Сторінка
4

Актуалізація муніципального консалтингу на сучасному етапі розвитку місцевого самоврядування

1) розширення громадських дебатів щодо європейських проблем з тематики "Побудова європейського суспільного простору", "Демократизація експертизи і встановлення систем наукових рекомендацій";

2) регулювання процесу вироблення і реалізації рішень Спільноти з тематики "Консультація й участь громадянського суспільства", "Оцінка і прозорість", "Краще регулювання";

3) поліпшення здійснення виконавчих обов'язків з тематики "Встановлення структури агенцій з вироблення рішень", "Децентралізація – краща форма залучення суб'єктів управління національного, регіонального та місцевого рівнів";

4) узгодження і співробітництво у межах ЄС з тематики "Залучення експертів до процесу здійснення національної політики", "Організація мережі людських ресурсів для кращого (доброго) управління (good governance) в Європі", "Багаторівневе управління: об'єднання й організація мережі різних регіональних та місцевих рівнів".

Аналогічна тематика поки що знаходиться на периферії стратегії органів влади в Україні. Державна підтримка формування культурно-управлінських та соціальних зразків діяльності з місцевого та регіонального розвитку має стати одним із пріоритетних напрямків державної політики, орієнтованої на принципи самоорганізації. Одним із заходів, що впливає на реалізацію цього завдання, є проведення Фондом сприяння місцевому самоврядуванню України з 2002 року щорічного Всеукраїнського конкурсу проектів та програм розвитку місцевого самоврядування. Його метою є відбір проектів та програм розвитку місцевого самоврядування, призначених для розв'язання актуальних проблем розвитку місцевого самоврядування та поширення позитивного досвіду, набутого у процесі їх реалізації. За результатами цього та інших конкурсів, які проводяться міжнародними донорськими організаціями[3], створюється банк інформації щодо кращих практик місцевого самоврядування.

Розцінюючи цей факт як позитив, зауважимо, що напрацьовані кращі практики, матимуть більше шансів на впровадження в Україні, якщо рішення місцевих рад щодо них супроводжуватиметься професійними консалтинговими послугами. Законодавче регулювання цього питання обмежується поки законом щодо діяльності помічників-консультантів депутата місцевої ради, функції якого фактично полягають у наданні організаційно-технічної допомоги у роботі з виборцями[1]. За умов відсутності правової забезпеченості ускладнюється інституціональне оформлення муніципального консалтингу. Розв’язання цієї проблеми є спільним завданням держави та суб'єктів муніципального поля діяльності, які мають визначитись щодо стратегічних підходів до її розв'язання.

Один із них полягає у створенні інституту відповідальності політичних партій за професійну підготовку політиків місцевого рівня. Україна може скористатися досвідом європейських країн, де взагалі не створюються державні навчально-консультаційні структури для роботи з депутатським корпусом. Так, наприклад, у Швеції відповідальність за підготовку місцевих політиків відповідно до діючого законодавства покладена на політичні партії. Представницькі органи місцевого та регіонального рівнів мають право надавати фінансову та іншу підтримку партіям, які представлені в цих органах й мають право спрямовувати кошти на підготовку партійних лідерів, для яких навчальні та консультативні послуги надаються, як правило, приватними консалтинговими компаніями[2]. Другий стратегічний підхід полягає у створенні муніципального консалтингу як інституції, яка може гнучко поєднати окремі навчальні форми з наданням консалтингових послуг як для представницьких так і для виконавчих органів місцевого самоврядування. Поступовий розвиток муніципального консалтингу з часом має задовольнити ту частину попиту, яку не охоплено державною системою підготовки та перепідготовки кадрів.

Розвиток інституту муніципального консалтингу є економічно виправданим. Утримання в органах місцевого самоврядування, навіть у великих містах, спеціальних, штатних постійно діючих відділів, що займаються всіма питаннями раціоналізації системи управління та планування територіального розвитку, є не завжди економічно доцільним. Залучення зовнішніх фахівців для розв’язання комплексних проблем місцевого самоврядування у складних умовах реформування забезпечує більш глибокий рівень наукового обґрунтування, більш об’єктивний підхід, відсторонений від впливу особливих груп інтересів, які мають вузькокорпоративний характер.

Потенціал муніципального консалтингу в Україні повноцінно може бути реалізований через запровадження ринкових стимулів “високої потужності” в систему взаємозв'язків суб'єктів та об'єктів консультування. Інститут консультування як ліберально-демократичний і ринковий механізм надання консалтингових послуг для суб'єктів муніципальної сфери потребує відповідних фінансових умов функціонування. В країнах з усталеною ринковою економікою аналогічні структури мають стандартну статтю витрат місцевого бюджету на придбання консультаційних послуг. Українське законодавство не передбачає такої статті витрат, хоча і не забороняє. Проте, державні контрольні органи вважають її статтею корупційного призначення, оскільки відсутні критерії та процедури виміру вартості та якості консультаційної послуги.

У реальній практиці деякі міста планують статтю витрат на консультації, але в цілому практика залучення консультантів на договірній основі для вирішення місцевих проблем шляхом навчання персоналу або придбання іншої консультаційної послуги є непопулярною серед керівників самоврядування. Зазначена ситуація пояснює той факт, що консультації для органів місцевого самоврядування здійснюються, як правило, в рамках науково-технічної допомоги або грантових програм і проектів, заходи яких передбачають надання у різних формах консультацій з питань розробки стратегічних планів розвитку території, створення дорадчих комітетів і проведення громадських слухань, електоральних технологій, роботи із засобами масової інформації тощо.