Сторінка
1

Лікнеп: документи, застосовувані в міжнародному платіжному обігу

Страхові документи

У зовнішньоторговельних розрахунках важливу роль відіграють страхові документи, що регулюють відносини між страховиком і страхувальником. При цьому перший повинен відшкодувати збитки другому в зв’язку з нещасним випадком проти сплати страхової премії. До страхових документів належать: страховий поліс, страховий сертифікат, ковернот, рахунок страховика і страхове оголошення. Страховий поліс, що його страховик видає страхувальникові після виплати ним страхової премії, є документом, який оформляє договір страхування. У страховому полісі зазначаються всі ризики, проти яких здійснюється страхування. Право висувати вимоги страховику про відшкодування збитків може бути передане страхувальником, наприклад, іноземному покупцеві або банку, шляхом індосаменту на полісі. Ризики, проти яких може здійснюватися страхування, такі:

- морські ризики — збитки або пошкодження, що виникають у результаті шторму, посадки судна на мілину, зіткнення тощо;

- ризики випаровування частини вантажу (страхування від цих ризиків не поширюється на самозаймисті вантажі);

- ризики викидання вантажу за борт часто для полегшення ваги судна за виникнення аварійної ситуації;

- ризики, пов’язані з імовірністю насильницького захоплення вантажу (піратство). Виплата відшкодування здійснюється тільки в тому разі, якщо в полісі чітко обумовлено можливу причину збитків. Страхування проти перелічених вище ризиків здійснюється практично завжди. Зазвичай здійснюється страхування проти таких ризиків (причому переважно за всіма ними виплачується додаткова премія): крадіжка і недопоставка товарів, забастовки, страйки, заворушення в країні, війни, приховані дефекти судна (його корпусу, двигунів), пошкодження вантажу через контакт з прісною водою, нафтою та іншим вантажем, т.зв. “берегові ризики”, тобто сходження з рейок, зіткнення, землетрус, повінь, перевертання, шторми, збитки, завдані в результаті поломки або убуття товару, поломки холодильного обладнання, властива товару вада, затримки. Ризиками, що покриваються страхуванням, є такі:

- “вільні від часткової аварії” — це означає, що страховик не платить за вимогами відшкодування випадкової, часткової втрати;

- “відповідальність за часткову аварію” — це означає, що страхувальник платить за випадково зазнані втрати;

- “франшиза” — являє собою встановлений відсоток втрат, менше якого виплата відшкодування не здійснюється;

- “усі ризики” — насправді покриваються не всі ризики, а тільки ризики п.3 та ризики, проти яких може здійснюватися страхування;

- “загальна аварія” — збитки, що їх включають у це поняття, можуть бути завдані у результаті умисних дій, до яких команда корабля вдається в аварійних ситуаціях в інтересах усіх тих сторін, що їх тією чи іншою мірою зачіпають наслідки цієї ситуації. Цими сторонами є: власник вантажу, власник судна або особа, яка отримує плату за фрахт. Останньою може бути власник судна. Втрати в результаті загальної аварії розподіляються між сторонами пропорційно їхній участі в даному заході. Типовим прикладом загальної аварії може слугувати використання розбризкувачів або пари для гасіння пожежі на судні. В результаті вмістові судна та вантажу часто завдається шкода, і збитки діляться між сторонами пропорційно їхній участі. Всі генеральні поліси страхуються власником вантажу на випадок покриття частини втрат у результаті загальної аварії, якщо його товар не постраждав. Страховий сертифікат, що його видає брокер, не викликає особливої довіри з боку банку, так само як ковернот. Такий сертифікат видає не страховик або страхувальник, а третя сторона і, отже, якщо не було здійснено належного страхування, то відповідні дії в разі вчинення позову буде спрямовано не проти страховика, а проти брокера. Сертифікат страхового товариства оформляється на бланках цього товариства за наявності відкритого або генерального поліса (договір між страхувальником і страховиком на тривалий термін). Відкритий і генеральний поліси розглядаються як рівнозначні документи. Щойно складено державний або відкритий поліс, страхувальник страхує всі партії на узгоджених умовах проти обумовлених ризиків. Перед відправкою партії товару страхувальник повідомляє страховикові ціну та іншу інформацію, що стосується цієї партії товару, з метою отримання страхового сертифіката, потрібного для забезпечення повного комплекту експортних документів. При цьому слід відзначити, що в низці західних країн страховий сертифікат не приймають як судовий доказ. Таким чином, для того щоб звернутися до суду з позовом на страховика, необхідно, аби він сам видав страхувальникові генеральний поліс. Зазвичай страхові сертифікати, що їх видають провідні страхові компанії, банки розглядають як генеральний поліс, на відміну від сертифікатів інших фірм. Ковернот — документ, який видається агентом страхової компанії або маклером і посвідчує здійснене страхування на користь страхувальника. Ковернот видається в разі, якщо ще не подготовлений генеральний поліс. Він не є свідченням наявності договору страхування і не приймається банком для оплати з акредитива. Рахунок страховика — документ з вимогою оплати суми здійсненого страхування. Страхове оголошення застосовується тоді, коли страхувальник інформує страховика про окремі відвантаження товарів, що підпадають під договір страхування або генеральний поліс. Банк, розглядаючи страховий документ при платежі з акредитива або при кредитуванні ним клієнта, звертає особливу увагу на те:

- який вид документа: поліс, сертифікат або ковернот — чи це той документ, що є необхідним у даному конкретному випадку;

- чи є на ньому підпис страховика і, якщо це потрібно, підпис страхувальника;

- чи є на страховому документі передатний напис на ім’я банку або імпортера, чи цей документ безпосередньо виписано на ім’я банку або покупця;

- чи виражено суму, на яку здійснено страхування, у належній валюті;

- чи є достатньою сума, на яку здійснено страхування (вона має бути завжди принаймні на суму рахунка-фактури);

- чи відповідають ризики, проти яких здійснено страхування, вимогам банку;

- коли й ким оплачується вимога про відшкодування збитків;