Сторінка
4

Розвиток пізнавальних інтересів молодший школярів у навчальному процесі на уроках музики

• Запитання до тексту. Перед вивченням пісні учням пропонується скласти запитання.

IV. Засвоєння знань, формування вмінь і навичок.

На цьому етапі даються завдання на вибір:

• засобів навчальної діяльності (індивідуально, фронтально чи групі; письмово або усно);

• засобів фіксації нового матеріалу (схема, план, таблиця, висновки тощо);

• завдань і способів їх виконання.

Діти обирають той вид роботи, який їм найбільше до вподоби: варіативність у поданні домашнього завдання (диференціація за рівнем складності; завдання на вибір).

На цьому етапі уроку доцільно використовувати, наприклад, такі методи: заохочення, навчально-пізнавальна гра, створення ситуації успіху, проблемна ситуація, ситуація взаємодопомоги, виконання творчих завдань тощо.

V.Контроль, корекція та оцінювання знань.

Контроль знань відбувається за допомогою: групових і парних форм взаємоконтролю і взаємо аналізу; самоаналізу і самоконтролю (виправлення учнями помилок, осмислення їх причин); взаємо- і самооцінювання (словесне, рейтингове тощо).

Доцільно звернутися до таблиць "Повинні знати" і "Повинні вміти" до планування уроку та перевірити, чи все заплановане вдалося зробити, чи всі завдання уроку виконані.

VI.Підсумковий етап- це усвідомлення ситуації досягнення мети, переживання ситуації успіху, вираження педагогом свого позитивного ставлення, задоволення діяльністю учнів та їх результатами.

Отже, наведена структура й особливості проведення особистісно орієнтованого уроку значно складніші від технології проведення традиційного уроку. Закономірно постає питання: чи готова педагогічна громадськість та існуюча система освіти сприйняти і послідовно втілювати у практику нові методи, прийоми і форми ?. За такого підходу на вчителя покладається більше вимог і завдань. Він має створити оптимальні умови для сприймання учнями нового матеріалу та забезпечити його успішне засвоєння.

Вчитель, готуючись до проведення особистісно орієнтованого уроку, аналізує зміст навчального матеріалу, визначає види діяльності учнів, готує завдання на вибір або завдання для групової роботи, враховуючи обсяг навчального матеріалу, рівень складності за навчальними можливостями учнів, міру своєї допомоги.

Враховуючи вищезазначене, вчитель має дотримуватися таких вимог:

• чітко формулювати пізнавальні завдання, які можуть бути проблемними, спонукальними до активності, творчого мислення, пошуку нових знань і нових способів дій;

• зосередити увагу на діяльності слабких, невстигаючих учнів;

• не створювати змагань на швидкість виконання завдань;

• навчати учнів здійснювати самоконтроль, самоаналіз і само оцінювання. Отже, функція вчителя на уроці полягає у забезпеченні учнями позиції

справжнього суб'єкта навчально-пізнавальної діяльності.

В особистісно орієнтованих технологіях велика увага надається емоційній культурі вчителя, його голосу, інтонації, мовленню. Тому доцільно користуватися на уроці такими фразами:

• Я гадаю, що найзручніше було б зробити .

• Мені здається, тут у центрі уваги перебуває

У складних ситуаціях учителю доводиться більш тонко реагувати:

• Мені б дуже хотілося, щоб ти не забув про це .

• Це дуже важливо, і у тебе неодмінно вийде

• Саме ти і міг зробити таку справу .

• Підготуймо це разом по секрету від усіх?!

Ефективність навчання під час здійснення особистісно орієнтованого підходу визначається не обсягом знань, умінь і навичок, яких набула дитина, а мірою участі самої дитини у процесі здобуття цих знань.

У системі традиційних занять урок, побудований на особистісно орієнтованій взаємодії, є найсучаснішим і оптимальним у навчально-виховному процесі, тому що він передбачає врахування індивідуально визначеного підходу до кожного учасника, стимулює пізнавальну активність, визначає шлях до здобуття ґрунтовних знань, умінь і навичок.

Розділ ІІ.

1. Пізнавальні завдання для розвитку творчих здібностей особистості.

Творчі завдання, які допоможуть учителю розвинути в учнів пізнавальні процеси - пам'ять, уява, логічне мислення. Всі завдання розраховані на пошукову діяльність учнів, творче застосування набутих знань. Зміст завдань сприяє розвиткові гнучкості і широти мислення, які так необхідні для успішного розв'язання як навчальних, так і життєвих задач.

Ця серія завдань допоможе вчителеві, з одного боку, краще пізнати своїх вихованців, виявити індивідуальні особливості кожного з них, а з іншого замінити перспективи подальшого розвитку творчого потенціалу кожної дитини, і, окрім того, що вкрай необхідно, - зробити навчання більш захоплюючим, доступним і цікавим.

2. Завдання на перевірку кмітливості, швидкості реакції.

Вчитель читає завдання один раз. Учні мають якнайшвидше дати правильні відповіді. (Кожній дитині видається картка, на якій написані номери завдань. Учень, прослухавши завдання, має вписати відповідь навпроти відповідного номера. На кожне завдання дається по 30 секунд.

1. Як називається друга нота?

2. На якій лінії знаходиться нота сі?

3. Що таке інтервал?

4. Що таке акорд?

5. Хто написав “Гімн України”?

6. Що таке дует?

7. З кількох звуків складається акорд?

8. Що таке пауза?

Розділ ІІІ. Процес пізнання та активізація мислення першокласників через навчання музичної грамоти

Головним у процесі навчання музичної грамоти школярів є процес пізнання, під час якого учні здобувають нові знання, оволодівають вміннями та навичками, набувають досвіду практичної роботи.

Тому вчитель повинен правильно організувати, чітко продумати, систематизувати роботу.

Процес пізнання багатогранний. Це чітко відпрацьована система, яка складається з багатьох ланок, де діє багато психологічних факторів, взаємопов'язаних між собою. Від живого споглядання до абстрактного мислення, далі - до втілення набутих знань у практику - такий реальний шлях пізнання.