб твір діти писали на окремих аркушах, які потім можна скласти у вигляді журавликів. Наприклад, за твором „Дід Осінник” можна запропонувати дітям зробити з уяви малюнок діда Осінника.
Наприкінці уроку діти можуть скласти на дошці зі своїх творів-журавликів журавлиний ключ.
Така робота стимулювала учнів до вивчення рідної мови, буде підвищувати її престиж в їх очах, сприятиме розвитку мовлення молодших школярів, розвитку їх творчих здібностей та різнобічному вихованню.
Найважливішою функцією уроків читання у початкових класах є формування в учнів морально-оцінної діяльності, яка передбачає поглиблений аналіз тексту, роздуми щодо мотивів і характеристик дійових осіб. Цьому найкраще сприяють такі види уроків, як уроки-роздуми. На таких уроках має домінувати поглиблене перечитування твору. проникнення у його підтекст. Важливо, щоб на них кожна дитина могла висловити свою думку, свої міркування в якому би то не було вигляді. Важливо, щоб кожна дитина могла висловити не обов’язково якусь певну думку, виражену кількома реченнями, а навіть одну фразу. Варто звертатися до особистого дитячого досвіду, на уроках будувати монологи-міркування, монологи-доведення.
Зокрема на уроці читання, де вивчається, наприклад, оповідання „Кінь утік” спочатку організовуємо з учнями розмірковування над його змістом; пробуємо розмірковувати над тим, кого можна назвати справжнім другом. Перед ти корисно організувати словникову роботу. Її можна провести у вигляді відкриття дітьми „Чарівної скриньки слів”. Учні дістають картки зі словами для пояснення їх значення:
подив – здивування; обурення – крайнє незадоволення, сильний гнів; розголошувати – розказувати; вогнегривий – з гривою, як вогонь (блискучою, рудою, жовтою .).
Згодом організовувалося прочитання учнями пірамідок слів з пришвидшенням темпу, наприклад:
кінь дам тиша
Петрик подив вчинив
таємниця Віталик підводив
вогнегривий розголошуєш останній
Добрий результат в плані розуміння змісту твору дає читання його учнями мовчки (можливо з фоновим музичним супроводом). Розуміння змісту прочитаного потрібно обов’язково перевірити (наприклад, організувати тестові завдання). Вчитель читає початок речення або ставить запитання, а учні добирають відповідне продовження або правильну відповідь.
- Петрик і Віталик були . а) першокласниками, б) третьокласниками, в) четвертокласниками.
- На парту до Віталика упала .а) ручка, б) закладка. в) записка.
- Віталик розповів про записку . а) учителеві, б) товаришеві, в) батькам.
- Що зробив учитель?: а) забрав записку і прочитав; б) не помітив, як Петрик кинув записку ; в) сказав записку заховати і прочитати на перерві.
- На перерві Віталик підійшов до Петрика і сказав:
а) „Вибач”; б) „Давай коня”; в) не пиши мені більше записок.
Далі варто організувати дискусію з приводу того, що думають учні з приводу вчинків героїв оповідання, задаючи питання для обговорення:
Чим був незадоволений Віталик ? Як ви вважаєте, чи правильно зробив Віталик, що розповів учителеві про записку? Як ви думаєте, чи правильно вчитель оцінив вчинок Віталика? Як ви розумієте відповідь Петрика „Кінь утік .” Що зникло – кінь чи дружба?
У підсумковій частині уроку вчитель задає учням запитання:
- Як ви вважаєте, Віталик зрозумів, що він втратив?
- - - - - - - - - - - - -
Вивчення творів В.Сухомлинського може бути пов’язане не лише з уроками читання, а й з інтегрованим курсом „Я і Україна”, природознавством, а також позакласним читанням (2, 3 клас).