Сторінка
13

Державна контрольно-ревізійна служба України і шляхи удосконалення її діяльності

4. Потрібно констатувати, що подальше покращення і вдосконалення контрольно – ревізійної діяльності затримується внаслідок відсутності її законодавчо – нормативної бази. Останнє прямо перешкоджає успішному виконанню ревізійним апаратом фінансових органів завдань в боротьбі з організованою злочинністю. Для подолання проблеми недосконалості чинних на даний час нормативно – правових актів необхідно:

забезпечити постійний моніторинг та аналіз законодавства з питань фінансового контролю, за результатами якого запровадити своєчасну підготовку та подання в установленому порядку пропозицій для розв’язання проблемних питань;

домогтися прийняття Верховною Радою України закону “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про державну контрольно – ревізійну службу в Україні”;

забезпечити вдосконалення механізму планування контрольної роботи;

забезпечити розробку та затвердження стандартів державного фінансового контролю за використанням бюджетних коштів, державного

і комунального майна у сфері взаємодії органів державного фінансового контролю з правоохоронними органами, з інших питань контрольно – ревізійної роботи, які мають бути врегульовані;

забезпечити розробку порядків ( механізмів ) взаємодії ( координації ) з іншими фінансовими і контролюючими органами та підрозділами за тими напрямами контрольно – ревізійної роботи, за якими така взаємодія не врегульована або потребує змін і доповнень, та ініціювати їх погодження і затвердження в установленому порядку.

5. Загалом, шляхами до підвищення ефективності фінансового контролю бачимо:

- чітку координацію в часі діяльності КРУ роботою Кабінету Міністрів України, спрямованою на аналіз і переоцінку окремих сфер і питань соціальної та економічної діяльності в системі державного управління.

- дієву взаємодію органів ДКРС з органами виконавчої влади, місцевого самоврядування та правоохоронними органами.

- впровадження у практичну роботу, нарівні з ревізіями та перевірками, аудиту фінансово – господарської діяльності бюджетних установ та аудиту ефективності виконання державних програм з метою оцінки повноти досягнення поставлених цілей.

- широке застосування профілактичних заходів для попередження грубих фінансових порушень.

- регулярне інформування Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування про стан досліджених фінансово – економічних процесів, характеристику чинників, які призводять до порушень фінансової дисципліни та неефективного управління фінансовими та матеріальними ресурсами держави, а також пропозиції щодо подолання цих негативних явищ.

- проведення постійного моніторингу стану прийняття дієвих управлінських рішень за результатами контрольних заходів.

- належне регулювання внутрішнього фінансового контролю в системі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади через координацію роботи їх контрольно – ревізійних підрозділів, моніторинг результатів цієї роботи та контроль за функціонуванням зазначених підрозділів.

6. Одним із важливих принципів діяльності ДКРС є гласність. Остання позитивно впливатиме на ефективність роботи державної контрольно – ревізійної служби. Дотримання цього принципу має важливе виховне значення. Оприлюднення фактів зволікань, бюрократизму, незаконного чи неефективного використання фінансових ресурсів, з одного боку, сприяє вихованню правопорушників шляхом впливу на них громадської думки, а з іншого боку, гласність відіграє важливу превентивну роль, тобто попереджає про те, що в майбутньому до винних осіб будуть застосовані відповідні санкції.

Критерієм прозорості контрольно – ревізійної роботи є досягнення ДКРС таких параметрів:

зрозумілість цілей, які переслідує державна контрольно – ревізійна служба, як для посадових осіб центральних органів влади, підприємств, установ і організацій, так і пересічних громадян держави;

забезпечення в ході контролю прав і свобод громадян та інших суб’єктів адміністративного права;

відкритість процесу планування основних напрямків контрольно – ревізійної роботи, проведення ревізійних матеріалів;

доступ спеціалістів, наукових працівників до ревізійних матеріалів попередніх років, по яких завершився 10 – річний термін зберігання в архівах органів ДКРС.

Важливим в цьому напрямку є створення прес – служби ГоловКРУ України. Однією з дієвих складових цієї системи є вихід у світ інформаційно – аналітичного, науково – практичного журналу державної контрольно – ревізійної служби “Фінансовий контроль”.

7. З метою вдосконалення інформаційних, організаційних та інших передумов для належної реалізації покладених на органи ДКРС завдань необхідно забезпечити:

- створення і впровадження єдиної автоматизованої інформаційно – аналітичної системи органів ДКРС, яка б забезпечила ефективне використання всіх інформаційних ресурсів служби та інтеграцію з інформаційними ресурсами інших органів державної влади.

- подальшу активізацію роботи з вивчення та впровадження у практику позитивного зарубіжного досвіду з питань державного фінансового контролю.

- вичерпність і якісність бази внутрішніх методологічних документів з питань діяльності ДКРС за всіма її напрямами та постійний моніторинг ефективності їх впровадження у практику.

- оптимізувати структуру і чисельність ДКРС та вдосконалення системи кадрового забезпечення діяльності служби.

- існують також проблеми по розташуванню обласних, районних і міських підрозділів служби, оскільки власними приміщеннями ДКРС забезпечено всього на 10 відсотків, а решта приміщень орендується, що не сприяє раціональному використанню позабюджетних коштів.

8. Ефективне здійснення функцій ДКРС вимагає її належного кадрового забезпечення. Важливість цієї проблеми підсилюється об’єктивними причинами, які слід врахувати при підготовці спеціалістів служби. Поряд із навчанням працівників ДКРС методиці проведення ревізій та перевірок, потрібно здійснити ряд заходів з питань соціально – психологічних аспектів контрольно – ревізійної роботи та попередження порушень з ознаками корупційних діянь.

Оскільки від професіоналізму працівників ДКРС залежить об’єктивність прийнятих рішень, то до Закону України “Про державну контрольно – ревізійну службу в Україні” необхідно внести нову статтю “Посадові особи органів державної контрольно – ревізійної служби”, яку викласти у такій редакції “Посадовою особою органу державної контрольно – ревізійної служби може бути особа, яка має освіту за фахом, необхідні ділові та моральні якості”.

Список використаних джерел і літератури.