Сторінка
4

Перебудова міжбюджетних відносин: нові правила гри у фінансовій сфері

З метою стимулювання активності органів місцевого самоврядування із залучення інвестицій та створення сприятливого підприємницького середовища для тих громад, які забезпечують достатнє фінансування делегованих завдань та повноважень на рівні встановлених державою стандартів без необхідності вирівнювання з державного бюджету, слід передбачити механізми заохочення у вигляді можливостей залишити частину забезпечених понаднормово надходжень у їх місцевих бюджетах. На розсуд відповідних органів місцевого самоврядування та громад ці кошти можуть спрямовуватися у бюджет розвитку на виконання делегованих повноважень на вищому, ніж закріплений у встановлених державою стандартах, рівні або на надання послуг, щодо яких не існує законодавчих зобов’язань держави або органів місцевого самоврядування, але громада вважає їх потрібними та корисними. У такий спосіб місцеве самоврядування в Україні отримає більше фінансової самостійності та більше можливостей адекватно реагувати на повсякденні потреби громадян.

Крім забезпечення можливостей залишити частину надходжень від закріплених податків у місцевих бюджетах, задля підвищення у органів місцевого самоврядування рівня власної зацікавленості та відповідальності щодо цільового, оптимального використання коштів та ефективного виконання програм, що фінансуються за рахунок трансфертів, існуюча система міжбюджетних відносин також має бути вдосконалена шляхом застосування більшої кількості доповнюючих та обумовлених трансфертів. Це особливо актуально для тих адміністративно-територіальних одиниць, які будуть не здатні забезпечити виконання завдань чи надання послуг, визначених в якості зобов’язань їхніх органів місцевого самоврядування, на рівні, встановленому у державних соціальних стандартах, за рахунок надходжень, що генеруються на їх території, а отже, потребуватимуть надання трансфертів вирівнювання. Надання доповнюючих та обумовлених трансфертів таким адміністративно-територіальним одиницям сприятиме подоланню їх утриманського ставлення до державного бюджету, а також стимулюватиме їх зацікавленість у розширенні власної бази оподаткування за рахунок податку з доходів фізичних осіб та місцевих податків і зборів шляхом заохочення інвестицій та стимулювання підприємницької активності населення.

З метою підвищення дієвості використання коштів міжбюджетних трансфертів, які надаються не на фінансування поточних потреб, а на фінансування потреб програмного та стратегічного характеру, слід передбачити механізм контролю за ефективністю та результативністю їх використання, у тому числі за допомогою оцінювання бюджетних програм. Застосування оцінювання бюджетних програм дозволить перевірити досягання ними цілей, задекларованих при їх прийнятті, та додержання державних соціальних стандартів і нормативів, встановити ступінь задоволеності споживачів/клієнтів якістю реалізації цих програм, отримати інформацію про співвідношення витрат та вигод, які мають бути наслідками реалізації цих програм, а також, на основі вищезазначених та інших даних, розробити рекомендації щодо підвищення ефективності реалізації бюджетних програм. Фактично, оцінювання бюджетних програм є складовою програмно-цільового методу при плануванні та виконанні бюджетів (цей метод вже запроваджується в Україні, але, на жаль, достатньо повільно та лише в окремих місцях). У свою чергу, застосування програмно-цільового методу, у тому числі оцінювання бюджетних програм, потребуватиме широкомасштабного навчання державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування. Крім того, з метою забезпечення незалежності та неупередженості оцінювання окремих бюджетних програм доцільно передбачити залучення на контрактній основі недержавних організацій та підприємств.

Для якомога ширшого інформування громадян, а також для забезпечення прозорого та підзвітного урядування проекти як державного, так і місцевих бюджетів, а також звіти про їх виконання та результати оцінювання ефективності та результативності бюджетних програм разом з рекомендаціями щодо їх удосконалення мають бути доступними для громадськості шляхом їх публікації та/або розміщення у мережі Інтернет.

З метою усунення можливостей для держави диктувати місцевому самоврядуванню свої правила гри та самостійно вирішувати питання про обсяги фінансування при плануванні та виконанні місцевих бюджетів, має бути створений ефективний механізм вирішення спорів між державою та органами місцевого самоврядування у сфері міжбюджетних трансфертів. Такий механізм може передбачати процедури погодження інтересів на етапі проектування бюджетів з можливістю апеляції до вищих інстанцій, адміністративного оскарження рішень у сфері міжбюджетних відносин, а також посилювати можливість звернення органів місцевого самоврядування або держави до суду.

Наявність державних соціальних стандартів та обрахованих на їх основі фінансових нормативів надасть підґрунтя для застосування чітких критеріїв при прийнятті рішень про правоту однієї чи іншої сторони. При цьому предметом спорів можуть бути не лише обсяги міжбюджетних трансфертів, що виділяються конкретним адміністративно-територіальним одиницям, але й такі значно ширші за своїм змістом питання як формула визначення обсягу таких трансфертів або доля ресурсів, що виділяються місцевому самоврядуванню конкретної адміністративно-територіальної одиниці, у зведеному бюджеті України, Автономної Республіки Крим, області або району. Право представляти інтереси знеособленого кола органів місцевого самоврядування при вирішенні подібних спорів слід надати їх асоціаціям та об’єднанням, що дозволить значно підвищити роль цих організацій у захисті інтересів місцевого самоврядування. Таким чином, механізм вирішення спорів між державою та місцевим самоврядуванням в частині адекватного фінансового забезпечення допоможе становленню зваженого та відповідального підходу до планування міжбюджетних трансфертів та їх надання.