Сторінка
3
Сучасна наука, яка різнобічно вивчає феномен людини, підійшла до усвідомлення того, що розвиток творчої уяви дитини, її здатність викликати струм образів є запорукою позбавлення дитячої психіки від внутрішніх психологічних бар'єрів, якими переобтяжена людська особистість у дорослому віці і які нерідко стають на заваді всебічного розкриття емоційного та інтелектуального потенціалу при формуванні індивідуальності. І тут саме музиці як найдосконалішому й водночас найприроднішому засобу "видобування" цього струму образів належить пальма першості. Характерно, що не тільки виконання музичних творів, а навіть пасивне прослуховування музики (особливо є цінним і дієвим сприйняття "живого" виконання) гармонізує й збалансовує взаємодію окремих ділянок мозку, і – що є найціннішим – всебічно сприяє розвитку творчої уяви.
Отже, музика якнайприродніше сприяє утворенню імпульсів, які спричинюють виникнення, рух і зникнення образів. Водночас їй під силу зупинити, миттєво зафіксувати образ у творчій уяві, проаналізувати його і в одну мить "відправити" у небуття.
Один із відомих дослідників впливу музики Гордон Шоу висловив гіпотезу про те, що музика певним чином підживлює і ті відділи мозку, які відповідають за абстрактне мислення і прямого відношення до сприйняття музики не мають.
Останнім часом все більше поширюється теорія резонансної природи Всесвіту. Не викликає сумнівів, що у створенні навколо нас сприятливого біорезонансного простору музика займає пріоритетні позиції. Свого часу всесвітньовідомі вчені Дісхон, Сеченов, Павлов, Бехтерев та ін. дійшли висновку, що музика синхронізує роботу серця і всіх органів людського організму відповідно до ритмів Всесвіту. Хоча лікувальний вплив музики було помічено ще світилами стародавньої медицини – Гіпократом, Авіценою. До наших часів дійшли відомості, що у Стародавньому Єгипті унісонний хоровий спів використовували як снодійний засіб.
Фахівці стверджують: вплив музики на людський організм базується на тому, що нервова система і мускулатура мають здатність засвоювати ритм. Музика, виступаючи як ритмічний подразник, стимулює фізіологічні процеси, які відбуваються ритмічно як у руховій, так і у вегетативній сферах. Надходячи через слуховий аналізатор у кору головного мозку, вона поширюється на підкіркові центри, спинний мозок і далі – на вегетативну нервову систему та внутрішні органи. Наприклад, високочастотні звуки (3000–8000 Гц і вище) викликають у мозку резонанс, згубно впливаючи на пізнавальні процеси. Тривалий і гучний звук взагалі може призвести до повного виснаження організму. Звуки середнього діапазону (750–3000 Гц) стимулюють серцеву діяльність, дихання й емоційний фон. Низькі (125–750 Гц) впливають на фізичний рух, викликають напругу і навіть спазм у мускулатурі. Музика з низькими вібраціями не дозволяє сконцентруватися або заспокоїтися.
Ніхто не стане заперечувати, що музика впливає на психіку і здоров'я людини. Класична музика, джаз, рок і поп-музика – всі вони по-своєму впливають на нас. Більше того, сьогодні стає відомо про лікувальні властивості музики, її цілющий вплив на людський організм. Музика діє сильніше за будь-які ліки. Але не всяка музика чудодійно впливає на самопочуття і здоров'я людини. Все залежить від ритму, темпу і самої мелодії. Вплив ритму використовували у своїй практиці ще Платон і Аристотель. Однак, кожна людина відрізняється від решти – той холерик, той меланхолік, усе залежить від типу нервової системи. Тому твердження, що мінорні тональності мають депресивний, гнітючий ефект, а мажорні – поліпшують настрій, налаштовують на добрий гумор, підвищують артеріальний тиск і м'язовий тонус, – не зовсім правильне. Мінорна музика, може заспокоювати. Наприклад, така музика як «Реквієм» Моцарта очищає.
Нещодавно психіатрами було визнано, що нав'язливі мелодії (сюди можна віднести деякі мелодії поп-музики), здатні самі викликати нервові розлади і галюцинації навіть у психічно здорових людей.
Навпаки, класичні мелодії, що несуть радість, сприяють розширенню судин, нормалізують артеріальний тиск і уповільнюють пульс. А військові марші підвищують тонус м'язів і діють цілюще на нервову систему. Не даремно ж з історії відомо, що грецький лікар Ескулап лікував нервові розлади грою на трубі, інструментом, без якого не обходиться майже жоден військовий марш.
Правильно підібраний музичний ритм, нормалізуючи біологічні ритми, сприяє правильному перерозподілу енергії, гармонії, доброму самопочуттю. Якщо ритм музики рідший від ритму пульсу, то мелодія матиме релаксаційний вплив на органом, м'які ритми заспокоюють, а якщо ритм частіший, ніж пульс, – настає збудливий ефект, при цьому швидкі пульсуючі ритми можуть викликати негативні емоції. Той, хто розуміє природу музичного мистецтва і її вплив на людину, – має владу над світом.
Будь-яка колискова має завжди один і той самий ритмічний малюнок, тому що дитина під цю музику засинає, біоритми її мозку вповільнюються. У сучасній музиці найчастіше використовуються ритм і тембр. Цей вплив часто використовують для одурманення молодих людей, але не наркотиками, а музичною какофонією. І навпаки – класична музика заспокоює, оскільки її ритми і тембри постійно змінюються (на відміну від сучасної музики, де один і той самий ритм, одна динаміка). Звідси – і тяжка психологічна атмосфера в домівці, коли доводиться весь день слухати настирливі звуки за стіною, з сусідського вікна або з кімнати своєї дитини . Виникають головний біль, роздратування, втома. Під час війни фашистські психологи катували своїх полонених із допомогою звичайного водогінного крана. Людина божеволіла від механічного ритму падаючих крапель. Якби вода крапала з різною частотою, цього б не траплялося.
Музика може значно поліпшити психологічний клімат у сім'ї, оскільки в кожної людини, крім інтелектуального розуму, є первинний – емоційний. Він набагато сильніший і допомагає підсвідомо шукати метод заспокоєння, зняття стресу тощо.
Науково обґрунтовано, що музика спроможна змінювати сприйняття простору. Ця її властивість була з успіхом реалізована у синтезаторі. До 1960-х pоків композитори і виконавці покладались виключно на акустику храмових приміщень для того, щоб надати звучанню музичних творів особливу "об'ємну" просторовість, свого роду "стереофонічність". Григоріанські наспіви, підсилені тривалими ревербераціями в монастирях, соборах, каплицях, барокові композиції, органна музика, яка звучала в храмах, використовувались з метою утвердження самоусвідомлення людини і водночас активізації її духовного потенціалу. Повільні композиції барокового, класичного й романтичного стилів дозволяли людській свідомості вільно "плавати" в потоках звуків. З приходом епохи синтезаторів композитори отримали унікальну можливість відтворювати різного роду звуко-темброві ефекти, які виникають у замкненому, обмеженому просторі, щоб відродити в людській свідомості генетично-звукову пам'ять. Останні наукові відкриття, присвяченні дослідженням впливу музики на людину, підводять до логічного висновку: паралельно. Із засвоєнням нових електронних форм музикування, все більш серйозною стає проблема необхідності сповільнення ритму сучасного життя, особливо актуальна для підростаючого покоління.
Завантажити реферат