Сторінка
6

Конфесійно-етнографічний ареал України

Послідовники релігійного вчення Муна досить активно проводять місіонерську діяльність. Про­пагуючи прийдешність месії, мирне об'єднання людей тощо, вони намагаються залучити якомога найбільше людей у свої громади, де проводяться колективні молитви і співи. Віруючі дотримують­ся догмату, за яким спасіння можна досягти влас­ними зусиллями людини, заслугами її перед гро­мадою, оскільки новий месія виноситиме свої рішення на суді згідно зі ставленням людей до церкви Муна.

У комунах послідовників вчення Муна заборо­нено вживати алкоголь, тютюн, наркотики тощо, заохочується одноманітність в одежі (уніформа), скромність у побуті, а також практикується суворе дотримання розпорядку дня. Віруючі зобов'язані постійно працювати, щоб дістати матепіальні засоби для об'єднання людей всіх віросповідань у єди­ну божественну сім'ю.

Громади Церкви об'єднання (уніфікації) актив­но діють на теренах України, намагаючись залучи­ти якомога більше прихильників.

Організація віри Багаї (Бахаї). Започаткована в середині XIX ст. в Ірані, ця релігія об'єднує понад 5 млн послідовників у 166 країнах. Її засновником уважається один із лідерів релігійного руху бабітів Баха-Улла (Бага-Улла), якого 1863 p. публічно проголосили месією всіх релігій. Оскільки це зроб­лено було у Багдаді в саду Різван з 21 квітня по 2 травня, то цей період увійшов в історію релігії як свято Різван (відзначається прихильниками на перший, третій і дев'ятий день травня).

Головний догмат віровчення Багаї — принцип "світової єдності людства", що нібито є останньою стадією соціального розвитку людства на його шляху до зрілості. Світова єдність стосується кож­ного, в ній кожен може знайти вираз своїх праг­нень та ідеалів. Такого стану розвитку людства бу­де досягнуто, коли люди усвідомлять, що "світ — єдина країна і всі люди — її громадяни".

Послідовники віри Багаї шанують усі релігії світу, а їхніх засновників уважають божественни­ми посланцями. Кришна, Аврам, Зороастр, Мой-сей, Будда, Ісус, Мухаммед, Баха-Улла створили не лише релігії, а й надихнули до розвитку са­мостійну цивілізацію. Всі великі релігії світу бо­жественні за походженням, а святі книги цих релігій — священні. За переконаннями прихиль­ників віри Багаї, їхній учитель є останнім за часом пророком Бога на землі, і його місія — реалізувати єдність релігій світу. Віра — найперший фактор миру і справжнього прогресу людства. Істинна віра і наука не суперечать одна одній, позаяк вони є засобом духовного зростання і матеріального прогресу. Кожна людина має вдосконалювати свою духовну природу, щоб пізнати Бога. Духовна сутність, душа людини — вічна, тіло розпадається зі смертю.

Етична доктрина віри Багаї вимагає від вірую­чих справ, а не слів, пропонує будувати своє життя на основі вчення Баха-Улли і демонструвати цей приклад іншим людям. Забороняється аскетизм — людина повинна користуватися всіма життєвими благами, що надані Богом. Віруючим також забо­ронено вживати алкоголь і наркотики, мати поза­шлюбні зв'язки, вдаватися до азартних ігор, жеб­рацтва, работоргівлі, крадіжок, жорстоко поводи­тися з тваринами, сповідати гріхи та обдурювати людей, злословити, вбивати й цілувати руки.

Серед послідовників віри Багаї відсутні про­фесійні служителі культу, оскільки кожному не­обхідно бути вчителем своєї релігії та поширювати вчення. Для цього всі повинні бути освіченими. Взагалі слід набувати знання тих наук, ремесел і мистецтв, які можуть принести користь людям і покращити їхнє життя на Землі. Незнання є при­чиною забобон і марновірства.

Культ віри Багаї має 9 свят, під час яких при­пиняються всілякі роботи. Одне свято встановлене на пам'ять про Декларацію Баба, де оголошено по­чаток нової ери світу і всесвітнього братства (ство­рено 22 травня 1844 p.). Три свята — на пам'ять про Декларацію Баха-Улли. Інші свята присвячені дням народження та в пам'ять про кончину Баба і Баха-Улли. Дев'яте свято — Новий рік. Взагалі ба-хаїстський рік має 19 місяців по 19 днів у кожнім. Між 18 і 19 місяцями додатково розміщують 4 або 5 днів, щоб мати повний рік. Початок і скінчення доби визначаються заходом сонця. На початку кожного місяця віруючі проводять свої збори або свято Дев'ятнадцятого дня, на яких співають, чи­тають і декламують обрані місця зі святих книг, звітують про діяльність Духовної ради та її комітетів, проводять спільну трапезу. Зібрання послідовників віри Баха-Улли проводяться у Бу­динках поклоніння.

Верховним і центральним органом управління міжнародною організацією віри Багаї є Всесвітній дім справедливості. З 1968 p. існує 11 Континен­тальних колегій радників (по одній у Європі та Австралії, по три в Африці, Північній та Півден­ній Америці), які співпрацюють із Національними духовними радами, що обирались на національних з'їздах під час свята Різван. Національна духовна рада організації віри Багаї існує і в Україні. Місцем її перебування є Київ. Вона організовує зустрічі, лекції, збори віруючих, на яких розпов­сюджують віровчення та відповідну літературу.

Серед новітніх релігійних культів, що зараз на­були поширення і в Україні, певний інтерес ви­кликають, а надто серед молоді, окультизм, або окультні релігії. Слово "окультний" означає "таємний", тому всім окультним релігіям властива таємна, секретна для широкого загалу, природа вірувань і ритуалів. Утім, це не перешкоджає бра­ти участь в обрядах і ритуалах цих релігій усім бажаючим. Тому сучасна молодь у пошуках нових образно-чуттєвих, екзотичних вірувань звер­тається інколи до окультизму. Дедалі частіше про ці культи почали писати на сторінках преси. Є по­треба в науковому роз'ясненні широкому загалові та, зокрема, працівникам правоохоронних орга­нів, особливостей окремих окультних вірувань, їхньої сутності й проявів.

Особливу зацікавленість серед вірувань окуль­тизму викликає культ сатанізму. Сатанізм — це наслідок обожнення диявола, образ якого створено релігіями іудаїзму та християнства. Послідовники сатани — сатаністи — вважають, що перебувають з ним у зв'язку (в буквальному чи символічному значенні). Вони щиро визнають, що звертаються за допомогою до демонічних сил або ж до могут­ності самого сатани. Серед сатаністів є групи своєрідних ортодоксів, які вважають сатану реаль­но духовною істотою, наділеною розумом, волею і почуттями. Інші сатаністи, помірковані, розгляда­ють сатану лише як символ темних сил природи, що їх людина, маючи певні навички, може вико­ристати у власних цілях.