Сторінка
4
Коран написаний арабською мовою, що вважається священною. Більше того, Коран, перекладений іншими мовами, не вважається священною книгою. Лише арабською мовою він використовується в ісламі, що мало неабияке значення для розвитку і вивчення арабської мови та об’єднання племен, оскільки надало можливість їм вільно спілкуватися. Хоча і переклад на інші мови вважається балагочесним вчинком.
Коран — основа релігії ісламу. Він визначає звичаї і традиції, важливі моменти побуту життя і способу поведінки сотень мільйонів людей, які сповідують ісламську релігію. У Корані знаходимо виклад вчення ісламу, регламентацію обрядів, моральних правил і приписів, правових норм і установлень. Тексти Корану проголошують під час громадських і приватних зборів, молитв, на державних і релігійних святах, під час різних заходів громадського і приватного життя.
Тим не менше, коли вже було відредаговано Коран, мусульмани зрозуміли, що в ньому немає відповіді на всі проблеми, з якими стикалася молода мусульманська держава. Тоді мусульмани почали згадувати про ті чи інші випадки, які вже мали прецедент за життя пророка і що сказав пророк з цього приводу (хадиси). Таких випадків (хадисів) було дуже багато і так утворилася Сунна, що являє собою приклад життєвого шляху Мухамеда — пророка Аллаха, еталон і керівництво для життєдіяльності громади і кожного мусульманина. Сунна у системі мусульманського права використовується у судовій практиці.
3. Вчення про Аллаха. Догматичні приписи Корану. Креаціоністське та есхатологічне вчення. Мусульманські свята.
Вчення про Аллаха Наскрізним стерженем цієї релігії є догмат про єдинобожжя. Іслам вчить, що є тільки один Бог, „істинний і єдиний”, і що взагалі навіть допускати існування інших богів, крім Бога-Аллаха, є чи не найважчим гріхом.
Аллаха представлено у Корані як істоту з надлюдськими моральними якостями: він може гніватися на людей і прощати їх провини після покаяння, він любить праведників і ненавидить нечестивців. Водночас Аллах постає як безособова істота: він вічний, перший і останній, єдиний, нероздільний, володар світів, найкращий із суддів, творець, який дає життя, одним словом Бог в ісламі характеризується 99 епітетами.
Характерною рисою мусульманської ментальності є її взаємозв’язок з Аллахом як абсолютом, яка відображається у постійному звертанні до Аллаха, неперервному двобічному єднанні з Аллахом, виявах загальної покірності Аллахові. Іншою рисою — є ідея радісного підкорення закону, відведення розуму людини службової ролі. Іслам також вимагає від мусульман беззастережного виконання коранічних моральних норм, згідно з якими вони повинні стежити за своєю поведінкою не тому, що це розумно і гуманно, а тому, що цього вимагає Коран.
Поряд з цим в етиці ісламу зафіксовані і загальнолюдські цінності — бути справедливим, віддавати добром за добро, допомагати бідним. Коран закликає людину працювати, оскільки саме завдяки цьому вона забезпечить собі небесне царство. Людина повинна бути скромною і терпеливо, мужньо переносити всі незгоди цього світу.
Іслам має „п’ять стовпів”, п’ять головних засад:
1. „немає Бога, крім Аллаха”;
2. „і Мухамед — пророк Його”
3. намаз — щоденна п’ятикратна молитва;
4. обов’язковий піст у місяць рамадан та оплата милостині бідним (згодом це перетворилося в державний податок);
5. хадж — обов’язкове паломництво в певний місяць до Мекки.
Немала роль в ісламі відводиться молитві. Молитва супроводжується певним комплексом молитовних поз та поклонів. Як правило молитва здійснюється арабською мовою, навіть тоді, коли мусульманин не араб і не розуміє тексту молитви. При цьому той, хто молиться має бути поверненим до Мекки з її храмом (Кааба).
Близько до стовпів ісламу підходить джихад, який має декілька видів: джихад серця (боротьба з власними недоліками, хибами), джихад язика (дозвіл схвального і заборона осуджуваного), джихад меча (або газават, озброєна боротьба з невірними).
Вчення про створення.
Згідно з Кораном, Аллах створив світ за шість днів. В останній день була створена перша людина — Адам, а з його ребра — Єва. Тварини були створені з води, а людина з пороху і згустку крові. В Корані відтворена ідея про перший гріх та інші біблійні оповіді про ставлення Аллаха до світу у специфічному вигляді.
Так, наприклад, у Корані оповідається про непокірність одного з ангелів, який став Іблісом (дияволом). Коли була створена людина, Аллах повелів всім ангелам поклонитися їй, що всі зробили, за винятком Ібліса, який загордився і не хотів поклонятися створеному з пороху, за що був скинений у пекло.
Есхатологічне вчення.
Незадовго до кінця світу, за мусульманським вченням, має настати епоха відступництва і має прийти антихрист. На зміну царства антихриста прийде царство Ісуса Христа і антихрист буде знищений. Через 40 років миру і спокою буде Страшний суд. Сам Аллах буде допитувати всіх живих і мертвих, в результаті грішники впадуть до пекла „з вогняною гієнною”, а праведники отримають райське життя. Дорога до раю пролягає через Сірат, завтовшки як волосинка і гострий наче лезо ножа, який не може перейти людина. Її повинен супроводжувати той баран чи віслюк, якого вона пожертвувала Аллаху за життя. Рай зображався як прекрасний сад з ріками і джерелами, де правовірні за одним твердженням зустрінуть своїх супутниць життя, за іншими до блаженств раю відноситься і товариство прекрасних гурій.
Свята. Одне з найбільших свят у мусульманів — Кубран-Байрам — свято жертвоприношення. Воно пов’язане з бібілійною оповіддю про Ібрагіма (Авраама), який змушений був принести в жертву свого сина Ісхака. В пам’ять про це кожен мусульманин повинен принести жертву — вівцю, корову, верблюда. Свято проходить дуже урочисто, продовжується 4 дні. В мечеті проходить спеціальне богослуження, читаються проповіді, у будинках мусульман готуються святкові страви, відвідують могили померлих. З ним тісно пов’язане паломництво до Мекки або хадж, який має здійснити кожен мусульманин, при цьому дозволяється послати свого заступника. Якщо особа здійснила це, то до його імені додається почесне „хаджа”.
Завантажити реферат