Сторінка
2

Повна функціональна система мажору і гармонічного мінору. Діатонічна система

Різний ступінь нестійкості акордів в групах дозволяє більш різноманітними способами, а коли потрібно, і більш тривало уникати надмірно частої появи тоніки або відсовувати її на кінець:

5. Логіка послідовності акордів

Основний напрям гармонічного руху, як відомо, виражається формулою:

Вона може охопити найважливіші гармонічні поєднання, які містять в собі не тільки головні тризвуки, але і побічні. Так, будь-яка функція цієї формули може бути представлена одним з побічних акордів відповідної групи, який в цьому випадку як би замінює своє головний тризвук (див. приклад 232).

Подібний тризвук може з'явитися не тільки замість свого головного тризвуку, але і після нього (див. приклад 238).

Поява побічного тризвуку до свого головного зустрічається багато рідше. Загальна схема функціонального руху, поповнена побічними тризвуками, приймає такий вигляд:

Дана схема визначає лише загальний напрям руху, не зобов'язавши до застосування всіх цих акордів підряд. Навпаки, в більшості випадків, один або декілька акордів, що входять в схему, відсутні (наприклад, TSVI, S, SII або вся субдомінантна група і т. п.).

6. Головні септакорди

Будь-який з тризвуків функціональної системи може бути перетворений на септакорд шляхом додавання септими. Таке ускладнення звучання на функціональних співвідношеннях акордів загалом не відображається.

Найяскравішими представниками групи D і S є акорди D7 і SII7, у складі яких є лише по одному звуку з тонічного тризвуку; при цьому в обох вказаних акордах відсутня терція тоніки, що характеризує лад (мажор, або мінор):

Значною напругою володіє так званий ввідний септакорд (DVII7), як малий, так і зменшений, завдяки повній відсутності в ньому звуків тоніки:

Ці три септакорди отримали в творчій практиці назву головних:

В послідовностях акордів однієї функції септакорди частіше застосовуються після тризвуків, як акорди більш напружені. Можливі також послідовності з септакордів однієї і різних функцій.

7. Обороти повної функціональної системи

Застосування акордів повної функціональної системи вносять велику різноманітність до складу гармонічних оборотів і каденцій, оскільки кожна функція може бути представлена будь-яким акордом своєї групи.

Наприклад, автентичний оборот може бути даний в наступних своїх різновидах:

Т-D-Т

T-D7-T

Т-DVII7-T

Т-DTIII6-Т

Т-DVII7-D7-T

Т-D-DTIII-Т

Аналогічним чином можна варіювати плагальні обороти:

Т-S-Т

Т-TSVI-Т

Т-TSVI-S-T

Т-TSVI-S-SII-Т

Варіювання повного обороту може бути доведено до утворення дуже розширених гармонічних послідовностей, наприклад:

Т-TSVI-S-SII-DVII7-D7-DTIII6-T

Подібна зміна акордів однієї функціональної групи можлива і за відсутності тоніки на початку даної побудови.

8. Діатонічна система

Сукупність головних і побічних акордів натурального мажору і натурального мінору утворює повну діатонічну функціональну систему (діатоніку). До діатоніки ж відносяться гармонічний і мелодичний мінор і мажор.