Сторінка
5
Неуспішність – важке і багатогранне явище шкільної дійсності, яке потребує різноманітних підходів при її вивченні.
Неуспішність трактується як не співвідношення підготовки школярів обов’язковим вимогам школи в засвоєнні знань, розвитку вмінь і навиків, формування досвіду творчої діяльності і виховання пізнавальних відносин. Ми просимо показати, що попередження неуспішності вимагає в себе визначення і відсторонення всіх її елементів. Висувається ----------- “відставання” яким характеризується як неуспішність в вигляді процесу, так і окремі часткові і різночасові невиконання вимог. Відставання розуміється як невиконання вимог навчального процесу.
Вимоги групуються в зв’язку з компонентами змісту навчального предмету, які повторюють склад змісту загальної освіти.
Ці компоненти в єдиному з особливостями засвоєння різноманітних видів змісту оприділяють зміст елементів неуспішності. Нами виявлені елементи неуспішності для однієї групи навчальних предметів. При умові виділення їх для інших груп навчальних предметів з’являється можливість дати більш дидактичне оприділення неуспішності в сучасній школі.
Вивчення природи міжособистісних відношень непроста задача. Особливо важко вона вирішується в дитячих колективах.
Проведені дослідження також дають матеріал для подальшого, більш глибокого вивчення міжоосбистісних відносин, як в даному віці – молодшому шкільному віці, так і в іншому віці, при умові додаткового вивчення особливостей, даного віку, досліджених. Вони так само дають матеріали для роботи, як в досліджуваній групі, так і в інших, подібних групах школярів, молодшого шкільного віку.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Абасов З. Эта вечная проблема – неуспеваемость. //Директор школы № Стр. 22-28.
2. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. Л., 1968.
3. Борисов П.П.О дидактических причинах второгодничества в школах Якутин. Якутск, 1967.
4. Будорный А.А. Розанталь У.Д. Об одной из возможностей преодоления второгодничества // Советская педагогика, 1966, № 7.
5. Вопросы предупреждения неуспеваемости школьников / рад. Бабанский Ю.К. Ростов-на-Дону, 1972.
6. Дидактика совершенной школы./Под ред. В.А. Онищука. – К., 1987. – с. 109-110.
7. Зинченко С.Н. Трудные дети. –Н., 1988, стр. 3-10.
8. Левитов Н.Д. Отчего возникают недостатки в характере школьников и как их исправить. М., 1961. стр. 3-4, 12-13, 14-17, 25-31, 31-35, 36-40,41-43.
9. Психология развивающейся личности/ред. Петровского А.В.-М. «Педагогика» 1987 стр. 112-113, 126-127.
10. «Початкова школа». № 9 вересень 1998.стор. 25-27.
11. «Початкова школа». № 7 липень 1998.стор. 25-27.
12. Психологія /ред Крутецкого В.А. –М. “просвещение” 1974. стр. 265-267.
13. Психология дества/Под ред. А.А. Реана. – М.Ю. “ОЛМА-Пресс” 2003. стр. 202-204.
14. Фіцула М.М. Педагогіка.
15. Устининин. Неуспеваемость школьников и ее предупреждение. М., 1977.
[1] В качестве принципа можно назвать: Вапеер Э. Зависимость второгодичества от дополнительных условий и некоторых особенностей школьной среды// Советская педагогика и школа: В. 3 т. Тарту, 1968.Т.1; Ланестик П. личных взаимоотношениях оттесненных учеников и особенности их развития // Советская педагогика…; Ланестик П. Путь развития в личных взаимоотношениях отвердженных учащихся // Советская педагогика 1970. Т.3; Ануфриева В.Д. Пхилологические исследования ----------трудновоспитуемых в системе личных взаимоотношений в классе // О некоторых вопросах нравственного воспитания детей и подростков. М., 1970;
[2] См.: Синицкая В.А. Некоторые особенносты взаимоотношенийв класном колективе школьников-подростков//О нравственном воспитании школьников. Л.1968.
[3] См.: Копоминський Я.Л. Психология дексткого коллекитва. Минск, 1984.