Сторінка
4
6. Ефективність навчальної роботи школярів оприділюється характером їх особистісної вихованості, їх соціальними якостями.
7. Ефективність навчання. характер відношення школяра до навчальної правці залежать від того, яке життя школяра в школі і класі, чи задовольняє ЦК життя його потреби, з якими почуттями школяр йде в школу, які емоції і почуття виникає у нього навчально-виховний процес.
Життя школярів у школі, навчальний процес, уроки і позакласні і позашкільні заняття повинні бути так організовані, щоб в них могли і хотіли приймати активну участь всі школярі. Взаємовідносини між вчителями і школярами повинні бути з---- на оптимістичному відношенні вчителя до кожного школяра: вчитель повинне вірити в можливості і сили школяра. Він повинен виявити кразі і сильні сторони кожного школяра. Для того, щоб боротися з недоліками того чи іншого школяра вчитель повинен шукати його розмови і створювати умови, щоб кожний школяр досяг успіху в якій-небудь області. Школяр, який в школі не досягає успіху, робиться невдахою почуває себе так, і тим самим він приречений на успіх в навчальній роботі.
Модель освітнього процесу на уроках математики.
Розбереми спочатку чинники індивідуалізації навчання на році.
Індивідуалізація, як показав аналіз, стосується змісту праці школярів, і характеру їх навчальної роботи для слабких школярів рекомендуються карточки з індивідуальними завданнями, особлива методика аналізу помилок в письмових роботах. В дослідженні Т.Стулькінаса застосовувались три типи запитань і завдань при роботі з відстаючими: підготовчі, зрівнюючи (при виконанні яких слабо встигаючі школярі знаходять на одному рівні з іншими) і перспективні (при вихованні яких слабо встигаючі школярі ставляться на передній фронт загально класової діяльності). Крім того, на уроках виявлялась спеціальна допомога слабким школярам, яка виражатись у вказівках на неуважність, в показі помилок, порода використовувати визначене правило, в нагадуванні про порядок дій (математика), тимчасове полегшення умов задачі (завдання), вимоги провести порівняння, провірити зроблене, подувати про другий спосіб дій [166]. Індивідуалізація здійснюється також з допомогою програмових підручників.
Звернемо увагу і на особливі умови опитування для невстигаючих школярів. Рекомендується давати їм більше часу для обдумування відповіді коло дошки, допомагати викладати зміст “уроку, використовуючи план, плакати”.
В практиці школи використовують різного роду додаткові заняття з відстаючими. Цей спосіб виявляється єдиним у тих вчителів, які не вміють диференціювати роботу школярів на уроці, індивідуалізувати домашні завдання. Рекомендації про необхідність додаткових занять з відстаючими знаходяться в літературі. Згадуються епізодичні і систематичні заняття, групові та індивідуальні. Спеціально відмічаються зібраність додаткових занять, які породжують вивчення нового матеріалу [71].
Велике значення приділяється організації індивідуальних занять молодших школярів. Рекомендується для слабих школярів організувати підготовку уроків в школі [100].
Ще одне важливе питання відноситься до організації навчання дітей, які залишилися на другий рік.
В літературі справедливо відмічається, що повторний курс наносить велику шкоду, травмує дітей, що навчаються і малоефективний [84].
В зв’язку з цим виникла ідея і мається доволі широка практика створення спеціальних класів (шкіл), як для невстигаючих з повільним темпом розвитку, так і для переростків, дітей що залишились на 2-й рік, і дітей ми залишились на 3-1 рік в тому ж класі [32; 38].
В школах США, також практикують особливі групи із відстаючих. Для них розроблюються прогари, комплектуючі недоліки, їх підготовки, - двомовні матеріали для тих, хто слабо знає англійську мову. В американській педагогіці основною мірою подолання неуспішності рахується індивідуалізація навчання; залишені є на другий рік ставляться під сумнів. В роботах Дж. Пейтона, наприклад, на основі довгого дослідження робляться висновок, що повноправний рік мало ------, при тій же прогарі. Загальний рівень успішності з----- в класах, де діти залишаються на другий рік. Педагоги приходять до висновку про бажаність: а) роз приділення школярів в класи по віку і перевід всіх в наступний клас; комплектування класів у великих школах по здібностям на основі думки вчителів, даних тестування і оцінок [134]. Важлива роль в подоланні неуспішності належить досконалості діяльності педагогічного колективу в цілому, науковій організації його праці [7; 13]. Особливе значення, з нашої точки зору, має виховання в наполегливі неформального відношення до виконання навчання, обізнаність відповідальності за формування пізнавальних інтересів школярів, за рівень їх пізнавальної самостійності.
Багатьма ---------розглядаються питання досконалості програм і книжок.
Інші автори виділяють: 1) мінімумі програмного матеріалу; 2) основний матеріал в повному обсязі; 3) основний матеріал плюс поглиблюваний його [34].
Про різноманітну глибину засвоєння матеріалу говорить і Л.В. Занком, маючи на увазі подання неуспішності в початковій школі. Частково ці ідеї реалізовані в діючих книжках, в яких даються наряду з обов’язками додаткові завдання.
Слід відмітити і такі запропоновані в літературі міри попередження неуспішності, як підвищення кваліфікації вчителів, їх періодична атестація [69].
Ми рахуємо важливим підвищення не тільки методичною, яка і загальнопедагогічною і психологічного інформування вчителів, створення умов для їх творчої самоосвітньої роботи.
Для попередження неуспішності, як показав аналіз умов, ви-------відставання, основне значення має досконалість процесу навчання, зу----- його вихованої і розвиваючої взаємодії. Наші рекомендації поправлені на вирішення цих питань як в індивідуальній роботі навчається, так і в роботі з всім часом.
ВИСНОВОК
Сьогодні ми маємо справу з лавиноподібним ростом неуспішності школярів. Оскільки стопроцентний показник вже не потребується, але кожна школа намагається рішити цю проблему по – своєму. Немає єдиного розуміння, а головне єдиної стратегії.
Неуспішність – постійна головна більш педагогів. Світова школа накопичує лише два підходи до рішення цієї проблеми. Перший – перевід невдалих школярів в наступний клас, де навчання здійснюється по програмах зі зниженими вимогами. Другий повторне вивчення курсу за минулий рік, тобто другий рік. Перший підхід в силу ряду причин у нас не практикується. Залишається другий рік, який як давно показано, не оправдовує себе, ні в економічному, ні в технологічному, ні в педагогічному змісті.