Сторінка
1
ЗМІСТ
ВСТУП
1. Соціально-економічний зміст та структура видатків бюджетів
2. Видатки, що здійснюються з Державного бюджету
3. Видатки, що здійснюються з місцевих бюджетів та враховуються при визначенні обсягів між бюджетних трансфертів
4. Видатки місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу між бюджетних трансфертів
5. Адаптація окремих аспектів світового досвіду щодо розмежування видатків між бюджетами
ВИСНОВКИ
ЛІТЕРАТУРА
ВСТУП
У зв’язку з переходом економіки України на ринкові засади господарювання у бюджеті держави з’явились нові напрями спрямування коштів централізованого фонду, яких не було за умов командно-адміністративної системи. Так, низку видатків перекладено на позабюджетні, соціальні та економічні фонди у Державному бюджеті України та місцевих бюджетах. Знайшли також відображення нові напрямки витрачання і бюджетних коштів, а саме - соціальний захист населення, надання бюджетних позик, зовнішньополітичну і зовнішньоекономічну діяльність, національну оборону, обслуговування державного зовнішнього боргу, національну космічну програму та інші.
Разом з тим , при переході до ринкової економіки суттєво повинні змінитися методи бюджетного впливу на суспільне виробництво, що зумовлено кардинальною перебудовою бюджетних відносин, побудовою нового дієвого бюджетного механізму.
За нових умов потрібно змінити напрями вкладень бюджетних коштів. Важливого значення набувають державні інвестиції у прогресивні галузі економіки для забезпечення стратегічних напрямів її розвитку, створення необхідної виробничої інфраструктури. Видатки бюджетів на розвиток економіки повинні спрямовуватись насамперед на стабілізацію економіки, створення необхідних умов для зростання економічного потенціалу держави.
За визначенням у Бюджетному кодексі „ видатки бюджету кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом”. Видатки усіх бюджетів поділяються на поточні видатки і видатки розвитку. Поточні видатки – це витрати бюджетів на фінансування мережі підприємств, установ, організацій на початок бюджетного року , а також на фінансування заходів соціального захисту населення та інших, інших , що не належать до видатків розвитку [ 13.C.27]. Видатки розвитку – це витрати бюджетів на фінансування інвестиційної діяльності, зокрема фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення, фінансування структури перебудови народного господарства, субвенцій та інші видатки пов’язані з розширеним відтворенням [13.C.42].
Розмежування видатків між бюджетами є важливим елементом бюджетного устрою , яке ґрунтується на розмежуванні функцій держави між різними рівнями влади і , відповідно, на призначенні того чи іншого бюджету: з державного бюджету фінансуються видатки загальнодержавного характеру, з відповідних місцевих бюджетів – видатки регіонального значення. Бюджетним кодексом України визначено, що розподіл обсягу міжбюджетних трансфертів між державним і місцевими бюджетами визначається на основі формули, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.
Саме тому виникає необхідність у вивченні та організації фінансової системи на принципово нових засадах в процесі формування і виконання бюджету, ролі планування і використання коштів на етапі проходження бюджетного процесу на державному та місцевих рівнях. Проблеми, які необхідно розв”язати в процесі бюджетної реформи потребують поглибленого вивчення, а саме:
- розмежування видів видатків між рівнями бюджетної системи;
- вдосконалення розподілу фінансових ресурсів між ланками бюджетної системи;
- вдосконалення практики фінансового та бюджетного планування використання коштів загального та спеціального фондів державного та місцевих бюджетів.
Предметом курсової роботи є теоретичні та практичні аспекти формування та розмежування видатків між бюджетами усіх рівнів, планування та виконання бюджету за видатками.
Об’єкт курсової роботи – Державний бюджет України , обласний бюджет та бюджет області в розрізі його територіальних одиниць.
Теоретично-методологічну основу написання курсової роботи складають законодавчі та нормативні акти, що стосують питань бюджету (Бюджетний кодекс України, Закони України: „Про державний бюджет України на 2001 рік” , „Про державний бюджет України на 2002 рік” „Про державний бюджет України на 2003 рік” „Про державний бюджет України на 2004 рік”, інформаційну – аналітичні дані головного фінансового управління Волинської облдержадміністраці, наукові праці - В.Л.Андрушенка, О.Д.Василика, К.В. Павлюк. Г.О.Пятаченка, С.А.Буковинського, Й.М. Бескида, О.П.Кириленко, С.І.Юрія та інших вчених – економістів, матеріали періодичного друку, та інші джерела інформації.
1. Соціально-економічний зміст та структура видатків бюджетів
Роль і місце видатків у процесах суспільного відтворення визначається найбільш узагальнюючим спрямуванням коштів. В цілому видатки бюджету поділяються на дві частини, пов’язані з розвитком виробничої сфери і видатки, пов’язані з функціонуванням і розвитком невиробничої сфери. Обидва напрями мають важливе значення для суспільства і вони є об’єктивно необхідними. Будучи організатором стосунків у виробничій сфері та власником значної частини виробничих засобів, держава зобов’язана вкладати кошти у структурну перебудову економіки, оскільки такі затрати досить швидко окуповуються, сприяють збільшенню валового внутрішнього продукту і національного доходу, що є матеріальною основою бюджету.
Одночасно значну частину коштів держава повинна вкладати у розвиток соціально-культурної сфери, управління та оборони, що є основною умовою її функціонування. Освіта, охорона здоров’я, культура, соціальний захист населення та соціальне забезпечення, управління, оборона є тими підвалинами, що забезпечують існування та розвиток держави.
Таким чином, при допомозі видатків бюджету держава має можливість в ринкових умовах господарювання:
- регулювати розподіл грошових коштів між виробничою і невиробничою сферами у відповідності з потребами суспільства;
- впливати на структурну перебудову економіки;
- забезпечувати збалансування нищестоящих бюджетів.
За соціальним призначенням видатки державного бюджету України поділяються на: соціальний захист населення; фінансування соціально-культурних закладів, установ; фінансування науки, народне господарство і державні капітальні вкладення; національну оборону; правоохоронну діяльність і забезпечення безпеки держави; утримання органів законодавчої, виконавчої та судової влади; зовнішньо-політичну діяльність; заходи, пов’язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи та соціальним захистом населення; видатки по обслуговуванню державного зовнішнього та внутрішнього боргів і інші видатки.
Інші реферати на тему «Фінанси»:
Державний фонд соціального страхування. Позабюджетні фонди органів місцевого самоврядування
Досвід іпотечного кредитування у розвинених країнах та можливості його застосування в Україні
Конвертованість валют
Фінансова безпека банківської діяльності
Фінансова звітність малого підприємства та використання її даних для управління