Сторінка
6

Бюджетний механізм та бюджетний механізм держави

• Податкові борги (недоїмка) - це податки, які мас отримати держава, але які не були сплачені. Звичайно, це може негативно позначитись на виконанні бюджету.

Трансферти

• Міжбюджетні трансферти від уряду місцевим органам влади складають значну частину бюджету більшості міст.

• Надзвичайно важливе існування хорошої системи визначення та розрахунку міжбюджетних трансфертів. Система не може бути хорошою, доки формула і її застосування не стануть надбанням громадськості і будуть ретельно перевірятись і оскаржуватись місцевими органами чи громадянами!

• Отримання і виплата коштів підлягають ретельному обліку і мають бути прозорими.

• Часті скарги з боку місцевих органів влади (в унітарних системах) означають, що уряд перевіряє належність фінансування і потім перераховує кошти місцевим органам влади.

• Має існувати чітка система збору і обліку перерозподілених доходів на місцевому рівні.

• Варто зазначити, що міжфондові трансферти (платежі) часто відбуваються протягом виконання бюджету, але це, як правило, звичайні операції, які дещо відрізняються від великих міжбюджетних трансфертів.

Резервні фонди

• Це суми, які відкладає уряд для виходу з особливих ситуацій.

• Як вже зазначалось вище, ступінь законності їх заснування визначає те, яким чином вони використовуються під час виконання бюджету.

• Найбільш поширеними типами резервних фондів є:

1. Резервний фонд для непередбачених видатків. Як правило, закладається в законі про річний бюджет з визначеною метою, напр., для фінансування незапланованих подій, таких як подолання наслідків природних катаклізмів. Такий фонд складає 1%—3% від суми загального фонду (в Україні сума загального фонду не може перевищувати один відсоток видатків загального фонду). За умови належного заснування, вони встановлюють мету, згідно якій витрачаються кошти.

2. Фонд на чорний день. Як правило, засновується як спеціальний фонд і існує за межами закону про річний бюджет. Це фінансовий резерв уряду для боротьби з непередбаченими обставинами, такими як різкий економічний спад, що призводить до падіння рівня надходжень, чи фінансова криза. Використання фінансових ресурсів цього фонду вимагає законодавчого ухвалення. Але за певних обставин, уряд може отримати певний обмежений доступ до такого фонду.

3. Невизначене призначення. Це не резервний фонд, але згадується саме тут. Це спеціальні фонди закріплені за вищим посадовцем чи керівником бюджету протягом бюджетного процесу з повною свободою користування цими фондами. Чіткий облік цих фондів не ведеться, на відміну від прикладів вище, що потенційно може сприяти зловживанням коштами цього фонду.

• За умови належного управління, резервні фонди ведуться як окремі рахунки в казначейській системі рахунків. Ведення цих фондів на окремих рахунках комерційних банків вважається неприйнятною практикою.

• При використанні коштів, вони, як правило, записуються як міжфондові трансферти в загальний фонд, де вони надаються відповідній бюджетній організації, яка може нести відповідальність за фактичні видатки. Кошториси і плани видатків організацій коригуються через повноваження органу влади для збереження балансу бюджету.

• Як правило, вимагаються документальні підтвердження і обгрунтування трансфертів та видатків.

Отже:

• Політичні рішення приймаються під час виконання бюджету для подолання непередбачених обставин, деякі з яких можуть стати причиною внесення значних змін до бюджету.

• Має існувати відповідна нормативно-правова база в законодавстві про бюджетну систему для вирішення проблем реалізації бюджету, коли вони виникають.

• Бюджет, який базується на макроекономічних показниках і занижених оцінках прибутків завжди зробить процес переміщення коштів під час виконання бюджету більш керованим.

Процес виконання бюджету має бути всеохоплюючим і зважати усі аспекти державних видатків уряду і не тільки ті, що затверджені в рішенні про річний бюджет.

3. Основні та пріоритетні напрямки бюджетної

політики України на 2004 рік.

Пріоритетними напрямами бюджетної політики на 2004 рік визначити: забезпечення соціального спрямування державного бюджету; видатки на освіту, охорону здоров'я, культуру, науку, судову владу, житлово-комунальне господарство; забезпечення соціальних гарантій, соціального захисту населення та безоплатної медичної допомоги; державну підтримку енергозберігаючих технологій. Обов'язковим завданням на 2004 рік є забезпечення поетапного погашення бюджетної заборгованості із соціальних виплат. Активізувати роботу щодо реформування системи соціального захисту, охорони здоров'я та пенсійного забезпечення відповідно до напрямів, визначених у Програмі діяльності Кабінету Міністрів України. Визначити чітку позитивну стратегію наближення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги до рівня прожиткового мінімуму. Для фінансового забезпечення реалізації цієї стратегії необхідно вжити заходів щодо мобілізації доходів державного бюджету, включаючи створення цілісної системи дій з детінізації економіки. У 2004 році перейти від системи надання пільг і субсидій населенню до надання адресної грошової допомоги категоріям населення, доходи яких нижче розміру прожиткового мінімуму. Починаючи з 2004 року здійснювати облік у складі державного бюджету усіх державних цільових фондів, які створюються за рахунок податків і зборів (обов'язкових платежів), із збереженням їх цільового призначення. При цьому на 2004 рік мають бути переглянуті і оптимізовані граничні обсяги видатків на утримання таких фондів. Встановити частку прогнозного річного обсягу валового нутрішнього продукту, що перерозподіляється через зведений бюджет, на рівні не менше 38 відсотків з урахуванням обліку у складі державного бюджету усіх державних цільових фондів. Забезпечити повний облік наданих податкових пільг юридичним і фізичним особам. При підготовці законопроектів з питань оподаткування дотримуватися створення умов для розширеного відтворення та підвищення ефективності вітчизняного виробництва, впорядкування податкових пільг. Запропонувати прозорий механізм проведення бюджетного відшкодування платникам податку на додану вартість, який забезпечить у 2004 році погашення у повному обсязі простроченої заборгованості та недопущення накопичення нової, зокрема, шляхом складання списків платників податків, яким необхідно здійснити бюджетне відшкодування податку на додану вартість, встановлення критеріїв визначення черговості та складання графіка проведення такого відшкодування. При цьому не допускається зменшення обсягу надходжень податку на додану вартість до державного бюджету. У 2004 році повинні бути вжиті заходи щодо суттєвого зниження податкового боргу. При цьому забороняються проведення списання заборгованості (недоїмки) суб'єктів господарювання за податками, зборами (обов'язковими платежами), відстрочення і розстрочення їх сплати. Скасування реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності як платників податків повинно проводитися виключно за рішенням суду за поданням органів державної податкової служби. Передбачити загальний обсяг надходжень коштів від приватизації державного майна на 2004 рік не менше обсягу, затвердженого на 2003 рік. Подальше збільшення обсягу таких надходжень має бути пов'язано виключно з додатковими витратами розвитку. Граничний обсяг державного боргу на кінець 2004 року не повинен перевищувати 35 відсотків валового внутрішнього продукту, враховуючи зобов'язання держави по соціальній заборгованості та бюджетному відшкодуванню податку на додану вартість. Передбачити норми щодо чіткої регламентації процедур управління державним боргом та забезпечити зниження показника співвідношення державного боргу до ВВП і скорочення витрат на його обслуговування. Заборонити надання державних гарантій суб'єктам підприємницької діяльності позичальникам кредитів, крім гарантій за кредитами, які надаються міжнародними фінансовими організаціями або на умовах співфінансування разом із міжнародними фінансовими організаціями, за умови ратифікації Верховною Радою України договорів, за якими надаються такі кредити, за винятком кредитів, передбачених у законі про Державний бюджет України. Питома вага місцевих бюджетів у зведеному бюджеті (без урахування відповідних змін щодо обліку у складі державного бюджету усіх державних цільових фондів) та загальний обсяг трансфертів (дотацій вирівнювання та субвенцій) з державного бюджету місцевим бюджетам повинні становити не менше ніж у 2003 році. Обов'язковим напрямом бюджетної політики у сфері міжбюджетних відносин є завершення у 2004 році переходу місцевих бюджетів на обслуговування органами Державного казначейства України, у тому числі за видатками. Зазначене вимагає чіткого розподілу функцій і повноважень у фінансовій системі між місцевими фінансовими органами та органами Державного казначейства України з метою оптимізації витрат на їх функціонування та уникнення дублювання повноважень. Виходячи з принципу субсидіарності бюджетної системи та з метою більш ефективного використання бюджетних коштів забезпечити перехід до здійснення ряду програм державного бюджету шляхом надання субвенцій місцевим бюджетам з державного бюджету, які розподіляються відповідними міністерствами за участю Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, зокрема, на: забезпечення інсуліном хворих на цукровий діабет та закупівлю лікарських засобів для лікування окремих соціально небезпечних хвороб у комунальних закладах охорони здоров'я; інформатизацію загальноосвітніх навчальних закладів та забезпечення підручниками учнів загальноосвітніх шкіл. З метою реалізації Прикінцевих положень Бюджетного кодексу України, починаючи з бюджету на 2004 рік, побудову трансфертних відносин між районними бюджетами та бюджетами міст районного значення, селищ, сіл здійснювати на основі відповідних нормативно-правових актів. При цьому для цих рівнів бюджетів використовуються нормативи бюджетної забезпеченості, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, без урахування коефіцієнтів впливу факторів щодо нормативів штатної чисельності працівників. У проекті державного бюджету на 2004 рік запропонувати єдині підходи до розподілу ресурсів на витрати розвитку між головними розпорядниками коштів державного бюджету з виділенням пріоритетів. Зазначене потребує обов'язкового розподілу державних капітальних вкладень в розрізі головних розпорядників коштів державного бюджету за відповідними бюджетними програмами безпосередньо в проекті державного бюджету. Субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виконання інвестиційних проектів мають бути визначені в розрізі бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів та бюджетів міст Києва і Севастополя в обсязі, не меншому ніж затверджено на ці цілі на 2003 рік, з конкретними напрямами розподілу. Враховуючи низький рівень експлуатаційної безпеки житлово-комунального господарства та його соціальне значення, пріоритетним напрямом спрямування державних централізованих капітальних вкладень визначити будівництво і реконструкцію об'єктів житлово-комунального господарства, що мають загальнодержавне або міжрегіональне значення. У проекті Закону України про Державний бюджет України на 2004 рік має бути передбачено розмір мінімальної заробітної плати на 2004 рік як базовий показник, що впливає на реальні доходи населення і визначення політики оплати праці у бюджетній сфері. Для забезпечення адекватної диференціації в оплаті праці працівників бюджетної сфери необхідно визначити фонд оплати праці на 2004 рік відповідно до Єдиної тарифної сітки. Збільшення розміру грошового утримання військовослужбовців має бути пов'язано виключно з необхідністю надання компенсації витрат, пов'язаних із справлянням починаючи з 1 січня 2004 року податку з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержуваних військовослужбовцями, особами начальницького складу органів внутрішніх справ у зв'язку звиконанням обов'язків несення служби. З метою поглиблення програмно-цільового підходу у бюджетному процесі та підвищення ефективності використання бюджетних коштів на 2004 рік здійснити передачу відомчих бюджетних установ та виконання державних програм соціально-культурної сфери до відання центральних органів виконавчої влади, які відповідають за реалізацію державної політики у відповідній галузі. Передбачити норми щодо пропорційного виділення Державним казначейством України коштів загального фонду державного бюджету головним розпорядникам залежно від бюджетних асигнувань на відповідний період, частки захищених статей видатків на наявних в обліку бюджетних зобов'язань. Забезпечити суттєве скорочення спеціального фонду бюджету, зокрема за рахунок додаткового переведення із спеціального фонду бюджету до загального фонду збору за забруднення навколишнього природного середовища, додаткових зборів на виплату пенсій з урахуванням перевірок контролюючих органів та фінансового забезпечення відповідних бюджетних програм із загального фонду.