Сторінка
3
Поштові сигнали. Польща, XIX ст.
Так, перший сигнал позначав просування звичайної пошти. Його нотовано у скрипковому ключі в тональності "До-мажор", розміром 12/8. Перший та другий такти подібні, однаково замикаються ферматами. У третьому, останньому, такті першого сигналу 5 долей, закінчується він на тоніці. Мелодика побудована за тонічним тризвуком, у якому міститься нота "мі" першої октави, що не відповідає звукоряду натурального ріжка. Це наводить нас на думку про те, що у XIX ст. у Польщі поштою використовувались удосконалені ріжки з певною механікою, здатною відтворювати не тільки натуральні звуки.
Сигнал № 2 – “Для кур'єрів” - складається з двох тактів, побудованих на "До-мажорному” тризвукові. Перший такт налічує 3 долі у розмірі 12/8, другий - має закінчене логічне тональне завершення. Сигнал № 3 - "Для екстреної пошти" - значно відрізняється від попередніх ритмічним побудуванням.Так, перші 2 такти мають розмір 6/8 , третій - 7/8, четвертий - 6/8, п'ятий - 7/8, шостий - 6/8 , сьомий - 7/8 , восьмий - 6/8 , причому третій та четвертий такти подібні до п'ятого та шостого. Таке чергування розмірів та нотних тривалостей надає мелодиці сигналу більш ускладнену форму, що має більш розгорнутий вигляд та логічно завершується тонічним звуком.
Музиці сигналів акомпанували дзвіночки поштового екіпажа. Упродовж багатьох століть ріжок був невід'ємним атрибутом поштаря. Завдяки своїй музиці він став всесвітнім поштовим символом. Доречно нагадати, що саме в Україні у селі Тур'я Ремета, Перечинського району Закарпатської області у XIX столітті встановлено єдиний в світі пам'ятник поштарю. На чавунній плиті зображено крокуючу людину з поштовою сумкою. Надпис на пам'ятнику свідчить про те, що його викарбувано на честь Федора Фекети, який відрізнявся "приємністю, тверезістю, чесністю, слухняністю".
Музика поштових сигналів зробила певний внесок не тільки у розвиток поштової справи, а й перетворилася на суттєвий елемент, завдяки якому підвищився рівень виконавства на духових музичних інструментах та збагатилась загальна музична культура.
1 .До Європи сургуч потрапив у ХУІ ст. Його було винайдено у Китаї, а згодом застосовано в Індії. Охороняючи таємницю, сургуч водночас пояснював що за звістка міститься у листі. Поштове сполучення Франції минулого століття дотримувалось таких правил: листування з сургучевою печаткою - біла сургучева печатка скріплювала звістку про весілля, чорна - звістку про смерть, червоний сургуч застосовувався у службовому листуванні, рубіновий - зберігав таємниці нареченого та нареченої, сірий - використовувався у дружньому листуванні, шоколадний - для запрошень на бенкети та звані обіди.; 2. Ріжок, як емблема поштової служби, прийнятий з ХУІ ст. у всіх європейських державах, коли граф Турн-і-Таксіс заснував першу регулярну міжнародну лінію пошти в Європі між Віднем та Брюсселем 1516 року. До середини XIX ст. ріжок був постійним атрибутом поштарів, які користувались ним під час руху диліжансів та наближення до населених пунктів. Як емблема пошти, ріжок використовується й сьогодні у більшості держав на поштових скриньках, марках, листах, конвертах, штемпелях. У державній геральдиці практично не застосовується. Єдиний випадок - ріжок на гербі Ліхтенштейна, який за формою відрізняється від стилізованого, міжнародно прийнятого поштового ріжка та має натуральний вигляд, що дозволяє розглядати його як мисливський ріжок або ріжок альпійського пастуха, символізуючи відлюдне альпійське положення цього князівства.; 3. Олеарий А. Описание путешествия в Московию. - СПб, 1906. - С. 79.; 4 . ЦГАДА, ф.277, оп. 2, д.1730, л.1-21.; 5. “Навчання грі на ріжку для королівських поштарів з музикою, яка має поштові сигнали"; 6. Диліжанс - великий екіпаж, запряжений кіньми для регулярного перевезення пошти. В Англії з'явився у ХУІ ст. і мав першочергове право проїзду. В Росії його введено 1820 року.; 7. Форейтор-верховий, який міститься на передніх конях, запряжених цугом.; 8. Козловский И.П. Первые почты и первые почтмейстеры в Московском государстве. - Варшава, 1913. - Т. 1. - С. 131-132.; 9. Почтово-телеграфный журнал. – 1899. - Июль.- С. 803; 10. Гошков. Дьярія П.В. – VІ. - С.280; 11. Вертков К.А. Русская роговая музыка. - М., 1948. - С.23; 12. Бэлза И. Очерки развития чешской музыкальной классики. - М., 1951. - С.81.
Завантажити реферат