Сторінка
3

Особливості розвитку місцевої демократії на початку другого десятиліття незалежності України

Наведемо цікавий приклад застосування згадуваної вище мережевої технології нормотворчості при спробі інституалізації Місцевого захисника прав громадян. Ця спроба є реакцією українського суспільства на масові і майже звичні порушення прав громадян і нехтування ними з боку представників органів влади, виявом невдоволення існуючою повсякденною і повсюдною незахищеністю громадян перед сваволею можновладців. Вперше ідея місцевого омбудсмена знайшла правове втілення у проекті Статуту територіальної громади Києва (1998 рік), де цьому інституту була присвячена окрема стаття [3]. Ідея знайшла своїх прихильників у львівських організаціях – Фонд сприяння правовим реформам і захисту прав людини та “Молодь за реформи”, — які разом із відділом роботи з молоддю Львівської міськради провели конференцію “Місцевий уповноважений з прав людини: за і проти” (березень 2001 року). В результаті з’явився новий варіант положення про місцевого уповноваженого. Наступним став внесок “Луганської ініціативи” (червень 2001 року), що на базі попередніх розробок запропонувала варіант впровадження Уповноваженого через Статут. Група розробників з Луганська у даний час обговорює можливість включення до Статуту територіальної громади свого міста спеціального розділу, що передбачає нову інституцію в системі влади місцевого самоврядування – Уповноваженого по правах людини. Запропонований варіант введення нового правозахисного механізму на місцях має наступний вигляд:

“ГЛАВА _. Захист безпеки, прав і свобод членів територіальної громади міста *** (тут і далі позначка *** означає назву міста, в статут громади якого включено цей розділ).

Стаття . Принципи захисту безпеки та особистих прав членів територіальної громади міста ***.

1. З метою більш повного забезпечення захисту законних інтересів, безпеки та особистих прав громадян, поряд з конституційно визначеними судовими і правоохоронними органами, створюються і діють: Уповноважений по правах людини в місті *** (Міський омбудсмен), Муніципальна міліція, Апеляційна палата міськради.

2. Уповноважений по правах людини та Апеляційна палата є органами досудового захисту прав і інтересів членів міської громади і юридичних осіб у місті ***.

Стаття . Уповноважений по правах людини.

1. Жителям *** забезпечується правовий захист від неправомірних дій, свавілля органів та посадових осіб місцевої влади. Для цього в *** створюється інституція Міського Уповноваженого по правах людини (омбудсмена).

2. Уповноважений по правах людини — юридично повноважна посадова особа, що вибирається городянами прямим таємним голосуванням винятково для захисту особистих прав громадян, що передбачені Конституцією, чинним законодавством України та цим Статутом територіальної громади. Юридичний статус Уповноваженого тотожний юридичному статусу посадової особи міської ради.

3. Уповноважений діє на підставі і відповідно до Конституції і законодавства України, а також способом і в межах повноважень, передбаченими даним Статутом.

4. Уповноважений по правах людини здійснює свою діяльність незалежно від державних органів і посадових осіб, так само як і від органів і посадових осіб місцевого самоврядування, і підзвітний лише міській громаді.

5. Діяльність Уповноваженого доповнює існуючі заходи і способи захисту конституційних прав громадян, не скасовує їх і не тягне перегляду компетенції правоохоронних органів.

6. Уповноважений обирається на той же термін, що і міська рада. Його повноваження не можуть бути припинені чи обмежені у випадку дострокового припинення повноважень міської ради і її розпуску.

7. Уповноважений одержує повноваження тільки після принесення присяги (доповнення) на першій після його обрання сесії міської ради, у присутності міського голови і прокурора міста.

8. Уповноважений має печатку й інші необхідні атрибути для відправлення своїх функцій.

9. При обранні на посаду Уповноваженого діють наступні обмеження:

9.1. На день обрання він повинен мати вік не менше 40 років, постійно проживати в місті і мати досвід правозахисної роботи.

9.2. Не може обиратися особа, що має судимість за скоєний злочин, якщо вона не погашена у встановленому законом порядку.

10. Посадові обов'язки Уповноваженого.

Уповноважений:

10.1. Спостерігає за діями органів і посадових осіб міської влади з погляду дотримання прав людини.

10.2. Вивчає випадки порушення прав людини в місті і вживає заходів для припинення цих порушень і відновлення порушених прав.

10.3. Надає безкоштовну юридичну допомогу городянам, права яких порушені в кожному конкретному випадку.

10.4. Раз на рік виступає на сесії міської ради зі звітною доповіддю про порушення прав городян і оприлюднює доповідь у міській газеті.

10.5. У системі місцевого самоврядування створює додаткові правозахисні механізми, розробляє і вносить на затвердження сесії міськради мінімальні муніципальні гарантії і стандарти захисту прав члена міської громади.

11. Кожен городянин, який вважає, що його права порушені, може оскаржити неправомірні дії Уповноваженому. У встановлений законом термін Уповноважений з цього приводу виконує наступні дії:

11.1. Розглядає скаргу і вивчає можливості її задоволення.

11.2. Звертається до суб'єкта-порушника прав городянина (органу або посадової особи державної чи міської влади) з вимогою відновити порушені права скаржника.

11.3. У випадку відмови з боку суб'єкта-порушника прав відновити порушені права городянина Уповноважений сприяє скаржнику в підготовці і передачі справи в суд.

11.4. У випадку систематичного порушення прав городян яким-небудь органом чи посадовою особою міської чи державної влади Уповноважений подає міському голові або голові відповідної держадміністрації Звернення з пропозицією про притягнення порушника до адміністративної відповідальності у встановленому порядку.

12. У випадку невдоволення городян діяльністю Уповноваженого він переобирається у встановленому порядку. Підставою для переобрання може бути неналежне виконання їм своїх обов'язків, порушення їм присяги або законодавства.

13. Положення про Уповноваженого, в якому визначається сфера його компетенції, порядок обрання, проходження служби і матеріально-фінансового забезпечення затверджується міською радою.

14.Уповноважений міської громади по правах людини здійснює свою діяльність у співробітництві з Уповноваженим Верховної Ради України по правах людини.”

Як бачимо, в результаті спільних зусиль фахівців з Києва, Львова і Луганська з’явився виважений і кваліфіковано виписаний правовий документ.

Наступним кроком у просуванні ідеї стала розробка Інститутом місцевої демократії програми “Впровадження інституту громадського захисника (омбудсмена) та правового утвердження територіальних громад, як антикорупційних та правозахисних механізмів” для включення в Національну антикорупційну програму. Метою Програми “Впровадження .” є сприяння запобіганню корупційним проявам та утиску прав громадян і територіальних громад завдяки впровадженню в Україні інституції місцевого громадського захисника (омбудсмена) і правовому утвердженню територіальних громад на основі застосування Статутів територіальних громад. Завданнями Програми є: “Зміцнення основ місцевої демократії; створення механізмів запобігання корупції і порушень прав громадян та територіальних громад з боку місцевих службовців та виборних осіб; сприяння консолідації та розвитку територіальних громад і їх правовому самоусвідомленню та утвердженню на основі статутів територіальних громад; розвиток ініціативи населення, територіальних громад та громадських організацій; підвищення правового та професійного рівня кадрового складу органів місцевого самоврядування та місцевих громадських організацій; створення стандартів етики місцевих посадових та виборних осіб; розробка організаційно-функціональної моделі інституту місцевого громадського захисника (омбудсмена) в умовах українського правового поля і суспільно-політичного клімату; створення механізмів інституалізації місцевого громадського захисника та організаційно-правових умов для функціонування цього інституту в Україні”.