Сторінка
5

Особистiсно орiєнтований підхід у формуванні професійної майстерності студентiв-пiанiстiв

1. безвідповідальність педагога;

2. педагог – вмілий виконавець, але не володіє методикою формування професійної виконавської майстерності і взагалі професійною педагогічною майстерністю;

3. педагог – глибокий теоретик, але невправний виконавець хоча, як відомо, теорія й практика завжди йдуть поруч, вони невідривні одна від одної;

4. небажання або невміння обох сторін чи однієї із сторін йти на психологічний контакт, створювати психологічну ситуацію творчої взаємодії у формуванні професійної майстерності студента на основі особистісно орієнтованого підходу (тобто особистісне непорозуміння );

5. безвідповідальність учня;

6. особистісні психологічні проблеми учня (наприклад, неврози, нестабільність нервової системи, неволодіння основами емоційної саморегуляції);

7. особистісні проблеми педагога;

8. зовнішні несприятливі умови для розвитку професійної майстерності (погані умови для домашньої роботи, музичний інструмент, сімейні обставини, соціально-економічні проблеми).

Ще раз підкреслимо значення відповідальності вчителя перед своїм учнем. Справжній вчитель, як рідний батько чи мати, як рідна людина вболіває за долю свого підопічного. На наш погляд, його обов'язок полягає не тільки у формуванні професійної майстерності свого учня, а й у рекламуванні його допомоги закріпитися на музичній арені, якщо студент, справді є обдарованим музикантом. Якщо ж його професійна кар'єра складається не дуже вдало, то педагог має допомогти своєму учневі знайти інші шляхи в соціальному житті, бо справжній вчитель, насамперед, людина і спеціаліст. Іншими словами, це допомога в працевлаштуванні, реклама концертів, пошук музичних менеджерів, продюсерів, фондів, конкурсних та фестивальних буклетів, музично-соціальні зв'язки, контакти (в тому числі і з музичними вищими навчальними закладами, агенствами, студіями, іноземними колегами тощо). Це справа моральності вчителя, а також професійного обов'язку перед справжнім талантом. У своїх учнях вчитель має виховувати силу волі, “бойцовский” дух, комунікативні якості, відчуття партнерства, команди, організаційні якості (для гри в камерному ансамблі, в концертмейстерстві), психологічну стійкість (емоційну саморегуляцію) в такій нелегкій справі, як завойовування авторитету, “імені” на музично-виконавській арені, лауреатств у міжнародних конкурсах, створення музичних записів на студіях тощо. Інакше кажучи, розвиток “екстравертивних” якостей у своїх учнях є необхідним елементом їхнього професійного становлення.

Потрібно приділити особливу увагу (стосовно професійної майстерності педагога) такій особистій властивості, як вміння заспокоювати або, навпаки, підбадьорювати, вселяти віру в себе, надію на краще, тобто володінню методикою психологічної настанови на успіх. Педагог має бути майстерним психологом, володіти основами особистісного психоаналізу і навіть психотерапії. Вчитель дуже часто виступає в ролі людини, яка може зцілити за допомогою благодатного слова (мистецтво гомілетики).

Що стосується майбутніх педагогів-музикантів, то, безумовно, спостереження за працею старших колег, відвідання їхніх уроків й аналіз цих уроків є обов'язковою умовою професійного зростання, тобто професійна відкритість є складовою професійної педагогічної майстерності. Необхідно відвідувати концерти класів своїх колег, майстер-класів, фестивалів, концертів, конкурсів, а також прослуховyвання грамзаписів, касет, музичних дисків. Знання репертуару й володіння ним також є необхідною складовою професійної педагогікo-музичної майстерності. Педагог-музикант не може бути справжнім майстром своєї справи, якщо він не є виконавцем. Теорія пов'язана з практикою,тому підвищення виконавської майстерності - обов'язкова умова професійної майстерності педагога-музиканта. Звісно, велика роль володіння різноманітними методиками щодо викладання спеціального предмета, спостереження за новими науковими винаходами, новими методиками своїх колег. Постійна педагогічна практика, починаючи з навчання в музичному училищі, поступова кристалізація власної методики викладання - також необхідна умова професійного зростання. Приділимо особливу увагу розвитку комунікативних здібностей, бо педагог спілкується зі своїми учнями в процесі творчої взаємодії, а також з колегами, з котрими необхідно налагоджувати професійні контакти (в тому числі й з іноземними колегами). Майбутній педагог має бути присутнім і брати участь у музично-педагогічних форумах і конференціях, виступати з доповідями про відкриття в педагогічній практиці. Окрім суто професійної внутрішньої творчої лабораторії, необхідно завойовувати педагогічний авторитет серед своїх учнів, колег. Цьому слугує здорова самореклама, робота над своїм педагогічним іміджем тощо. Це стосується молодих педагогів-початківців, бо, звісно, найкращою рекламою для майстра-педагога є його учні-виконавці, лауреати, гастролери, яскраво обдаровані особистості, чий талант розвинувся завдяки самовідданій праці їхніх викладачів.

Список використаної літератури

1 .Барбина Е. С. Педагогическое мастерство-искусство и наука б ы ть человеком: - Научно-метод. пособие.- К.,1995.-С.9; 2 .Бех І. Д. Особистісно зорієнтоване виховання: Науково-метод. посібник.- К.: ІЗМН, 1998.-204 с.; 3 .Гуренко Е. Проблемы художественной интерпретации (Философский анализ). - Новос.: Наука, 1982; 4 . Йоркіна Є. Б. Психолого-педагогічні умови формування індивідуального стилю виконавської діяльності музиканта-інструменталіста: Автореф. дис. . канд. пед. наук.-К.: КДІК, 1996: 5 .Корженевський А.Й. До питання про специфіку мислення музиканта-виконавця//Питання фортепіанної педагогіки та виконавства.-К.:Музична Україна, 1981.- С. 29-40; 6 . Корыхалова Н. Интерпретация музыки. -Л.: Музыка, 1979.-208с.; 7 . Котляревська О. Варіативний потенціал музичного твору: культурологічний аспект інтерпретування: Автореф. дис. . канд. мистецтвозн.- К.: НМАУ ім. П. І. Чайковського, 1996.-19 с.; 8 . Кузьміна Н. В., Кухарєв Н. В. Психологічна структура діяльності вчителя.- Гомель, 1976.-С.20; 9 . Москаленко В. Г. Теоретический и методический аспект музыкальной интерпретации: Дисс. . д-ра искусствовед.- К.: КГК, 1994; 10. Нейгауз Г. Г. Об искусстве фортепианной игры. -М.: Музыка, 1988; 11 .Освітні технології: Навч.-метод. посіб. / О.М. Пєхота, А.З. Кіктенко, О.М. Любарська та ін.; За заг. ред. О.М. Пєхоти.-К.: А.С. К., 2000; 12 . Психологія: Підручник / Ю.Л. Трофімов, В.В. Рибалка, П.А, Гончарук та ін.; За ред. Ю.Л. Трофімова. - 2-ге вид., стереотип.-К.: Либідь, 2000. –С.92,95; 13 . Савостьянов А. И. Личносно ориентированный подход в профессиональной подготовке актера: Дис. . д-ра психол. наук.- М.: МПГУ, 1997.-С.16; 14 . Синенко В. Я. Профессионализм учителя// Педагогика.-1999.- № 5. -С.45; 15. Теплов Б. Психология музыкальных способностей.- М., 1947; 16 . Чернявська М. Н. Акисиологічний аспект теорії інтерпретації та проблеми музичної педагогіки: Автореф. дис. . канд. мистецтвозн.- К.: КГК, 1996; 17. Языкова Н. Б. Индивидуально-дифферинцированный подход к профессиональной подготовке студентов консерваторий: Дис. . канд. пед. наук.-О.: ОГК, 1992.-С.41.