Сторінка
3
Досить вживаними у сучасній українській мові стали форми найвищого ступеня порядкового числівника перший. Напр.: Серед найперших відкрито заговорили про самоокупність партій есдеки (Україна і світ сьогодні, 2006); Найперший чинник здорового хребта – постава (Українська газета, 2006); Я маю велику радість і душевну втіху з того, що від найпершого мовного змагання прилучився до жертводавців, які встановили свої премії переможцям (Літературна Україна, 2006).
Процеси творення прикметників, дієприкметників і залучення їх у процеси ступенювання відбуваються постійно. Зокрема, у СУМ відсутні такі лексеми, як глобальний, концептуальний, заангажований, а прикметника рейтинговий не засвідчує навіть ВТС СУМ. У сучасному ж слововжитку вони функціонують і утворюють ступені порівняння: Кажуть, для “когось із них” найглобальніша мрія – стрибнути з парашутом (Українська газета, 2005); Телекомунікації стали концептуальнішими (Дзеркало тижня, 2006); Їх іміджмейкери та ЗМІ мають зробити найрейтинговішими національними політиками (Газета по-українськи, 2006); Найзаангажованіші канали “НТН” і ТРК “Україна” (Народне слово, 2006).
Форми синтетичного ступенювання дієприкметників українські граматики звичайно не розглядають, хоча вони відомі в мовній практиці ще з 20-х років минулого століття [9, 54]. Кінець ХХ – початок ХХІ ст. відзначається досить широким вживанням таких форм. Напр.: Його корпорація розраховує, скориставшись іміджем цієї найпросунутішої країни мусульманського світу, створити продукти, які б не викликали відторгнення у представників цього світу (Дзеркало тижня, 2006), …такі сценарії вже відпрацьовували … але цей крутіший і просунутіший (Дзеркало тижня, 2006); Для багатьох він є одним із найочікуваніших дисків цього року (Слово Просвіти, 2005), …серед найочікуваніших фільмів (Дзеркало тижня, 2006); В Україні цей сорт вважається одним із найрозповсюдженіших і найулюбленіших у населення (Слово Просвіти, 2005); …за найшанованішим у цій “галузі” рейтингом, укладеним американським журналом для чоловіків FHM, найпривабливішою секс-бомбою планети 2006 року визнана Скарлетт Йоханссон (Україна молода, 2006); Що кругліші і переляканіші очі матимуть нещасні чоловіки…, то вдалішою можна вважати програму (Україна молода, 2006).
У наведених дієприкметниках можна помітити різні семантичні нашарування й видозміни, а також неоднакове набуття якісності, оскільки семантичний ступінь переходу дієслова у прикметник вирізняється своєю неоднорідністю, відображаючи неоднаковий вияв семантичного віддалення від вихідного дієслова [10, 146]. Ще інших якісно-оцінних нашарувань набувають похідні від дієприкметників прикметники: …починаючи від Києва і закінчуючи найвіддаленішим селом (Народне слово, 2006); У найвіддаленішому курені гірського пасовиська Карпат (Українське слово, 2006); Бо чогось подібного не спостерігається ні у найближчих сусідів як зі Сходу, так і з Заходу, ні у найвіддаленіших країнах (Літературна Україна, 2005); …увазі цій варто завдячувати передусім економічно найзацікавленішій стороні… (Дзеркало тижня, 2006); …один з найталановитіших і найобдарованіших воєначальників… (Українське слово, 2006); …держава зачепила безпосередні бізнесові інтереси в економічно найрозвиненішій царині культури (Дзеркало тижня, 2006); На тлі всього цього наростає газовий конфлікт між Росією та Вірменією, яка до останнього часу була найвідданішим союзником Москви на Кавказі (Україна молода, 2006).
У сучасній українській мові можливе паралельне вживання суфіксів -ш- та -іш- при творенні вищого ступеня від деяких прикметників: багатший – багатіший, гірший – гіркіший, рідший – рідкіший, старший – старіший, тихший – тихіший, товщий – товстіший, швидший – швидкіший. Проте мова прагне уникати варіантів, які не мають додаткових відтінків або стилістичного забарвлення. Тому з часом одні варіанти зникають, а інші набувають додаткових виражальних можливостей [5, 83]. При цьому спостерігається семантична диференціація паралельних форм: рідший (випадок) і рідкіша (сітка), старіший (віком) – старший (своїм становищем), гірший (за якістю) – гіркіший (за смаком) [3, 107]. Проте у формах найвищого ступеня порівняння прикметника старий ВТС СУМ фіксує таке закріплення значень: найстаріший – 1. Який прожив багато років. 2. Який існує довгий час, давно створений; найстарший – який прожив найбільше років серед інших (переважно про дітей). Це підтверджує і мовна практика останніх років: Найстаріша з парламентських пісень (Дзеркало тижня, 2006); Одному з найстаріших і наймасовіших видань на пострадянському просторі – газеті “Труд” – виповнюється 85 років (Голос України, 2006); …питання про газифікацію найстарішого міста Одещини Білгорода-Дністровського (Голос України, 2006); Навчальний заклад дав освіту тисячам українців і здобув славу найстаршого серед усіх діаспорних навчальних закладів світу (Освіта, 2006).
У випадку розмежування форм гірший – гіркіший спостерігаємо прагнення мовців уникнути омонімії: оскільки форма гірший є також вищим ступенем порівняння від прикметника поганий, то для прикметника гіркий закріпилася форма гіркіший.
Деякі прикметники утворюють суплетивні форми ступенів порівняння: великий – більший, поганий – гірший, гарний – кращий. При ступенюванні прикметника гарний у сучасній українській мові маємо хитання у виборі тієї чи іншої форми вищого ступеня. Так, ВТС СУМ подає такі його форми: гарний – вищ.ст. кращий і ліпший, рідко гарніший. Однак у мові засвідчується активне вживання останньої форми, пор.: …бо гарна дівчина була в одежі, а ще гарніша – без одежі (В. Шевчук); …засвітилося її обличчя, таке гарне, таке чарівне, таке чудове, таке прекрасне, що гарнішого в світі не бачив (В. Шевчук); І сьогодні на цій найгарнішій вулиці країни все ще живуть люди (Україна і світ сьогодні); …у найгарніших районах Києва… (Літературна Україна, 2006); Тоді мені веліли боги вибрати з-поміж моїх юних войовниць найліпшу, найгарнішу, найжорстокішу і найсміливішу (В. Шевчук); …краса нас самих робить у цьому світі гарнішими (В. Шевчук). Крім того, з’являється не фіксована в граматиках і правописних виданнях паралельна форма вищого ступеня порівняння для прикметника красивий – красивіший: …у той день люди мені здавалися загадковіші, красивіші й приємніші… (В. Шевчук); Найкрасивіші піруети виписують дітлахи (Дзеркало тижня, 2006); серіал “Найкрасивіша” (рос. “Самая красивая”) (телеканал “1+1”, 2006).
Інші реферати на тему «Мовознавство»:
Крилаті вислови як об’єкт лінгвістичного дослідження
Інтертекстуальність у вимірах українського бароко
Відтворювальні процеси в розвитку праслов’янського *LITI
Роман Валерія Шевчука “Тіні зникомі”, місце національної ідентичності у творчості Валерія Шевчука
Асоціативний експеримент як засіб виявлення мікросистем оцінних назв в українській, російській та англійській мовах