Сторінка
3

Політичні та громадські ідеї М. Драгоманова – як поштовх до зародження лібералізму в Украйні

Національна ідея. Михайло Драгоманов у своїй праці “Чудацькі думки про українську національну справу” переконує, що сама по собі думка про націю не може привести людство до свободи та правди для всіх. Необхідно шукати чогось іншого - загальнолюдського, що було б вище над усіма національностями та згармонізувало їхні відносини. Проте ця ідея “космополітизму і людства” зовсім не суперечить ідеї національності, а лише творить її вищий порядок. Подібний підхід сповідували і Б.Кістяківський, В.Вернадський, А.Кримський, висуваючи свої концепції організації української науки. З огляду на це має сенс процитувати лист Вернадського до Кримського на його 70-річчя: “Моя наукова робота для мене, а власне і для Вас, . стоїть на першому місці, але культура українського народу рідною мовою, наукова його творчість і думка цією мовою в критичний момент історії нас об’єднала”.

Особливе місце в ідеях український лібералів посідає питання моральності і співвідношення засобів боротьби та її мети. Зокрема, Драгоманов зробив значний внесок в популяризацію етичних засад політичної діяльності. Його знаменита фраза про те, що політика вимагає чистих рук, стала домінантою руху значної частини української інтелігенції.

Звертаючись до історії лібералізму, можна зробити висновок, що ця філософська теорія, як і політична практика, своєю головною метою ставить розвиток особистості, здійснення природніх прав людини на життя, свободу, власність, рівність можливостей. Саме в ліберальному русі народилися ідеї конституціоналізму, самоврядування, просвітництва і розроблялися теоретичні основи для створення інститутів правової держави і громадянського суспільства. Грунтовною ознакою ліберальної філософії є міра, що утримує вільний дух людини в суспільних рамках і культурних формах, що розкривають самоцінність і значимість політичної та правової сфер громадського життя, різноманітних політичних і громадянських прав. Лібералізм, безумовно, виходить з людського виміру політики.

Ми дали лише побіжний огляд історії української ліберальної думки. Безперечно, ця тема заслуговує на грунтовні наукові праці, які охоплювали б нашу історію від доби Київської Руси і до наших часів. Ліберальна традиція ніколи не переривалася в Україні, і має тут глибоке коріння як у народній ментальності, так і у філософській та політичній думці.

Спираючись на багатий досвід світового та українського лібералізму, сучасний ліберальний політик в Україні має широке поле діяльності і серйозну перспективу. Минає час, і масова свідомість українського народу зазнає кардинальних змін. Поступово відходить у минуле прищеплена сімдесятилітнім комуністичним пануванням психологія державного патерналізму та зрівнялівки, і на перший план виступають одвічно притаманні світоглядові української людини традиційні цінності - труд, правда й воля.

Література:

Грушевський М. “На порозі нової України”.- К.,1991.

Дорошенко Д. “Спогади про давнє минуле”. – Вінніпег,1948.

Драгоманов М. Вибране.- К.,1991.

Кистяковский Б. “Вехи”. В защиту права., 1909.