Сторінка
8

Аналіз, проблеми та пропозиції щодо вдосконалення розвитку страхових послуг в Україні

Добровільне страхування будівель та споруд проводиться на доповнення до обов’язкового на випадок настання тих же подій. Договір укладається після огляду об’єктів на підставі усної або письмової заяви страхувальника. Розмір страхової суми за його бажанням встановлюється в межах різниці між 100% загальної оцінки будівлі чи споруди та її часткою для обов’язкового страхування, тобто в межах 60% вартості з врахуванням зносу. Договори добровільного страхування будівлі діють лише в межах року, а після закінчення цього строку необхідне переукладення їх.

Страхувальник після укладення договору може внести платіж за весь строк страхування готівкою агенту (інспектору) або шляхом безготівкового розрахунку через бухгалтерію організації. Страхувальнику при цьому видається страхове свідоцтво. Коли використовуються безготівкові розрахунки, страхове свідоцтво видається у встановлений строк після надходження платежу на рахунок страхової організації.

Договір страхування набирає законної сили в таких випадках.

По-перше, при виплаті страхового платежу готівкою на наступний день після виплати разового внеску. По-друге, в разі застосування безготівкового перерахування, якщо страхувальник працює з дня видачі йому заробітної плати, і відповідно перерахування коштів страховій організації.

Добровільне страхування може застосовуватись і до дворового майна, куди входять: предмети домашньої обстановки, особистого вжитку, сільськогосподарська продукція; будівельні матеріали та паливо; садово-огородній та інший інвентар.

Не включаються в договір з добровільного страхування на загальних підставах грошові знаки, цінні папери, рукописи, унікальні та антикварні предмети, колекції, вироби з коштовних металів, коштовне та напівкоштовне каміння, фотознімки, кіно-, відеокасети та дискети, предмети релігійного культу, запасні частини до транспортних засобів, кімнатні рослини та їхнє насіння, декоративні культури, виноградні та ягідні насадження. Це ж стосується і посівів.

Слід зазначити, що за спеціальним договором можуть прийматися на страхування вироби із коштовних металів чи коштовного каміння, всілякі колекції, унікальні та антикварні предмети за умови, що є документ експертів про оцінку їхньої вартості.

Одним з видів добровільного страхування є страхування транспортних засобів, якими володіють на правах особистої власності. До об’єктів такого страхування належать всі автотранспортні засоби та водні маломірні судна й човни. Одночасно з транспортним засобом за бажанням його власника можуть бути застраховані водій та пасажири, додаткове приладдя та устаткування до транспортного засобу, котрі не входять у його комплект згідно з інструкцією виготовлювача, а також багаж, за деякими винятками.

Залежно від настання конкретних страхових подій (ризиків) при транспортному страхуванні передбачено неоднакові обсяги страхової відповідальності. Можливе застосування чотирьох варіантів, змістом яких є вибір страхувальником повного або часткового відшкодування збитку, спричиненого втратою, знищенням чи пошкодженням транспортного засобу і багажу.

Застосування першого варіанта страхування зумовлює повне покриття збитку з будь-яких причин, за винятком пошкодження шин із зношуванням протектора вище допустимого щодо величини малюнка протектора, технічного браку чи відновлення шини шляхом наварювання.

У другому варіанті здійснюється часткове покриття збитку, заподіяного пожежею, вибухом, стихійним лихом, дорожно (водно)-транспортною пригодою, крадіжкою чи її спробою як всього об’єкта, так і його окремих частин.

Часткове покриття збитку передбачене і за третім варіантом, коли збитки спричинено стихійним лихом, дорожно-транспортною пригодою.

Змістом четвертого варіанту є також відшкодування збитку, викликаного вищевказаними причинами.

Варіанти з частковим відшкодуванням відрізняються величиною страхової відповідальності, а значить, і величиною тарифних ставок. При будь-якому варіанті страхування не відшкодовуються збитки, зумовлені воєнними діями, введенням у країні або в окремих районах надзвичайного стану, радіоактивним зараженням, громадськими хвилюваннями.

1.6 Перестрахувальні операції

Перестрахування - це система відносин, згідно з якою страховик, приймаючи на страхування ризики, з врахуванням своїх фінансоаих можливостей частину можливостей передає на погоджених умовах іншим страховим організаціям. Цим переслідується мета створення якомога збалансованішого портфеля страхування, забезпечення фінансової стійкості й рентабельності страхових організацій.

В основі перестрахування лежить договір, за яким одна сторона - цедент передає повністю або частково страховий ризик іншій стороні - перестраховику. Цей, у свою чергу, бере зобовязання відшкодувати цеденту відповідну частину виплаченого страхового відшкодування.

Таким чином, у договорі перестрахування діють дві сторони: страхове товариство, яке приймає ризик на свою відповідальність як перестраховик, і страхове товариство, що передає ризик.сама операція, повязана з передачею ризику,називається цедируванням ризику, або перестрахувальною цесією.

Договір перестрахування має декілька специфічних ознак, що випливають з особливостей угоди перестрахування. Однією з них є принцип відшкодування, згідно з яким перестрахувальникзобовязаний виплатити цеденту відшкодування пропорційно частці участі, але лише в тому разі, якщо цедент виплатив належне відшкодування застрахованому.

Принцип доброї волі виражається в тому, що страхувальник повинен повідомляти страховику до укладання договору страхування і напротязі всього строку цого дії про всі суттєві обставини ризику, які стосуються об’єктів страхування, а також ступеня загрози цим об’єктам з боку стихійних лих.

Аналогічні обставини випливають з операцій перестрахування. Цедент зобов’язаний надати перестраховику повну й достовірну інформацію про цедируваний ризик. Ця обставина має особливе значення для підтримання довгострокового співробітництва перестраховика з цедентом.

Об’єктом перестрахових операцій є майнова ситуація в даному страховому товаристві, котре виступає в ролі цедента. Престраховик не має ніяких прав чи обов’язків, що випливають з укладених цедентом договорів страхування. Разом з тим, застрахований не має нічого спільного з операціями перестрахування, підписаними цедентомщодо передачі ризиків. Страховик не зобов’язаний повідомляти страхувальника про свій намір передати взяті ризики повністю або частково в перестрахування.