Сторінка
1

Секстакорд і тризвуки II ступенні (SII6 І SII)

А. СЕКСТАКОРД II СТУПЕНІ

1. Переважання секстакорду

Секстакорд II ступеня (SII6) - найпоширеніший зі всіх так званих побічних акордів і звичайний представник субдомінантової групи - як в мажорі, так і в мінорі.

В творчості ряду композиторів західноєвропейської класики, наприклад у Л. Бетховена, SІІ6 зустрічається навіть чистіше, ніж головний акорд субдомінантової групи - основний тризвук субдомінанти (S). Пояснити це можна, з одного боку, більшою функціональною нестійкістю даного акорду (відсутність загальних звуків з тонікою), з другого боку, наявністю загального звуку з домінантою, а також і різноманітністю ладу (мінорний відтінок при мажорних Т, D і S).

2. Подвоєння в SII6

Секстакорд II ступеня застосовується головним чином як субдомінанта (S), з подвоєнням басового звуку, який є основним звуком головного акорду групи - тризвуки S Таке подвоєння в побічному секстакорді посилює його зв'язок з головним тризвуком і, отже, підкреслює функціональну приналежність секстакорду II ступеня до субдомінантової групи І.

Іноді в SII6 подвоюється основний звук SII і зрідка - квінта:

3. Акорди, передуючі SII6

Секстакорд II ступеня з'являється після Т або Т6 при мелодичному з'єднанні (відсутність загальних звуків).

Як правило, три верхні голоси йдуть протилежно басу; в широкому розташуванні це дозволяє уникнути можливих в даному обороті паралельних квінт. В мінорі друга з двох паралельних квінт - зменшена, тому дана послідовність тут допустима. В тісному розташуванні, проте, можливо рух всіх голосів в одному напрямі:

Французький композитор і теоретик Ж- Ф. Рамо (1683-1764) потрактує цей акорд як «субдомінантну з секстою замість квінти». Звідси- інше можливе позначення цього акорду: S6 (субдомінанта з секстою).

Секстакорд II ступеня може також з'являтися після основного субдомінантового тризвуку (S-SII6), від сильної долі до більш слабої:

4. З'єднання SІІ6 з акордами домінантової групи

Секстакорд II ступеня переходить в будь-якій з відомих акордів домінанти: в D, D6, D7 і його обернення, а також в кадансовий квартсекстакорд.

При подвоєнні терції в SII6 його з'єднання з основним домінантним тризвуком - звичайно мелодичне, не дивлячись на наявність загального звуку: три верхні голоси йдуть вниз, протилежно басу, як в обороті S-D:

Гармонічне з'єднання SII6-D менш вживаний, але все таки можливо, переважно із застосуванням стрибка:

При подвоєнні основного звуку SІІ6 він цілком природно з'єднується з тризвуком D гармонічно:

З'єднання SII6 з D6 можливо як мелодичне, так і гармонічне:

З доминантсептакордом і його оберненням SII6 з'єднується гармонічно, із залишенням одного або обох загальних звуків на місці. Септима домінанти вводиться в цьому випадку як приготована:

Іноді, головним чином при широкому розташуванні (але також рідше - і при тісному, якщо SII6 - в мелодичному положенні квінти), в обороті SII6-К64 утворюються паралельні квінти, звичайно - між двома середніми голосами:

Для того, щоб уникнути їх, можна застосувати стрибок і зміну розташування:

Б. ОСНОВНі ТРИЗВУКИ II СТУПЕНЯ В МАЖОРІ

5. З'єднання тризвуків терцового співвідношення

Основні тризвуки II ступеня застосовуються, як правило, тільки в мажорі, після S, Т6 і зрідка після Т.

Тризвуки S і SII знаходяться в терцовому співвідношенні і мають два спільніі звуки.

При гармонічному з'єднанні S-SII обидва загальні звуки залишаються на місці:

Можливо і мелодичне з'єднання: бас ведеться на терцію вниз, а три верхні голоси - в протилежному напрямі, тобто вгору, - один на терцію і два на кварту:

Особливий вид мелодичного з'єднання утворюється при терцових скачках - від терції субдомінанти в терцію тризвуку II ступеня:

Примітка. В такому обороті відбувається як би переміщення у момент з'єднання, можливе і відносно будь-яких інших двох акордів подібного терцового співвідношення.

6. З'єднання тризвуку II ступеня з акордами групи домінанти

Після SII звичайно слідує домінантова гармонія. З'єднання SII з основним тризвуком D - частіше всього мелодичне. З домінантсептаккордом і його оберненням тризвуком SII з'єднується переважно гармонічно (приготована септима D7). Хоча перед кадансовим квартсекстакордом звичайно застосовується секстакорд II ступеня, проте в мажорі можливо і основні тризвуки (див. приклад 252).