Сторінка
4
Починається твір вступом на першу долю, тому замахом служить четверта доля схеми.
Звучить 9 тактів вступу. В дев'ятому такті витримую фермату на третій долі, знімаю звучання супроводу і на четверту долю показую вступ партії баса.
В 11-му такті на четверту долю показую вступ цілому хору.
Хор звучить уривчастими фразами і тому в 12-му тахті на третій долі показую зняття, а на четверту долю показую вступ. Аналогічно все відбувається в 13 і 15 тактах.
В останньому такті першого епізоду знімаю звучання хору на третій долі і показую вступ на четверту долю партії баса Перший епізод повторюється , проте відмінності е в другій вольті, на третю долю показую зняття і переходжу на розмір 9/8, який диригується за трьохдольною схемою.
В першому такті другого епізоду на третю долю показую вступ солісту. В п'ятому такті знімаю звучання соліста і показую вступ на 2 долі наступного такту.
Таке ж зняття і вступ даю Е наступних двох тактах. В 9-му такті лівою рукою на четверту долю показую витриману ноту і тримаю її до другої долі наступного такту , знімаю звучання і на третю і долю показую вступ солісту. У 12-му такті на третій долі знімаю звучання і напругу долю показую вступ в наступному такті. Дальше продовжую диригувати супровід. В кінці другого епізоду на другій долі ставлю фермату і знімаю звучання фортепіано.
Третій епізод починається акапельним хором. Розмір змінюється на4/4. на третій долі першого такту витримую половинну коту. В четвертому такті на другій долі знімаю звучання хору.
В заключному епізоді вступає на першу долю хор з супроводом. В четвертому такті знімаю звучання хору і показую вступ на першу долю. Так же само диригую в 8-му такті.
В 12-му такті ставлю на першу долю лівою рукою фермату, а правою рукою диригую супровід і на третю долю знімаю звучання як хору так і супроводу.
На першу долю наступного такту показую вступ всьому хору. В передостанньому такті на третій долі знов витримую фермату.
В останньому такті на першу долю показую фермату , на другу долю знімаю звучання хору, а на третю — супровід.
Динаміка.
Важливу роль в розкритті художнього змісту відіграє динаміка. Не великий вступ починається на „р" і поступово динаміка наростає і звучить на „f" .
Вступ відтворює природну стихію, що оплакує гірку долю українського народу. Диригентські рухи повинні відтворювати даний образ, спочатку вони невеликі , а дальше збільшуються разом з підсиленням динаміки.
Звучання хору починається на „f”. Цим передається схвильований характер епізоду.
Соло баритона звучить на mf так як тут передається переживання однієї людини.
Третій епізод починається акапельним співом хору, який починається нар і дальше наростає
Характеристики фактури
Фактура кантати „Дніпро реве" — гармонічна. Вона тісно пов'язана з змістом твору і виражальними засобами.
Кращому розкриттю художнього змісту сприяє інструментальний супровід, який підгримує звучання хорових партій І допомагає Б створенні художнього образу твору. Своєрідна насичена гармонія стримана фактура, створює контрасти, передаючи глибоку схвильованість, дійовий протест.
В заключному епізоді фактура створює і передає поряд з великою драматичною силою і відтінок незавершеності, і особливо розпачливий характер. Довгі витримані акорди, особлива гармонія квантового Іону Е мелодії підкреслюють безвихідь ситуації, невирішеністю майбутнього.
Вокально-хоровий аналіз.
Кантата. „Дніпро реве" написана для мішаного чотириголосного хору з солістом (баритоном). Дублювань в хорових партіях немає. Зустрічається поділ басової партії наБ1 і Б2.
Зустрічаються також місця хорового унісонного звучання.
Діапазон хорових партій.
Динаміка на f після чого знову іде dimidyendo.
Заключний епізод виконується більш з рухом. Починається на рр, потім наростає звучання cresc і звучить загальне, f.
Кінцева частина епізоду „ . і запливли на вік тепер кудись" , звучить на рр рухи диригента не великі, але чіткі.
Кульмінація
Основна кульмінація твору знаходяться в заключному епізоді, яка являє собою одну лінію розвитку — наростання до кульмінації, що знаходиться на словах „навік тепер кудись" і її спад.
Звучить нa f.
Дикція і орфоепія.
Щоб добре розкрити головну ідею твору , потрібно правильно , чітко й виразно вимовляти слова Для слухачів повинно бути зрозумілим кожне слово, інакше вони не будуть мати правильного уявлення про твір.
Текст твору написаний на українській мові, тому слова як пишуться так і вимовляються.
Темпи і агогічні зміни.
Вступ і перший епізод виконуються в темпі Allegro moderate, тобто помірно швидко. Другий епізод звучить в більш стриманішому темпі Andantino, так як звучить соло баритона.
Акапельна частина хорал, виконується повільно, важко, побожно(andante grave e religioso). Заключний епізод звучить більше з рухом, тільки до кінця темп поступово сповільнюється.
Висновок про твір
Кантата „Дніпро реве" Д. Сочинського користувалася і користується успіхом. Часто виконується різними хоровими колективами. Це пояснюється великою виразністю і драматичною силою твору, щирістю і простотою висловлювання.
Твір має велике навчальне значення для диригента , який вдосконалює свою майстерність, і для виконавців.
Кантата. „Дніпро реве" виховує любов до рідної землі , розвиває інтерес до історії українського народу.