Сторінка
8

Заробітна плата

ПСП: хто має право, в якому розмірі

та мінімальної зарплати (які прямо стосуються податку з доходів).

Податкова соціальна пільга (ПСП) надається таким категоріям платників за умови, що їх заробітна плата на місяць не перевищує 570 грн.

Розмір ПСП розраховується виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, установленої на 1 січня звітного року (з 01.01.2005 року – 262 грн.) У 2005 році до розрахунку береться 50% від розрахункової суми (п. 22.4 Закону № 889).

Отже, розмір ПСП у 2005 році становитиме:

Ø 146 грн. (262 грн. х 50%)

Ø 219 грн. (262 грн. х 150% х 50%)

Ø 292 грн. (262 грн. х 200% х 50%)

Згідно з п. 4 Порядку № 2035 ПСП припиняє застосовуватися з податкового місяця, в якому платник податку припинив трудові відносини з працедавцем.

При наданні працівнику чергової відпустки прибутковий податок утримується в такому порядку:

1)окремо утримується податок за попередній місяць; 2) окремо - із суми відпускних І заробітку за поточний місяць, якщо працівник буде перебувати у відпустці до кінця місяця; 3) із суми відпускних, які приходяться на неповний наступний місяць, при наданні відпустки податок не утримується. Податок з цих сум утримується після повернення працівника із відпустки разом з заробітком за весь даний місяць в загальному порядку.

Утримання аліментів. Утримання аліментів із заробітної плати згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.93 „Про види заробітку, які підлягають обліку при отриманні аліментів” здійснюються з усіх видів основної і додаткової заробітної плати, а також з допомоги при тимчасовій непрацездатності, нарахованій за звітний місяць, після утримання з них прибуткового податку, збору до Пенсійного фонду і збору до Фонду соціального страхування на випадок безробіття.

Види доходів, з яких нараховуються аліменти:

1. основна заробітна плата і заробітна плата за сумісництвом;

2. всі види доплат і надбавок, відпускні;

3. грошові і натуральні премії;

4. компенсація за невикористану відпустку;

5. оплата за надурочний1 час, за вихідні, святкові дні;

6. премії за підсумками роботи за рік;

7. допомога з фонду соціального страхування, в тому числі з тимчасової непрацездатності;

8. суми з відшкодування втрати працездатності;

9. допомоги по безробіттю;

10. пенсії за виключенням надбавок до пенсій інвалідам 1- ї групи по догляду за ними;

11. стипендія.

Не утримуються аліменти з сум:

1. вихідної допомоги при звільнені;

2. одноразових премій;

3. компенсації при відрядженні;

4. допомог на поховання;

5. допомог багатодітним і одиноким матерям;

6. дотацій за обіди;

7. вартості путівок в санаторії за рахунок фонду споживання.

Розмір аліментів, що утримуються з батьків на утримання неповнолітніх дітей, становить: на одну дитину - 25% заробітку, на двох дітей - 33%, на трьох і більше - 50%.

Договірне регулювання заробітної плати. Договірне регулювання заробітної плати є важливою складовою системи соціального партнерства. Соціальне партнерство ґрунтується на демократичних засадах: свободи,

плюралізму, бажанні сторін досягти взаєморозуміння в прийнятті спільних

рішень, наданні можливостей брати участь в управлінні виробництвом і

розподілі створеного продукту. Держава забезпечує правове регулювання

взаємовідносин між партнерами, встановлює і контролює дотримання

мінімальних норм і гарантій у сфері праці і соціально - трудових відносин (умови оплати праці, відпочинку, соціального захисту населення тощо). Підприємці несуть основну відповідальність за результати господарювання, забезпечення належних умов праці і розмірів її оплати та фінансового забезпечення соціального захисту працівників.

Договірне регулювання оплати праці найманих працівників в Україні

здійснюється на основі системи тарифних угод на всіх рівнях управління,

які досягаються в результаті колективних переговорів. Переговори ведуться й угоди укладаються на державному, міжгалузевому (генеральна тарифна угода), галузевому (галузева тарифна угода), виробничому (тарифна угода як складова частина колективного договору) рівнях. Договірне регулювання оплати праці працівників підприємств, що розташовані на території Республіки Крим (крім підприємств, що є загальнодержавною власністю, і тих, які є комунальною власністю), може

здійснюватися на основі тарифних угод, які укладаються на територіальному (місто, адміністративний район) і комунальному рівнях (реґіональна тарифна угода).

На державному рівні переговори проводяться між Кабінетом Міністрів і Радою Федерації незалежних профспілок України.

На галузевому рівні тристоронні колективні переговори проводяться між уповноваженими представниками державного органу (органів) управління,

уповноваженими представниками спілки підприємців і відповідними уповноваженими представниками галузевої профспілки (профспілок)

На територіальному рівні колективні переговори можуть проводитися між спілками підприємств, групами підприємств або підприємств, розташованих на цій території, незалежно від форми власності і господарювання.

На рівні підприємства, організації тарифна угода як складова частина

колективного договору укладається між уповноваженими на те представниками адміністрації або власника і профспілки (представниками

трудящих).

Висновок.

Перехід України до ринкової економіки зумовив глибокі зміни в суспільно – трудових відносинах, які потребують відповідного правового регулювання. Чинне нині трудове законодавство, котре в своїй основі представлене ще радянським Кодексом законів про працю, не завжди в змозі забезпечити належний рівень регулювання трудових відносин, що, як наслідок, негативно позначається на рівні гарантій трудових прав працівників.

Доходи населення є одним з найбільш узагальнюючих показників економічного розвитку країни і підвищення добробуту населення.

За останні роки завдяки впровадженню доходів макроекономічної стабілізації динаміка інфляції і доходів почала вирівнюватися. У 1995 році індекс заробітної плати вперше перевищив індекс цін. Даний факт можна було б розглядати як початок припинення п’ятирічної тенденції зниження грошових доходів населення. Однак у 1996 році номінальна заробітна плата збільшувалась повільніше ніж роздрібні ціни. За підсумками дев’яти місяців їх реальна ціна була нижча за попередній період. Водночас в результаті взаємних неплатежів підприємств поступово зросла заборгованість трудящими із заробітної плати.