Сторінка
7

Державна контрольно-ревізійна служба України і шляхи удосконалення її діяльності

Органи державної контрольно-ревізійної служби проводять ревізії і перевірки суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності за постановою правоохоронних органів. Ці самі органи подають допомогу ревізорам у виконанні ними службових обов'язків.

Службові особи державної контрольно-ревізійної служби є представниками органів державної виконавчої влади. Законні вимоги ревізорів є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, які ревізують. Ці особи при виконанні своїх службових обов'язків перебувають під захистом закону.

Викладені функції державної контрольно-ревізійної служби в Україні, права і обов'язки посадових осіб цієї служби не поширюються на контроль місцевих Рад народних депутатів (муніципальний контроль), аудиторський і відомчий контроль.

3.Державна контрольно-ревізійна служба як складова фінансової безпеки держави.

В останні роки увага фінансистів була в більшій мірі спрямована на розробку проблем формування і розвитку незалежного аудиторського фінансового контролю і дуже мало уваги приділялося державному фінансовому контролю. Пояснити це можна тим, що процеси роздержавлення, приватизації, відродження відносин приватної власності, звичайно, потребують такої форми контролю. А оскільки значення державних фінансів у країнах з розвинутою ринковою економікою зростає й далі, то разом із цим розвивається і вдосконалюється механізм управління державними коштами й контролю за їх використанням. Важлива роль у процесі державного регулювання відводиться державній контрольно-ревізійній службі в Україні, далі – державна контрольно-ревізійна служба, яка є невід’ємною складовою системи її фінансової безпеки.

Фінансова безпека держави – поняття досить багатопланове в економічному контексті та надзвичайно актуальне в політичному, бо є результатом практичних заходів з боку законодавчої та виконавчої влад держави в сфері фінансів. Вона визначається конкретними показниками функціонування економічної системи держави за певний проміжок часу.

Фінансову безпеку будь-якої держави визначає, насамперед, її фінансова незалежність. При цьому, за О.Барановським, рівень фінансової безпеки зумовлений щонайменше 12 факторами, чільне місце серед яких посідають бюджетна безпека і боротьба з фінансовими злочинами .

Будь-який із зазначених факторів при відхиленні за оптимальні межі може призвести до порушення фінансової безпеки держави (спад виробництва, збільшення дефіциту державного бюджету, ігнорування інтересів власних товаровиробників, зростання інфляції, тінізації, криміналізація економіки тощо), а в кінцевому результаті – до зростання залежності держави від впливу зовнішніх і внутрішніх детермінант, дії яких не завжди спрямовані в інтересах більшості її населення. Водночас тривале порушення фінансової безпеки створює передумови щодо порушення економічної і навіть національної безпеки держави. Механізм фінансової безпеки держави подано на рисунку 1.

Отже, для нормального функціонування державного устрою дуже важливо, щоб органи управління державою своєчасно і повно виявляли проблеми суспільного життя, що може мати вирішальне значення для удосконалення законодавчих актів, а через їх реалізацію – для гарантування фінансової безпеки країни.

Таким чином, невід’ємним складником управління державою є контроль, який дає змогу не лише виявити, а й запобігти помилкам і хибам в роботі, шукати нові резерви та можливості.

Методологічно сутність фінансового контролю, як поняття, зводиться до процесу вивчення, порівняння, виявлення, фіксації проблеми, змісту і відображення в обліку господарських операцій та вжиття заходів по їх розв’язанню, усуненню порушень і попередженню їх в подальшому (рис. 2 ).

Таблиця 1

Основні фактори фінансової безпеки держави [36,c.43]