Сторінка
7

Заробітна плата

Простої, які сталися з вини робітника, не оплачується. Якщо ж простій був не з вини робітника, то цей час оплачується в розмірі 2/3 тарифної ставки робітника певного розряду. В період освоєння нових видів виробництва простої не з вини робітника оплачуються з розрахунку повної тарифної ставки працівника з погодинною оплатою певного розряду.

5. оплата праці з виготовлення продукції, визнаної браком:

Частковий брак не з вини робітника оплачується в залежності від ступеня придатності продукції, але не менше 2/3 тарифної ставки його розряду за час, необхідний для виготовлення продукції за нормою.

До інших заохочувальних і компенсаційних витрат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові та матеріальні виплати, які не передбачені законодавством, або які провадяться понад встановлені законодавством норми.

Важливу роль в організації оплати праці відіграє мінімальна заробітна плата. Мінімальна заробітна плата – це встановлений розмір заробітної плати за некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитися оплата за виконану працівником місячну, годинну норму праці. Вона є державною соціальною гарантією для працюючих на підприємствах, в організаціях, в установах усіх форм господарювання. До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати. Виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, що діє на даний період визначають державні тарифи у сфері оплати праці, пенсії, допомоги, інші соціальні виплати.

Розміри мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням:

§ прожиткового мінімуму, встановленого законом;

§ загального рівня заробітної плати;

§ продуктивності праці, рівня зайнятості та інших економічних умов;

§ пропозицій, вироблених шляхом переговорів представників професійних спілок та об’єднань роботодавців, які об’єдналися для ведення колективних переговорів та укладення генеральної угоди.

На думку фахівців, вона мусить бути прожитковою заробітною платою, за яку некваліфіковані робітники могли б утримувати свої родини. У провідній країні світу - США - вона коливається в межах від 40 до 50% середньої заробітної плати, і нині становить 5,15 дол. на годину.

В Україні в січні 2000р. мінімальна зарплата складала 26% від прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи на 2000р. (287,6 грн.), з 1.09.04 її розмір вже досяг 61,3% від прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 2004 рік (386,7 грн.). Це найкращий показник серед країн СНД.

Важливим показником є середня заробітна плата. Середня заробітна плата робітників і службовців у галузях економіки визначається діленням суми нарахованого фонду оплати праці, що складається з нарахованої заробітної плати за виконану роботу, оплати за невідпрацьований час, надбавок і доплат, премій винагород за підсумками роботи за рік, одноразових заохочень на середньорічну чисельність робітників і службовців за 12 місяців. Допомоги, одержані працівниками з коштів соціального страхування, до фонду заробітної плати та середнього її рівня не включаються.

При звільнені працівника або виході на пенсію з ним здійснюється остаточний розрахунок як по заробітній платі за відпрацьований час у звітному місяці, так і за час відпустки, яка до звільнення не була використана.

При звільнені працівника у зв’язку із змінами в організації виробництва за звільненим працівником згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України зберігається середня заробітна плата а період працевлаштування, але не більше ніж за три місяці з дня звільнення з урахуванням вихідної допомоги, а також безперервний стаж роботи, якщо перерва в роботі після звільнення не перевищує 3 місяці.

При призові працівника до військової служби вихідна допомога виплачується у розмірі не менше 2-місячного середнього заробітку (п. 3 ст. КЗпП).

Як передбачено ст. 50 КЗпП України, нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 год. на тиждень. Згідно зі ст. 51 КЗпП України скорочена тривалість робочого часу встановлюється:

Ø для працівників віком від 16 до 19 років – 36 год. на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 – 24 год. на тиждень;

Ø для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, – не більше як 36 год. на тиждень.

Утримання і вирахування із заробітної плати. Із заробітної плати робітників і службовців можуть здійснюватись лише дозволені законом утримання: прибутковий податок (з суми понад неоподаткований мінімум доходів громадян); утримання збору до Пенсійного фонду (в розмірі 1% заробітку, якщо сукупний оподаткований доход не перевищує 170 грн., і 2%,- якщо такий доход перевищує 170 грн.), до Фонду соціального страхування на випадок безробіття (в розмірі 0,5% заробітку), за виконавчими листками (аліменти тощо); за рішенням адміністрації (у відшкодування втрат від браку, нестачі матеріальних цінностей тощо).

Всі утримання, які здійснюються із заробітної плати поділяються на обов’язкові і необов’язкові.

Згідно з чинним законодавством до обов’язкових утримань відносять:

ü прибутковий податок;

ü утримання в Пенсійний фонд;

ü утримання страхових платежів на випадок безробіття;

ü утримання страхових полісів на випадок нещасного випадку на виробництві.

До не обов’язкових утримань відносять:

ü суми за виконавчими листами, за виконавчими написами нотаріальних органів;

ü суми з осіб, що відбувають виправні роботи;

ü профспілкові внески;

ü одержаний аванс за звітний місяць;

ü надлишкові виплачені суми за попередній період, виявлені внаслідок проведених провірок або самоперевірок;

ü своєчасно неповернуті підзвітні суми; грошові нарахування, штрафи та інші відрахування відповідно до чинного законодавства;

ü за допущений брак;

ü інше.

Із цього року стосовно справляння податку з доходів фізичних осіб відбулося кілька істотних змін: набули чинності нові норми, змінився порядок застосування старих, збільшився розмір прожиткового мінімуму