Сторінка
3

Офіційні трансферти, їх роль і місце в доходах бюджетів

Інакше кажучи, стабільність формули сприятиме стабільності доходів місцевих бюджетів і слугуватиме надійнішою основою для формування видаткової частини місцевих бюджетів. У свою чергу, більша стабільність потоків доходів місцевого бюджету допоможе місцевому органу влади досягти достатнього кредитного рейтингу, що потрібно для здійснення запозичень. Місцеві органи влади навряд чи зможуть здійснювати запозичення, якщо кредитоспроможність позичальника неможливо оцінити з достатньою точністю. Для визначення спроможності позичальника обслуговувати та погашати позики важливе значення має знання майбутніх потоків доходів.

Можна виділити три основні причини, чому розподіл коштів на основі чіткої і стабільної формули є кращим, ніж рішення про розподіл фінансування на основі суб’єктивних суджень експертів та посадових осіб, що представляють державну адміністрацію:

· розподіл фінансування на основі формули, якщо вона є достатньо стабільною і доведена до відома заздалегідь, дозволяє використовувати принципи довготермінового планування і допомагає приймати раціональні рішення щодо використання бюджету на місцевому рівні;

· розподіл фінансування на основі формули допомагає уникнути звинувачень щодо політичних чи особистих мотивів, які б стояли за рішеннями про розподіл коштів. У традиційний спосіб прийняття рішень важко уникнути неформального „торгування” і, в результаті цього, ситуації, коли хтось отримує більше ресурсів не тому, що він їх дійсно (об’єктивно) потребує, а тому, що він може краще аргументувати або просто розділяє політичні погляди з тими, хто приймає рішення про

розподіл коштів;

· щоб використати переваги, згадані вище, необхідно мати повністю прозору формулу. Дуже важливо, щоб місцеві бюджети знали, чому їх частка у загальному фінансуванні не є меншою чи більшою. Навіть якщо вони не погоджуються з усіма факторами та їх відображенням у формулі, принаймні вони знатимуть чого вони можуть очікувати та якою є раціональна аргументація тих, хто приймає рішення [50, с.44].

Перші позитивні підсумки практичного запровадження формульного розрахунку трансфертів у 2001 та 2002 роках у порівнянні з 2000 роком наведені у таблиці (див. табл. 1).

Аналіз результатів застосування формульного порядку розподілу обсягу трансфертів між місцевими бюджетами дозволяє зробити такі висновки.

Розрахункові видатки на душу населення, що застосовувалися для визначення обсягів між бюджетних трансфертів з державного бюджету в 2000 році, склали: по бюджетах міст обласного значення в середньому 143 грн. на душу населення, в той час як у районних бюджетах був нижче – 129 грн. Формування місцевих бюджетів у 2001 році було проведено із застосуванням формульної методики, що призвело до тотожності показника середніх видатків на душу урбанізованих та сільських мешканців (171 грн.), як наслідок повного вирівнювання. У 2002 році прогнозні показники видатків на душу населення в міських бюджетах міст обласного значення дещо перевищив рівень цього показника по бюджетах районів, що пояснюється застосуванням Міністерством фінансів коефіцієнту вирівнювання (a) у межах від 0,8 до 1,0 залежно від середньорічного темпу приросту показника обсягу закріплених доходів для бюджетів-донорів.

Таблиця 1

Розрахункові видатки на душу населення у 2000-2002 роках [48, с.183].