Сторінка
8

Офіційні трансферти, їх роль і місце в доходах бюджетів

2.Світова практика виділяє такі методи розподілу ПБТ:

а).пропорційно фінансовій силі (доходам) місцевого колективу;

б).багатофакторна формула;

в), компенсація фактичних видатків місцевих колективів;

г).як частина річного бюджету місцевого колективу.

Для розподілу бюджетних дотацій найчастіше застосовуються другий та четвертий методи; для зв'язаних прямих бюджетних трансфертів - перший та третій. Огляд методів розподілу бюджетних дотацій, який практикується у різних країнах, подано в таблиці (див. табл. 4.4).

Таблиця 4.4.

Методи розподілу бюджетних дотацій.

Як видно з таблиці, при розподілі дотацій більшість країн надає перевагу формулам, оскільки вони дають змогу об'єктивно оцінити потребу місцевого бюджету в централізованій підтримці. Однак сама по собі формула іде не вирішує проблеми, оскільки дуже важливий набір критеріїв, врахованих у ній, та значення їх ваги. За винятком Франції та Швеції в усіх країнах мало не щорічно відбувається перегляд та уточнення формул. Проте у Франції та Швеції точаться жваві суперечки відносно правомірності включення у формулу певних показників.

3. Ступінь свободи місцевих органів влади у використанні вертикальних трансфертів визначається співвідношенням між зв'язаними прямими бюджетними трансфертами (субвенції та субсидії) та незв'язаними. Чим істотніше частка бюджетних дотацій у прямих бюджетних трансфертах - тим більшу свободу мають місцеві колективи. Дуже часто поряд з об'єктивними чинниками найвагомішими тут виявляються політичні, а саме: намагання центру забезпечити собі лояльність регіонів. Так, у Росії це виявилось у різкому зростанні частки незв'язаних трансфертів. Така ж картина - у Швеції, хоча тут першу роль відіграли економічні фактори.

Як видно з таблиці (Співвідношення різних видів прямих бюджетних трансфертів), у країнах із стабільною економікою та розвинутими традиціями самоврядування саме бюджетні дотації відіграють головну роль (ФРН, Франція, Швеція), тоді як у країнах, що трансформуються, найчастіше - зв'язані трансферти (Польща, Латвія, до останнього часу Росія).

Загалом про оптимізацію може йтися лише в окремій країні, хоча тенденція до глобалізації прямих бюджетних трансфертів у світі існує. Слід зазначити, що у багатьох країнах бюджетні дотації застосовуються як інструмент фінансового вирівнювання, хоча останнє може здійснюватися і безпосередньо між територіальними колективами. Найбільшого рівня розбудови цих інструментів досягли у ФРН та Швеції. У країнах, що переживають період становлення нових засад місцевого самоврядування, законодавство відрізняється більшою різноманітністю, яка, проте, не позбавляє їх необхідності по декілька разів переглядати одні й ті самі законодавчі акти, поновлені згідно з новими умовами. В більшості країн прийнято закони про місцеве самоврядування, де визначено фінансові основи місцевої влади і види прямих бюджетних трансфертів, які вони можуть отримувати; є також закони про місцеві бюджети, де визначається доходна база місцевих колективів, їх права на отримання прямих бюджетних трансфертів.

Обсяг ресурсів для прямих бюджетних трансфертів у розрізі їх окремих видів визначається законами про бюджет, які приймаються щорічно. Вони створюють нормативну базу прямих бюджетних трансфертів у країнах, де поки що немає спеціальних законів щодо окремих їх форм, але роблять процес їх надання не передбачуваним та нестабільним, оскільки в багатьох з цих країн бюджети мають великі дефіцити. Це скорочує фінансові ресурси для підтримки місцевого самоврядування, а негативний ефект підсилюється затягуванням бюджетних дебетів, частими корекціями бюджетних видатків.