Сторінка
7
* Розраховано за даними фінансового відділу та податкової адміністрації Івано-Франківської області
населення. Це забезпечує справедливіший підхід до бюджетів усіх рівнів. Мінімальний розмір забезпеченості на 1999 р. у Коломийському районі (37,53грн.), а максимальний у м. Івано-Франківську (213,98 грн.). Співвідношення між цими показниками досить велике - 5,7.
На 1999 рік обласна рада затвердила бюджет з доходів і видатків у сумі 237,9 млн. грн. Це приблизно стільки ж, скільки вдалося отримати в 1998 році при наявному обсязі виробництва. Якщо б підприємства працювали хоча б на рівні 1999 р., то це могло забезпечити передбачені надходження коштів від обласного бюджету. Наповнюваність оюджету все більше залежить і від роботи малих підприємств. Тому обласна держадміністрація і обласна рада повинні створити найсприятливіші умови для їх розвитку і розширення виробництва. Однак ситуація, що склалася в регіоні, не проста. На 1 січня 1999 року область мала 161 млн. грн. боргу (затримки з виплатою зарплат, допомог, субсидій, видатків на розвиток технологій і т.д.). Але він міг бути погашеним і закладеним у бюджет. Тому вести мову про забезпеченість бюджету недоцільно.
Значно більше коштів, ніж у минулому році, виділяло з Держбюджету на освіту, культуру, охорону здоров'я, соціальний захист. Капітальні вкладення були передбачені в сумі 13,9 млн. грн., з них 4 млн. грн. на газифікацію сіл області.
Оподаткування сільськогосподарських товаровиробників ПДВ.
3.1. Огляд нормативної бази.
Ринок зерна є пріоритетним сектором економіки агропромислового комплексу України. Державна політика спрямована на забезпечення внутрішніх нестатків держави в зерні, з одного боку, і нарощування його експортного потенціалу – з іншого. Досягнення цих цілей можливо тільки завдяки подальшому розвитку зернового господарства країни. Базою для забезпечення поставлених задач є створення відповідних правових, економічних і організаційних основ, що регулюються Конституцією України, Указом президента від 29.06.2000 р. № 832/2000 «Про негайні заходи по стимулюванню виробництва і розвитку ринку зерна», Законом України від 18.01.2001 р. № 2238-III «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 – 2004 років», що мають рамковий характер, Законом України від 04.07.2002 р. № 37-IV «Про зерно і ринок зерна в Україні» і іншими нормативно-правовими актами.
Одним з економічних напрямків у стимулюванні виробництва зерна і підтримці сільськогосподарських товаровиробників з боку держави є введення пільг по оподатковуванню.
Розглянемо, зокрема, деякі питання оподатковування сільськогосподарських товаровиробників через призму Закону України від 03.04.97 р. № 168/97 – ВР «Про податок на додаткову вартість» (зі змінами і доповненнями, далі Закон № 168/97 – ВР), яким визначені коло платників ПДВ, об'єкти, база і ставки оподатковування, перелік не оподатковуваних і звільнених від оподатковування операцій.
Відповідно до Закону № 2238 – III під поняттям продукція сільського господарства (сільськогосподарська продукція) варто розуміти продукцію, вироблену в сільському господарстві й відповідаючу кодам Державного класифікатора продукції і послуг ГК 016 – 97:01.11 – 01.42 і 05.00.1 – 05.00.42. Зокрема, 01.11 – 01.42 – це продукція рослинництва: культури зернові і технічні, продукція овочівництва, садівництва і розсадників, плоди і культури для виробництва напоїв, продукція тваринництва, продукція змішаного сільського господарства, послуги в сільському господарстві, послуги у тваринництві.
З метою підтримки сільськогосподарських товаровиробників ст. 11 Закону № 168/97 – ВР доповнена п. 11.29, відповідно до якого до 01.01.2004. м. припинена дія п. 7.7 ст. 7, пунктів 10.1 і 10.2 ст. 10 цього Закону в частині сплати в бюджет ПДВ по операціях із продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій із продажу переробним підприємствам молока і м'яса в живій вазі, здійснюваних сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми і форми власності, у яких сума, отримана від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва і продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, складає не менш 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.
Тобто продаж такої сільськогосподарської продукції (робіт, послуг) здійснюється за цінами з урахуванням ПДВ, суми якого в державний бюджет не сплачуються, а перелічуються на окремий спеціальний рахунок і використовуються сільськогосподарськими товаровиробниками на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення.
У випадку нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються в державний бюджет у безперечному порядку.
Порядок акумуляції і використання зазначених коштів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.99 р. № 271 (зі змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2001 р. № 374 і від 18.04.2002 р. № 488) (далі – постанова № 271).
Суми ПДВ відбиваються в спеціальній (окремої) декларації по ПДВ за результатами операцій по реалізації продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва.
3.2. Пільги щодо оподаткування сільськогосподарських товаровиробників.
Для новостворених сільськогосподарських товаровиробників різних форм власності питома вага сільськогосподарської продукції в загальній сумі валового доходу підприємства в поточному році визначається за даними звітного періоду.
Новостворений сільськогосподарський товаровиробник має право на застосування спеціального режиму оподатковування у випадку, якщо їм у звітному періоді отримано не менш 50 відсотків загальної суми валового доходу від операцій із продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва і продуктів її переробки.
Звітним періодом з метою визначення права застосування спеціальної політики оподатковування вважається період з моменту державної реєстрації сільськогосподарського товаровиробника як платника ПДВ до кінця першого звітного (податкового) місяця, за який цей платник подає декларацію по ПДВ і який охоплює повний календарний звітний податковий період, за який платник уперше звітує як платник ПДВ.