Сторінка
3

Бюджетний механізм та бюджетний механізм держави

Отримання додаткових надходжень

• Підвищення податків всередині року створює економічну непевність і, частіше за усе, не принесе збільшення доходів вчасно для вирішення проблеми недоотримання в бюджеті. Цей метод підходить більше тоді, коли недоотримання надходжень прогнозується на етапі формування бюджету.

• Позики також є методом подолання проблеми. Але міста не можуть вийти за рамки обмежень боргу і розміру дозволеного бюджетного дефіциту, маючи, в той же час, обмежений доступ до фінансових ринків.

• Недоотримання доходів тимчасового характеру, що спричинене нерівними потоками надходжень протягом року - зовсім інше. Ця проблема вирішується зосередженням уваги на планах витрачання коштів і короткостроковими позиками. Цю проблему можна також вирішити короткостроковим відкладенням виплат за зобов'язаннями органів влади.

• Зниження податків для стимулювання економіки і, таким чином, збільшення доходної частини. Зниження податків інколи є довгостроковим вирішенням проблеми недоотримання доходів. Однак проблему бюджетного року, навряд чи, вдасться вирішити.

Зменшення видатків

• Найчастіше органи влади вдаються до зменшення видатків, коли виникає проблема недоотримання доходів.

• Найпростішим рішенням є зменшення фінансування усіх програм на однаковий відсоток. Хоча це й не є добре продуманим рішенням, що засновується на пріоритетності видатків, таким підходом найлегше керувати, і він є найбільш політичне прийнятним, оскільки "біль" від зменшення фінансування в рівній мірі розподіляється між усіма бюджетними організаціями. Зменшення фінансування, як правило, не поширюється на "законодавче затверджені програми" і "захищені програми". Така ситуація може негативно позначитись на інших видах діяльності органів влади.

• Відкладення капітальних проектів і обмеження чи тимчасове обмеження є дуже специфічними методами, які часто використовуються в поєднанні із скороченням бюджетів.

• Часто зміни до бюджету мають затверджуватись відповідною радою.

• Нездатність швидко зреагувати на недоотримання доходів вимірюваних пропорцій може швидко призвести до накопичення заборгованості. Тут існують свої проблеми, які обговорюватимуться нижче.

• Недоотримання доходів створює багато проблем, пов'язаних з виконанням бюджету. Якщо бюджет базується на неправильному розрахунку доходів, то проблем неможливо уникнути. За таких умов, виконання бюджету більше схоже на практичну вправу з курсу управління кризовими ситуаціями. Отже, найгіршою ситуацією є та, коли в основу оригінального бюджету закладено занадто оптимістичні розрахунки надходжень.

Видатки, що не закладені в бюджет і невиконані зобов 'язання

· Протягом бюджетного року можуть виникнути великі і незаплановані потреби в коштах.

· Як й у випадку з недоотриманням доходів, розмір незаиланованої потреби є важливим для визначення її серйозності. Крім того, така потреба впливає на політичні рішення, які необхідно прийняти для вирішення проблеми.

· Позабюджетні видатки — це, як правило, потреба в коштах, які необхідно виділити, але які не були закладені в бюджет. До таких потреб можна віднести кошти, необхідні для усунення наслідків стихійних явиш (таких, як потопи та землетруси) чи техногенних катастроф (таких, як викид рідких токсичних матеріалів в річкову систему).

· Невиконані зобов'язання можна охарактеризувати як конкретні законні чи, в деяких випадках, "потенційні" чи моральні зобов'язання органу влади для вирішення проблеми непередбаченої фінансової кризи. Сюди можна віднести несприятливе судове рішення, за яким встановлюється фінансове зобов'язання органу влади.

· Будь-який бюджет стикається з непередбаченими видатками протягом року.

· Більшість органів влади вже мають відпрацьовану систему вирішення таких проблем, особливо невеликого масштабу.

· Чітка юридична база є важливим елементом будь-якого політичного рішення, за якою встановлюється коло відповідальності органу влади і визначається система, за якою можна віднайти необхідні шляхи виходу з негативних ситуацій. Більшість фінансових изиків оцінити нескладно; з ними можна впоратись, залишаючись в рамках нормального бюджетного процесу. Може використовуватись стандартний набір інструментів оцінки і управління ризиками.

Перед кризою

• Варто іще раз наголосити, що для вирішення проблеми непередбачених витрат до настання кризи повинна існувати юридична база. По-друге, ризик, якому піддасться бюджет, має оцінюватись і усвідомлюватись на стадії формування бюджету.

• Хороші юджетні системи передбачають резервні фонди для непередбачених витрат для окриття ризиків, які відносяться до гарантій органів влади і впливу змін на обмінні курси вартості обслуговування боргу.

• Практичне правило полягає в тому, що резервний онд для непередбачених витрат не повинен перевищувати 1-3% загальної суми бюджету.

• Хороший бюджет робить різні припущення при аналізі потенційного економічного впливу на бюджет.

• Середньостроковий вплив на вартість обслуговування боргу з огляду на зміни обмінних курсів і процентних ставок мас періодично оцінюватись.

• Припущення щодо надходжень та відтоку капіталу мають ретельно перевірятись для прийняття до уваги можливих змін в зовнішньому середовищі.

• Економічні ризики, що асоціюються з потенційними зобов'язаннями також мають оцінюватись.

• Всі фактори, що перераховані вище, впливають на розмір резервного фонду для непередбачених витрат.

Подолання кризи

Методи, що використовуються для вирішення проблеми незакладених в бюджет видатків і невиконаних зобов'язань, відрізняються один від одного і залежать від розмірів видатків і ситуації в країні.

1. Коригування бюджету. Якщо сума видатків невелика, то першим етапом є внесення змін до бюджету. Це означає зменшення видатків деінде в бюджеті для компенсаціїб непередбачених видатків. Такий захід, як правило, вимагатиме юридичної ухвали. Може застосовуватись перепрограмування, якщо сума невелика і якщо існує повноваження.

2. Використання резервного фонду для непередбачених видатків. Це може бути першим варіантом розв'язання проблеми, за умови того, що резервний фонд існує і покриває розмір та природу видатків. Зміни до бюджету можуть і не вноситись, але відповідна рада мас знати про використання фонду.

3. Використання непередбаченого асигнування, що наступає після запиту додаткового асигнування. Цей метод найчастіше використовується в розвинених країнах, де дефіцит і його обслуговування не є найголовнішими проблемами. Це дозволяє тимчасово використовувати кошти, що виділені під інші програми до того часу, коли кінцева вартість може бути використана як основа для додаткового асигнування.

4. Використання "фонду на чорний день". Деякі уряди засновують на довгостроковій основі "фонд на чорний день" для фінансування неочікуваних потреб. Як правило, цей фонд задіюється, коли доходи перевищують видатки. Варто зазначити, що створення таких фондів є іще одним засобом подолання дефіциту доходів.