Сторінка
2

Музичне мистецтво громадських товариств Галичини у першій половині ХХ століття

Сфери діяльності "Бояна", структура і склад управління товариства були сформульовані в його Статуті. Аналізуючи концертно-виконавську діяльність співочого товариства, присвячену важливим подіям культурного життя слід наголосити, що щорічно влаштовувалися Шевченківські концерти, духовні, світські музичні вечори тощо.

Показовими стали концерти з творів М.Леонтовича, Псалмів, слов'янських народних пісень, зокрема Лисенківський концерт та ін. Репертуарна палітра "Бояна" вирізнялася тематичною розмаїтістю, включенням до програм поряд з українськими композиціями (оригінальними й обробками народних пісень) церковної та світської музики західноєвропейських композиторів. Вершинними можна вважати духовні концерти "Дрогобицького Бояна" у 1938 і 1939 рр., коли в парафіяльній церкві Пресвятої Трійці було виконано в супроводі симфонічного оркестру "Стабат Матер" Дж.Россіні та "Месію" Ґ.Генделя. Успішна концертно-виконавська діяльність співочого товариства "Дрогобицький Боян" стала взірцем піднесення хорової культури реґіону.

Прикметною рисою у діяльності товариства було видання часопису "Боян" (1929-1930) "для співацьких і музичних справ", покликаного сприяти піднесенню хорової справи в краї та пожвавленню музичного життя. Існує припущення, що "Боян" був попередником фахового музичного журналу "Українська музика", що згодом почав виходити у Львові.

"Бориславський Боян" розпочав свою діяльність на початку ХХ ст. На жаль, встановити дату його заснування не вдалося через відсутність архівних документів. Першими керівниками хору були любителі співу П.Цимбалістий і С.Бованко. Розквіт "Бояна" припадає на 20-ті роки, коли дириґентом став Т.Дуб - співак, виконавець багатьох сольних вокальних творів. Успішна дириґентська діяльність Т.Дуба сприяла значному піднесенню мистецького рівня колективу. "Бориславський Боян" розвивав традиції концертного життя, започатковані "Бояном" у Дрогобичі, зокрема проводив щорічні Шевченківські концерти. Репертуар хору вирізнявся суто українським спрямуванням і був джерелом формування культурно-мистецького середовища реґіону.

Співоче товариство почало здійснювати постановки оперних спектаклів, оскільки творчий потенціал учасників товариства був досить високим. У 1928 р. "Бориславський Боян" поставив оперу С.Гулака-Артемовського "Запорожець за Дунаєм". Відтак національні зразки оперного мистецтва, поряд з хоровим, стали важливим чинником громадського життя.

Отже, Дрогобицький і Бориславський "Бояни" були основними репрезентантами хорового виконавства реґіону, сприяли піднесенню національної свідомості, спонукали до створення інших музичних осередків.

Важливою ознакою культурно-мистецького життя Галичини була спільна участь у мистецьких імпрезах хорових колективів "Бояна", "Просвіти", "Союзу українок", народних шкіл та ін. Це підносило престиж заходів і засвідчувало високу і благородну мету аматорських гуртків культурно-просвітницьких товариств - піднесення культури краю. Діяльність співочих товариств Галичини засвідчує, що хоровий спів був традиційним і домінуючим видом музикування, мав значний вплив на розвиток культури реґіону, був важливим чинником духовного розвитку суспільства.

Література:

1. У вінок шани корифеям: Матеріали міжвузівських наук. конференцій, присвячених ювілейним датам укр. композиторів Д.Бортнянського, М.Лисенка та М.Леонтовича.- Дрогобич.:Коло, 2003

2. Український жіночий рух: здобутки і проблеми: Збірник наук. праць за матеріалами першої Всеукраїнської наук.-практ. конференції 19-20 жовтня 2001 р.- Вип.1.- Дрогобич: Коло, 2002.

3. Хори церкви Святої Трійці у ХХ ст. //Сакральне мистецтво Бойківщини.- Шості читання.- Дрогобич: Коло, 2003. - 185 с.