Сторінка
2

Неуспішність у сучасній школі

Не підсилу для дітей молодшого шкільного віку, особливо дітей І0ІІ класів. Запам’ятати зразу багато різних доручень. Дітям цього віку не можна давати зразу кілька завдань.

Дмитро, школяр І класу, отримав погану оцінку. Це дуже погіршило його настрій, і під час уроків в класі він був дуже неуважний і розсіяний.

Розсіяність дітей часто говорить про те, що у них не розвинуте почуття обов’язку, відповідальності. Наполегливість – риса сильного характеру, яка виражається в можливості бороння з труднощами, долати перешкоди, які виникають на шляху людини до поставленої ним мети. Недолік наполегливості у дітей часто проявляється в тому, що вони почавши якусь справу, починають “скучати”. Ненаполегливі діти часто, не закінчують одної справи, переходять до іншої. Так, більшість дітей перестають займатися музякою, тому, що таке навчання, який вистачає часу і терпіння, ними здається вввввввввв, а їм хотілось б скоріше навчитися виконувати слабі твори. Часто ненаполегливі діти ізбалувані, не навчені до напруженої праці. Дитині вже з ранніх років присутня вствість до активної діяльності, і ------- її розвитку йде в напрямку все більшої і більшої тяжкості і свідомості цієї діяльності. Однак є діти пасивні, в’ялі і разом з тим їх не тяжко назвати лінивими. Це або хворобливі, фізично слабкі діти, або діти сімейні умови яких і застосовуючи до них міри виховання в якісь мірі подавляє їх активність.

Учениця ІІІ класу Аня – мало кровна, худенька дівчинка, дуже в’яла, -------. Батьки на загрузили її різними заняттями: Аня навчається музиці, англійській мові. Якщо вона відмовляється виконувати завдання. кажучи, що в неї болить голова, батьки називають її лінивою, наказують. В виховання Ані втрутились шкільні лікарі і вчителі. Вони сказали батькам, що в’ялість дівчинки пояснюється її хворобливим станом. Аню помістили і іншу міску. Повернулась вона звідти здорова, життєрадісна. Пасивність буває і тимчасовим станом дітей, наприклад: після перенесених хворіб, і в результаті сильної втоми, пережитих невдач. Деяким пасивним дітям властива непевність в собі, навіть боязкість. Батьки ж іноді, замість того, щоб нав’язувати дітям віру в свої сили, на оборот, посилюють їх невпевненістю, звинувачуючи дітей в невмінні працювати, в відсутності у них здібностей. Деякі пасивні діти дуже всидливі і в розмові. Батьки повинні укріпити здоров’я і фізично розвивати дітей, що необхідно і для виховання у них активності, впевненості в собі, бадьорості і оптимізму. Дітей здорових, та невстигаючих треба приваблювати до систематичної посиленої для них праці, давати їм доручення, старання, щоб вони можливо більш знаходились в колективі. В вихованні навиків культурної поведінки у таких дітей входить виховання акуратності, зібраності, організованості. Формуванню цих якостей сприяє строге виконання режиму дня. Неакуратність школярів проявляється в усьому, навіть в їх зовнішності.

Василь школяр 4 класу, дуже неакуратний. Форма його завжди брудна, ґудзики незачеплені, ремінь бовтається, волосся незачесане. Василь дуже неохайно поводиться з книжками, за що його не один раз попереджували в шкільній бібліотеці. Він повертає книжки з розірваними сторінками, . В школу Василь постійно запізнюється. Вдома довго не може взятися за уроки. Безпорядність, неохайність хлопчака пояснюється тим, що в свій час на ці негативні риси не звертали увагу в сім’ї, та й в школі. Для виховання акуратності і організованості має велике значення організація побуту в сім’ї.

У народі кажуть, що та людина щаслива, котра йде на роботу з радістю і повертається з добрим настроєм. Для учительки ЗОШ І-ІІІ ступенів № 8 м. Коломиї Івано-Франківської області, та її учнів такою роботою є навчання у школі. Вважаючи особистість пріоритетом педагогічної діяльності, вчителька шукає ті форми і прийоми навчання, які сприяли б розвиткові і становленню дитини, виховання культури, спілкування, працьовитості.

Відомо, що більшість першокласників із виникненням бажанням починає ходити до школи. Та невдовзі пізнавальний інтерес послаблюється, натомість з’являється пасивність невміння _, зростає відчуженість. Щоб запобігти такому явищу, вчителька завжди дбає про довбе самопочуття кожного школяра у його “другому домі”. За основу спілкування вона безе доброзичливість, щирість, принциповість і відповідальність, бо від цього залежить, чи стане вчитель для дитини близькою людиною. Галина Василівна намагається уявити себе в ролі учня, зрозуміти і сприйняти його погляди. До вихованців звертається лише по імені, щоб краще пізнати їх, вивчає сім’ї, в яких виховуються діти, умови життя, моральні принципи батьків, так зване “вуличне оточення”, світ захоплень, проводить анкетування дорослих і дітей.

Наводимо зразки анкет.

Анкета № 1 (для батьків)

1. Прізвище, ім’я по батькові матері, батька.

2. Освіта, місце роботи.

3. Домашня адреса. Як ви оцінюєте свої житлові умови?

4. Стосунки в сім’ї: чудові, нормальні, добрі, не дуже вдалі (підкреслити одну з відповідей).

5. Хто з членів сім’ї, родини має більший вплив на дитину?

6. Світ захоплень сім’ї.

7. Світ захоплень дитини.

8. Назвати те, що вам найбільше подобається і не подобається у вашій дитині.

9. Як заохочуєте своїх дітей? Як реагуєте на злочин (незлочин) провини?

10. Чого очікуєте від навчання дитини у школі?

Анкета № 2 (для учнів)

1. Чи бажаєш ходити до школи?

2. Які твої улюблені уроки?

3. Чи подобається твій сусід за партою? Чим?

4. Чи маєш друзів у класі?

5. З яким настроєм ідеш зі школи додому? Чому?

6. Які три бажання ти б загадав, якщо б мав чарівну паличку?

Аналіз відповідей дає змогу корегувати педагогічні зусилля, спрямовувати їх у _русло. Щоб відчути, що школярі в класі н просто навчаються, а дійсно живуть, робочий тиждень починається з бесіди на тему: ”Як минув твій тиждень?”, “Твої вихідні дні”.

У класі завжди пам’яють про день народження. Це улюблене свято кожної дитини. Щоб воно стало пам’ятним, школярів співають, танцюють, вітають один одного, малюють, я в дарунок вик----- книжку-саморобку “На згадку”. В класі є парта “Сонечко”, за якою сидить іменинник у свій день. У кінці кожної чверті учні збираються за “круглим столом”: аналізують успішність, поведінку, розважаються, п’ють чай. Значну увагу класовод приділяє організації навчальної діяльності учнів залежно від змісту уроку і готовності дітей до сприйняття матеріалу. Саме це впливає на навчальні результати, розвиток особистості, емоції, та почуття вихованців. Значну увагу Галина Василівна приділяє керівництву читанням школярів. Адже це універсальний дидактичний прийом, психологічний вплив якого прискорює загальний розвиток дитини на початковому етапі навчання. На уроці доводиться формувати й удосконалювати різні навички – швидкість, правильність, виразність, усвідомленість. Але основними заняттями розуміння прочитаного. Уже на перших заняттях Галина Василівна пояснює учням, що читати – означає думати, намагатися зрозуміти написане. Навчає дітей слухати, чути й усвідомлювати. Ефективним прийомом для поліпшення розуміння прочитаного вважає проведення різних форм словникової роботи, а саме: