Сторінка
3

Російська мова в Україні

У регіон Захід включені Галичина (Тернопільська, Івано-франківська і Львівська області) і Волинь (Волинська і Рівненська області). До регіону Схід віднесені Луганська і Донецька області.

Згідно опитувань 2008 року, близько третини громадян вважають доцільним запровадження другої державної мови, в той час, як більшість — дві третини, або 60,9 % опитаних виступають за збереження тільки українською мовою статусу державної[11].

[ред.] Політичний вплив

Результати парламентськіх виборів 2007

Поширеність російської мови по регіонах України (2003)

Результати парламентських виборів показують високий зв'язок електоральних переваг з мовою, домінуючою в тому або іншому регіоні[12][13].

Ту ж залежність показують і президентські вибори. Наприклад, Віктор Янукович в третьому турі отримав більше половини голосів в саме тих областях України, де розповсюджена російська мова [9]: Донецька (93%), Луганська (92%), Дніпропетровська (63%), Харківська (68%), АР Крим (81%), Одеська (68%), Запорізька (70%), Миколаївська (70%), Херсонська (52%). Всього в цих областях він отримав 81% всіх своїх голосів[14].

Області з переважною підтримкою Януковича відрізняються високою часткою російськомовних людей що проживають в кожній з них. Навіть якщо частка росіян по самоідентифікації в деяких областях не дуже велика, як, наприклад, в Одеській або Дніпропетровській області (11% та 16%, відповідно), то частка російськомовних в кожній з цих областей перевищує дві третини[9].

Більш детальне дослідження щодо впливу мови спілкування на електоральні переваги виборців провів Київський "Центр політичних досліджень і конфліктології"[9].

Дослідники розглянули шість лінгво-етнічних груп серед населення України: україномовні українці (виборці, які вважають себе етнічними українцями і найчастіше спілкуються українською), російськомовні українці (вважають себе етнічними українцями, але частіше спілкуються російською), двомовні українці (ідентифікують себе як українці, однаково часто використовують обидві мови), україномовні росіяни (ідентифікують себе як росіяни, але частіше говорять українською), російськомовні росіяни (вважають себе росіянами, частіше використовують російську мову), двомовні росіяни (вважають себе росіянами, однаково часто використовують обидві мови). Для аналізу були використані дані соціологічного дослідження перед третім туром виборів Президента 2005, проведене Київським міжнародним інститутом соціології (2000 респондентів).

Згідно дослідження, лінгво-етнічна самоідентифікація виборців є важливим політичним фактором в Україні (Таблиця). Президентські вибори 2005: як голосували лингво-етнічні групи

Прим(*):Сума частин не рівна точно 100% через погрішності округлення

Низка проросійських політичних партій і рухів в Україні спекулюють на важливості вирішення питаннями російської мови, дестабілізуючи український політикум і українське суспільство[15].

Так на національному рівні питання мови посідають одне з останніх місць в переліку актуальних тем для громадян. За опитуваннями 2007 р. питання російської мови в переліку актуальних тем посідає 26 місце з 30. Однак у деяких регіонах, пріоритетність питання російської мови трохи вища: так у південно-східних регіонах воно посідає від 18 до 22 місця у переліку актуальних. Тільки у Криму питання російської мови посідає 4 місце. Таким чином питання статусу російської мови в цілому по країні набрало 8%, головним чином за рахунок Криму та Донбасу.[16]

В той же час, електоральні переваги мають сильну кореляцію з мовою виборців (див. також нижче): В. Янукович отримав підтримку переважної більшості російськомовних росіян, тоді як В.Ющенко - україномовних українців [12] .

Як показує статічтіческій аналіз голосування[12], електорат Ющенко разюче відрізняється за мовною та національною ознакою від електорату Януковича - його основу складають україномовні українці (дві третини виборців, 67%) і 17% російськомовних українців. Етнічні росіяни становлять у электорате Ющенко дуже незначну частину - всього близько 6%.