Сторінка
3
Дидактична гра “Дотепи”. Це самостійне читання всіх нових слів у парі “школяр+школяр” ---------класом, потім по черзі парами на час.
Дидактична гра “аукціон”. Хто запам’ятав найбільше нових слів?
Дидактична гра “Впіймай рибку”. На дочці зліва записано нові слова, справа – синоніми до них (відповіді). Завдання: з’єднати лінією пари.
Пропонування словникова робота корисна й потрібна Її слід вести систематично, тренуючи дітей свідомо читати й сприймати твори. Традиційними в класі Галини Василівни стали дні відкритих дверей, на які запрошуються батьки Це дає можливість дорослим краще пізнати дітей у процесі навчання, спілкування з товаришами. Завдання на таких заняттях, виховних заходах одержують усі і школярі, і їхні батьки. Успішність школяра майже основний показник його невдач і досягнень на протязі всього часу навчання. Висока успішність асоціюється у дорослих(батьків, вчителів) не тільки і не скільки зі здібностями, навчальною мотивацією чи ---- якостями, скільки з загальним благополуччям школяра.
Низька успішність, навпаки, сприймається як показник оприділених труднощів, неблагополуччя школяра. Видно цим посилюється велика кількість публікацій, які присвячені неуспішним, недисциплінованим школярам[1], і відсутність праць про добру успіваючих школярах і відмінниках.
Відмічається правда, що на--------------- взаємовідносинах дуже сказується на не самі результати навчальної діяльності, не сама неуспішність, а особистісні якості підлітка. Які характеризують його навчальну працю[2].
Дослідження по пробл6емі взаємовідносин в шкільному колективі будуються по одній, традиційній схемі. На початку в класі виділяється група найбільш успішних школярі, після цього дослідник намагається розчини фактори, які характеризують дану групу[3].
Якщо таким фактором є спілкування, то робиться висновок про залежність статусу школяра від його спілкування, якщо успішність, то статус пов’язується з цим показником.
В справжньому дослідженні рухи смислової освіти вивчатись на прикладі відмінників, наприклад не дивлячись на приписування хорошим школярам позитивних якостей, їх реальний вплив на загально-групові норми дуже незначний. Так, в ІV класах тільки відмінники виказували незадовільність вимогами дорослих добре вчителя. В своїх відповідях на тест “Незакінчені речення” вони писали, що дорослі “забути, як вчитель самі, “вимагають неможливого”, “Не розуміють, що не все це -----“ і т.д. Інші школярі, особливо слабші, навпаки, відмічали, що “дорослі правильно роблять, заставляючи нас вчитися добре”, “вони бажають нам добра”, “Хочуть щоб ми більшого досягнули в житті” і т.д. Експеримент проведений в тих же класах, які пізніше, показав, що думки дітей змінились кардинально.
Школярі, виказують відношення до відмінників із свого класу, відмічають, що це хороші, добрі, відзивчиві люди, з якими можна дружини, що вони завжди готові прийти на допомогу. Але на думку, інших школярів, існують і такі відмінники, але не із класу, які “задирають ніс перед іншими”, “Ставлять себе вище інших”, такі відмінники “нехороші, погані люди”.
В молодшому шкільному віці перевищує процес адоптації, що проявляється в про----нового школяра познайомитися з порядками в класі, засвоїти нормативи шкільного життя. Характерна для молодших школярів інтеграція находить своє вираження в підтримці і одобренні класом тих позицій, які сприяють реалізації цілей і цінностей колективу школярів.
В процесі сімейного і шкільного виховання у дітей успішних повинні формуватися позитивні риси, необхідні для успішної роботи, дисциплінованої і моральної поведінки. Ці рими виражають відношення молодших школярів до праці, - працелюбність, увага, акуратність в праці, до самого себе – відповідальність, скромність, самокритичність; інших людей – колективізм і товаришування, чуйність, велике значення мають вольові риси – цілеспрямованість, сміливість, самостійність, ініціативність, витримка, наполегливість, терпимість.
Ми повинні, як учив А.С. Макаренко, підходим до виховної роботи з молодшими школярами з вірою в неможливість, виправлення самого дурного характеру, і в те добре, що чуйні вихователі завжди найдуть в кожній дитині.
ДОДАТКИ
Методичні рекомендації для вчителів по подоланню неуспішності
Додаток 1.
1. Ефективність навчання виявляється характером відношення школярів до науки, характером їх навчальної праці. Це відношення в більшості залежить від того, чи розуміють школярі особистісну і суспільну значущість навчальної праці, чи розуміють вони крайню необхідність і важливість для суспільства активної, творчої, систематичної праці. Тому організація навчального процесу повинна бути такою, щоб кожному школяру була зрозуміла особистісна і суспільна значущість його активної, творчої і впертої праці і основним показником була б оцінка такої навчальної праці школяра.
2. Для того, щоб інтенсифікувати навчальну роботу кожного школяра, недостатньо прямого впливу вчителя на школяра. Більш ефективним засоби являється вплив на нього через шкільний колектив. А для цього потрібно, щоб шкільна група була референтною по відношенню до кожного школяра.
3. Для того, щоб своєчасно виявляти любе відставання в навчанні кожного школяра і тут же його виконувати, протікаючий контроль повинен мати все захопливий характер. Це значить, що контроль повинен проводитися по кожному елементу змісту навчальної програми і захоплюють одночасно всіх без виключення тих що навчається.
4. Найважливішим фактором підвищення ефективності навчання являється суб’єктивний характер діяльності школяра в навчальному процесі.
Школяр повинен бути не тільки об’єктом педагогічних впливів вчителів, і активним суб’єктом навчально-виховного процесу. Важливим засобом для цього ав------- рольова участь школярів в організації всього навчального процесу. Це означає, що в кожному класі організується навчальне самоуправління, яке організовує тільки суспільне життя класу, яке і значну частку навчальної роботи.
5. Ефективність навчальної роботи школярів залежить від розвитку у них здібностей до навчання, здібності розумного і правильно вчителя. Для цього вони повинні оволодіти загальними навчальними вміннями і навичками і вміннями повинно бути вимо--- в навчальні програми вчителів по кожному навчальному предмету.