Сторінка
2

Специфіка моделювання фразеоквантитативних одиниць із градаційною семантикою

Квантитативні одиниці з градаційною ознакою малого або великого її виявлення містять у своїй внутрішній формі останні два складники, оскільки власне надмірне виявлення чогось великого або малого апріорі ґрунтується і на модальності, і на оцінці. Завдяки наявності цих трьох складників у семантиці квантитативних одиниць розгляданого фразеосемантичного поля є можливим визначити типи логіко-семіотичних ситуацій, на позначення яких вжито дані одиниці:

- чогось надзвичайно мізерного, тобто надзвичайно малої величини, кількості: Кіт наплакав, Одні очі зосталися;

- вказівка на швидке настання якихось подій: Стояти однією ногою в могилі, Дві чисниці до смерті;

- набуття достатнього досвіду: З’їсти не один пуд солі, З'їсти собаку, Знати, по чому фунт лиха;

- демонстрація одностайності думок та позицій, причому з перевагою пейоративної оцінки: В одну дудку грати, Одну пісню співати, Одним миром мазані, Одного поля ягода;

- перевага певних достоїнств однієї людини перед іншою: На голову вищий, На дві голови вищий;

- попередження про небезпеку: Десятою дорогою обминати, Десятою вулицею обходити;

- надмірне виявлення процесу говоріння: Набалакати сім кіп, Набалакати сім мішків гречаної вовни, Набалакати три мішки гречаної вовни та й всі не повні, Наговорити десять мішків гречаної вовни, Намолотили чотири копи гречки;

- вказівка на зайвість чогось, непотрібність: Десята вода на киселі, Десята спиця в колесі, Як собаці п’ята нога;

- неорієнтація в звичайних речах: Заблудився між трьох дубів, Заблудитися між трьома смереками, між трьома соснами;

- збереження таємниць: За сімома замками, За сімома печатками;

- невиправдане придбання чогось здалека: За сім верст киселю їсти, За тридев'ять земель;

- непостійність людських дій: Сім п'ятниць на тиждень;

- надмірний вияв важкої праці: Сім потів зійшло.

Проаналізовані фразеоквантитативні одиниці пов’язані наскрізною семою із градаційним значенням: “указівка на надмірну велику/невелику величину, кількість ознаки, дії”, яка час від часу перехрещується з іншими диференційними семами, що вказують на існування ознаки певної величини, кількості, міри та ваги. Останні в нетермінологічному полі утворюють дві групи слів, семантичну опозицію злегка/понад, небагато/занадто much/many/little/few. Протилежність груп зумовлюється вихідним кількісним наповненням: еталони з надмірно малим за кількісним наповненням мір вживаються на позначення “мало” і, навпаки, еталони зі надмірно великим наповненням є потенційними виразниками поняття “багато”. Це в свою чергу дає підстави розглядати дане фразеосемантичне поле як поліцентричне утворення, що не має однієї яскраво вираженої домінанти і складається з мікропололів. Таке поліцентричне утворення характеризується дифузною структурою з великою кількістю складників. Будь-яка одиниця, що входить до складу мікрополя, характеризується специфічним набором мінімальних смислових компонентів – сем, інтегральних і диференційних. Якщо інтегральні семи є найбільш спільними і є підставою для поєднання квантитативних одиниць у конкретну логіко-семіотичну ситуацію, то диференційні семи є додатковими семантичними ознаками і відбивають другорядні властивості й характеристики позначуваного явища.

Проте, незважаючи на дифузність та перехресність тематичних мікрополів, правила і зв’язки поєднання квантитативних одиниць у конкретне тематичне мікрополе, що маркує певну логіко-семіотичну ситуацію, мають системний характер, що найяскравіше продемонстровано наявністю синонімічних та антонімічних відношень між цими одиницями.

Синонімічними ми вважаємо одиниці, які виражають спільне (близьке або тотожне) значення, позначають одну логіко-семіотичну ситуацію, виконують однакову функцію (тобто є взаємозамінними), хоч і мають різну образну структуру, різняться семантичними характеристиками та стилістичним забарвленням. Так, наприклад, синонімічними є прислів’я Стояти однією ногою в могилі, Дві чисниці до смерті та В одну дудку грати, Одного поля ягода. Можливість квантитативних одиниць із градаційною семантикою утворювати синонімічні ряди, які не є ізольованими, а становлять власну мікросистему, підтверджує те, що вони становлять систему своєрідних мікрополів, з яких складається фразеоквантитативне поліцентричне утворення.

Так, спільне значення нагромадження, множинності, створюване із сукупності малих за розмірами предметів (крихти, нитки) представлений у прислів’ях укр. З крихіток купка виходить, з хати по нитці – сиротині свита та англ. Many a little make a mickle (букв. Багато малого робить велике). Ізосемічними виявляються і такі одиниці, в яких ідею переваги множинного над одним передають компоненти – громада, собор (пор., укр. Собором і чорта поборем, де маємо протиставлення сакрального, святого і профанного, пов’язаного зі сферою нижчої демонології) чи опозицію орнітологічних образів, птахів за їх силою, перевагою (укр. Дружні сороки й орла заклюють). В англійській мові можна навести такий приклад, як Many hands make light work.

Окрім синонімії, квантитативні одиниці з градаційною семантикою демонструють наявність варіантів у кожній логіко-семіотичній ситуації: Десятою дорогою обминати, Десятою вулицею обходити. У варіантах, на відміну від синонімів, образ не різний, а спільний. І між собою вони різняться лише структурними компонентами, які не впливають на загальний смисл і значення фразеологічних одиниць і прислів’їв, що маркують одну й ту ж логіко-семіотичну ситуацію. Отож, фразеологічними варіантами вважаємо такі різновиди квантитативів, які мають спільний внутрішній образ, але різняться одним чи кількома компонентами лексичного складу або ж певними елементами граматичної структури.

Системні явища у фразеоквантитативному поліцентричному утворенні представлені також одиницями, що мають протилежне значення. Антонімічні відношення встановлюються як між однообразними фразеологізмами та прислів’ями, так і між різнообразними одиницями на зразок: На два фронти й Одну пісню співати.