Сторінка
5
За згодою сторін договори змішаного страхування укладаються на будь-яку суму. Вона залежить лише від матеріальних можливостей застрахованого, якому при більшій страховій сумі необхідно виплачувати більші обсяги страхових внесків.
Як правило, договори укладаються строком на 3,5, 10, 15 та 20 років, але за умови вибору застрахованим такого строку, щоб закінчення договору страхування не виходило за межі досягнення ним 80-річного віку.
Тарифні ставки встановлюються з певної частини стьрахової суми і прямо пов¢язуються з віком страхувальника на день укладення договору. У зворотній залежності величини тарифних ставок пов¢язані із строком страхування. Для спрощення практики застосування тарифних ставок вік застрахованого визначається в повних роках, як різниця між роком укладення договору і роком його народження. Щоб обчислити розмір страхового внеску, необхідно величину тарифної ставки помножити на число сотень страхової суми.можливо й укладення договорів, умови яких пердбачають сплату страхового внеску одноразово наперед за весь строк. При звичайних умовах договорів страхувальники зобов¢язані виплачувати страхові внески щомісяця. У випадку несплати черговог страхового внеску дія договору припиняється через три місяці після сплати попереднього внеску.
Специфічною формою страхування на дожиття є страхування додаткової пенсії. Цей вид добровільного страхування сприяє підвищенню державних пенсій усім категоріям громадян після настання пенсійного віку.Тим страхувальникам, що досягли його, виплачується довічна додаткова пенсія.
Страхувальниками в цьму віді страхування виступають всі категорії працюючих, у тому числі військовослужбовці, а також домогосподарки, якщо вони воховують двох і більше дітей у віці ло 16 років. Застрахуватись можуть чоловіки від 25 до 65 років, жінки від 20 до 60 років. З огляду на те, що застрахувати можна лише майбутню додаткову пенсію, страхувальник в одній особі є й застрахований. Стан їхнього здоров¢я при цьму до уваги не береться.
Певні особливості страхування характерні для страхування дітей, весільного страхування, страхування вихованців дитячих будинків та інтернатів, страхування на випадок смерті та втрати здоров¢я, які в даній роботі не розглядаються.
Принципи, викладені при розгляді змішаного страхування життя, зберігають чинність і в разі страхування від нещасних випадків. йдеться, насамперед, про обмеження обсягу страхової відповідальності лише обумовленими наслідками страхового випадку, що викликав втрату здоров¢я страхувальника в період дії договору. Саме таке обмеження сприяє встановленню доступних страхових тарифів навіть для людей з незначними доходами, суттєво доповнюючи можливості соціального страхування.
Добровільне індивідуальне страхування від нещасних випадків є найбільш поширеним. Згідно з його умовами застрахувати можна лише самого себе.до числа страхувальників входять ті ж особи, що й при змішаному страхуванні життя. Їх вікові межі майже аналогічні: від 16 років до середнього періоду тривалості життя, але з умовою, щоб договір страхування закінчувався через рік після верхньої межі. Стан здоров¢я страхувальника в цому виді страхування до уваги не береться, за вийнятком непрацюючих інвалідів першої групи.
Обсяг страхової відповідальності встановлюється аналогічно до відповідної страхової відповідальності за змішаним страхуванням життя. Страхова сума виплачується тоді, коли стався нещасний випадок із застрахованим у період дії договору, що зумовив втрату ним здоров¢я або смерть. У зв¢язку із смертю страхова сума виплачується, якщо вона надійшла на протязі одного року з дня нещасного випадку.
Аналогічно змішаному страхувнню за обумовлені наслідки від настання нещасного випадку виплачується стільки відсотків від страхової суми, на скільки відсотків страхувальник втратив своє здоров¢я. Але за індивідуальним страхуваннямвід нещасних випадків усі виплати не можутьперевищувати величини однієї страховоїсуми, на яку укладено договір. Разом зтим, для збільшення страхової суми страхувальник має право укладати декілька договорів одночасно. За кожним з них страхова сума встановлюється за згодою сторін, але не нижче певного мінімуму.
За умова індивідуального страхування від нещасних випадків передбачено можливість пропорційного зменшення страхової суми в разі, якщо страхувальник добровільно зробив менший внесок, ніж того вимагає ступінь ризику його професії. Водночас, враховуючи, що обсяг страхової суми є однією з найважливіших умов страхування, зміна її в перід дії страхування можлива лише за згодою сторін. У наведеній ситуації страхувальник має право лише на перерахунок страхових внесків.
Страхування від нещасних випадків використовує договори на строк у цілих роках від 1 до 5 років, але найбільш поширеним є однорічний період. З метою зацікавлення страхувальників в укладенні договорів на більш тривалий строк передбачено скидки при страхуванні: на три роки – 5%; на 4 роки – 10%; на 5 років – 15% з нарахованої суми страхового внеску.
Крім індивідуального добровільного страхування від нещасного випадку, є ще й страхування від них робітників та службовців за рахунок підприємств, організацій та установ, в яких зайняті працівники з найбільш небезпечними умовами праці для застрахованих, а страхові внески виплачують підприємства, на яких застраховані працюють. Перелік працівників, що підлягають страхуванню за рахунок організацій, встановлює Міністерство фінансів Українина основі подання відповідних міністерств і відомств.
Специфічною формою обов¢язкового страхування від нещасних випадків є страхування пасажирів. На відміну від обов¢язкового майнового страхування, принцип автоматичності обов¢язкового страхування пасажирів поширюється на час пербування їх в дорозі. Джерелом страхових виплат є страхові внески, включені в ціну проїзних документів. У разі, коли цих умов немає, постраждалий (наприклад, безбілетний пасажир) не має права на страхове відшкодування. Зазначимо, що обов¢язкове страхування пасажирів повністю діє на повітряному транспорті, а також на інших видах транспорту далекого прямування.
Завантажити реферат