Сторінка
1
Інвестиційна діяльність охоплює всі сфери народного господарства – матеріального виробництва і соціальну. Розгляд економічної ролі держави у вирішенні цієї проблеми має принципове значення. Раніше інвестиційна діяльність була спрямована на відтворення основних фондів шляхом капітальних вкладень у народне господарство. У ринкових умовах інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, внаслідок чого створюється прибуток або досягається соціальний ефект. Інвестиції справляють вирішальний вплив на формування темпів економічного зростання і добробуту населення країни, що, у свою чергу, безпосередньо пов’язане із забезпеченням оптимального співвідношення між нагромадженням і споживанням.
Сучасна економічна ситуація в Україні зумовлює зміни у співвідношенні нагромадження і споживання, спрямована на підвищення результативності господарювання всіх суб’єктів суспільного виробництва, а також на інтенсифікацію процесу відтворення. Йдеться про те, щоб в усіх суб’єктів господарювання за допомогою економічних регуляторів нагромадження більш результативно впливало на зайнятість робочої сили, раціоналізувало попит, а фонд споживання, у свою чергу, дедалі більше використовувався на розширення того виробництва, яке повніше покриватиме зростаючий попит. Підвищення попиту стимулює вкладення інвестицій, а це сприяє зростанню вітчизняної економіки.
Досвід розвинутих країн показує, що на співвідношення нагромадження і споживання істотно впливають інтенсифікація розширеного відтворення, впровадження у цей процес інноваційної моделі розвитку. Вони мають знизити коефіцієнт нагромадження, оскільки для одержання одного процента приросту національного доходу можна буде зменшити норму виробничого нагромадження. Отже, першочерговим для української економіки є підвищення ефективності використання всіх елементів нагромадження, інвестиційних ресурсів на всіх стадіях їх обігу.
У ході розгляду проблем розширеного відтворення в економічній літературі акцентується увага на процесі нагромадження як головному чиннику забезпечення економічного та соціального ефектів. При цьому інвестиційний процес розглядається як складова частина процесу нагромадження. У макроекономічному аналізі проблем розширеного відтворення процес формування фондів нагромадження і споживання неможливо відривати від процесу формування інвестиційних ресурсів, пошуку коштів для інвестиційної діяльності, спрямованої на розширене відтворення та ліквідацію диспропорцій у розвитку національної економіки. Аналіз демонструє, що відтворювальний процес обов’язково зумовлює збалансування інвестицій, нагромадження і споживання. Тому пошук шляхів подолання диспропорцій у розвитку економіки України має передбачити досягнення збалансованості найважливішої відтворювальної пропорції: інвестиційний фонд – фонд нагромадження – фонд споживання.
У розвинутих країнах світу відносно високий рівень інвестування підтримується за рахунок великих інвестицій у докорінну реконструкцію виробництва і розвиток нових галузей економіки. Істотну роль там відіграє і економічна політика держави, яка за допомогою податкових підойм, а особливо прискореної амортизації, стимулює фірми і компанії збільшувати інвестиції.
В основних розвинутих країнах 30-40% інвестицій здійснюється самою державою. За рахунок інвестицій фінансуються інвестиції в галузі виробничої та соціальної інфраструктури, а в деяких країнах, крім того, і в житлове будівництво.
Слід зазначити, що в Україні довгий час виділялося недостатньо коштів на розширення виробництва. При цьому основна маса капіталовкладень направлялась на нове будівництво, що в кінцевому підсумку поглиблювало технологічну диференціацію виробництва і в даній галузі, і в економіці в цілому. Збільшувалися інвестиції у позанормативне незавершене будівництво, невстановлене устаткування і товарно – матеріальні запаси. Усе це призвело до перенапруження української економіки, де питома вага спрацювання діючих основних фондів спрацювання діючих основних виробничих фондів є значно більшою в порівнянні з впровадженням нових.
Вихід з такої складної ситуації та подальший розвиток вітчизняної економіки вимагають іноваційно- інвестиційного пожвавлення, оновлення основних фондів на принципово новій, конкурентоспроможній основі. Відтворення основних фондів як на рівні окремого регіону, підприємства, так і національної економіки у цілому має спиратися на науково обґрунтовану інвестиційну політику.
З метою оздоровлення ситуації на фондових ринках України, створення умов для значної активізації інвестиційної діяльності необхідно:
- сформувати на організованому фондовому ринку регіону сталий вторинний ринок акцій перспективних, інвестиційно привабливих емітентів;
- організувати розміщення і обіг на регіональних фондових біржах корпоративних облігацій виробничих підприємств і банків регіону;
- випустити регіональні та муніципальні позики із залученням до регіону не тільки стратегічних, а й портфельних інвесторів.
Крім того, для збільшення розміру інвестицій слід істотно підвищити роль амортизаційних відрахувань, ефективно використовувати прискорену амортизацію. Для зміни структури перехідної економіки України та забезпечення її достатніми інвестиціями, при обмежених внутрішніх можливостях та ресурсах, необхідно створювати сприятливі умови для залучення іноземних інвестицій, привернувши особливу увагу до прийняття законодавчих документів.
Література:
1. Інвестування. К Видавництво «Алерта»,2006р., с.441.
2. Економіка України, 5/2007.
Завантажити реферат