Сторінка
2
Бюджетний кодекс передбачає, що асигнування надається тільки тим об'єктам, щодо яких ці асигнування були передбачені. Розпорядники бюджетних коштів несуть відповідальність за управління бюджетними коштами. Бюджетний кодекс забороняє брати зобов'язання та проводити видатки, більші за бюджетні асигнування. Будь-яке розміщення замовлення, придбання товару, послуг без передбачених на це асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом та рішенням відповідної ради про місцевий бюджет, не вважається бюджетним зобов'язанням.
Розпорядник бюджетних коштів отримує товари, роботи та послуги відповідно до умов взятого (зареєстрованого) бюджетного зобов'язання і тільки після цього приймає рішення про їх оплату та подає платіжне доручення на здійснення платежу.
Реєстрація (відображення) в бухгалтерському обліку виконання місцевих бюджетів відповідного бюджетного зобов'язання стає надійною перепоною виникненню заборгованості та нецільовому використанню бюджетних коштів. Саме цей механізм значно посилює відповідальність головного розпорядника бюджетних коштів на стадії розробки на основі плану діяльності проекту кошторису та бюджетного запиту і - відповідно - визначення фінансового органу в процесі прийняття рішення про включення бюджетних запитів до проекту рішення про місцевий бюджет. При цьому простежується тісний взаємозв'язок стадій бюджетного процесу, а саме, встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі затвердженого бюджетного розпису та затвердження кошторисів з формуванням відповідного бюджету (встановлення бюджетних призначень).
Процес виконання місцевих бюджетів стає найважливішим етапом бюджетного процесу, оскільки стан виконання бюджетів всіх рівнів має засвідчити:
· досягнення конкретних результатів діяльності відповідно до визначених завдань:
· точність прогнозування показників бюджету щодо доходів та видатків:
· ефективність здійснюваної відповідними органами роботи (адміністрування) щодо наповнення дохідної бази місцевих бюджетів:
· оптимальність прийнятих рішень щодо спрямування ресурсів місцевих бюджетів за напрямами діяльності органів місцевої влади:
· досягнення фінансової самодостатності органів місцевого самоврядування:
· рівень забезпечення соціальних потреб населення адміністративно-територіальної одиниці як за рахунок коштів місцевого бюджету, так і отриманих з державного бюджету у вигляді субвенцій:
· ефективність використання запозичених ресурсів.
2. Виконання бюджетної політики.
В цьому пункті розкриваються питання, які, як правило, вирішуються на урядовому рівні. Ці питання впливають на бюджет в цілому і можуть мати негативний вплив на багато чи всі бюджетні організації. Рішення, які приймаються для вирішення цих питань, є політичними рішеннями.
Ці рішення розглядатимуться тут в двох категоріях для полегшення обговорення. Отже, перша категорія - економічний і політичний вплив на бюджет. Ця категорія включає великий вплив на бюджет, що виникає з економічних і політичних подій, що відбуваються поза межами бюджетної системи країни. До таких подій можна віднести недоотримання доходів, інфляцію і великий обсяг незакладених в бюджет видатків. До другої категорії - бюджетна система і питання управління - відносять проблеми, що часто виникають в бюджетній системі самі по собі, і які вимагають прийняття протягом року політичних рішень. Сюди можна віднести питання управління резервними фондами, контроль за позабюджетними видатками та внесення змін до бюджету.
Спочатку розглянемо причину і природу цієї проблеми і її потенційний вплив на виконання бюджету. Потім, розглянемо деякі з інструментів, які застосовує уряд для вирішення цих проблем. Найкращі бюджетні системи передбачають розвиток таких проблем протягом року і часто забезпечують планові механізми для вирішення таких проблем. Такі ситуації, як висока інфляція і значне недоотримання доходів, є надзвичайно серйозними самі по собі. Ситуація може погіршитись, якщо фінансова система не передбачила планового методу її подолання.
2.1. Економічний і політичний вплив на бюджет
Головні принципи:
· Бюджети рідко коли виконуються відповідно до плану.
· Серйозні економічні і політичні події можуть спричинити серйозні зриви виконання бюджету, навіть якщо він запланований найкращим чином.
· Не існує набору правил чи методів, якими б керувались країни для вирішення основних проблем виконання бюджету. Але існують принципи, політичні методи і інструменти.які часто використовуються і можуть бути пристосовані до особливостей окремої країни.
· Хороші бюджетні системи передбачають незаплановані події протягом виконання бюджету і забезпечують планові механізми для прийняття необхідних політичних рішень.
Загальне представлення недоотримання доходів
• Це загальна проблема виконання бюджету, навіть у розвинутих країнах.
• Двома основними загальними проблемами недоотримання доходів :
1) економіка не працює так добре, як очікувалось, коли формувався бюджет,
2) затверджений бюджет засновувався на нереалістичних (занадто оптимістичних) прогнозах надходжень.
• Інколи третьою причиною є незадовільний збір податків, що часто поєднується з існуванням великого сектору тіньової економіки.
• Розмір недоотримання доходів чітко визначає серйозність впливу на бюджет, а значимість визначає тип заходів, які вживає уряд для подолання проблеми.
• Велике недоотримання доходів може бути і не визначене на початку бюджетного року. Нездатність зреагувати швидко неодмінно спричинить фінансову кризу, що часто набуває більших масштабів дещо пізніше.
• Існує лише два прийнятні і розумні способи подолання проблеми недоотримання доходів, — зменшення видаткової частини і отримання додаткових надходжень. Часто використовуються поєднання цих способів.
Завантажити реферат