Сторінка
3
Зате терцію мінору слід інтонувати з пониженням, тобто “тупо”. В даному творі використаний гармонічний лад мінору, тому сьомий ступінь слід інтонувати особливо “гостро”.
Натомість натуральний низхідний від верхнього тетрахорду, слід інтонувати з розширенням донизу 1-6т.
В 13 такті варто звернути увагу на басову партію, де є пониження другого ступеня ладі – фрігійський хід.
Тут композитор використовує дуже характерне голосоведіння, де під співати низьку ноту фа 4 з наближенням до основного тону.
В цілому варто зазначити. Що голосоведіння в усіх партіях дуже логічне, мелодійне, тому запам’ятовуються партії легко.
Можна використовувати метод багатократного переспівування в тих місцях, це є негучні інтервальні стрибки. Наприклад партія баса з 2 по 4 такт.
Особливості співочого дихання
Дихання в творі використовується комбіновано, тобто ланцюгове і по-фразове.
В 5 такті зі слів “ .Ой ти чайко білокрила .” тут треба використати ланцюгове дихання для того, щоб не робити розривів між словами. Наприклад:
В 9 такті ланцюгове дихання не використовуємо. Тут використовуємо по-фразове дихання після складу “Киги .”.
Характеристика прийомів звуковедення
В творі зустрічається таке звуковедення, як legato I non legato.
non legato в творі використовується для образного відтворення окремих слів.
Приклад: legato
Приклад: non legato
Визначення складу хору необхідного для виконання даного твору
Твір “Чайка” не складний і тому його може співати як професійний так і добре підготовлений, досвідчений самодіяльний колектив. По складу – середній.
Диригентсько-виконавський аналіз.
При диригуванні цього твору диригент користується двома схемами: чотиридольною і тридольною.
В творі також зустрічається багато технічних складностей. Це такі, як заняття, вступ, тактування довгих тривалостей, фермати.
Твір починається розміром 4/4 затактом, потім вступають альти і тенори. При виконані довгих тривалостей правою рукою відтактовую чотиридольну і тридольну схеми, а лівою або правою рукою, в залежності від того, в якій партії треба витримати довгі ноти половинна або ціла.
Твір багатий вступами. Вступи є двоє видів – які починаються з неповної долі, тобто короткий затакт; і які починаються з повної долі. Короткі затакти готує та ж сама доля, на якій виконується даний затакт.
Наприклад:
Тут замахом служить 4 доля. Вона виконується стрімко, з швидким рухом вверх, і лише в кінці долі легким гальмуванням рухи і точкою удару ми фіксуємо початок короткого затакту.
- легке гальмування руху
- замах.
Вступи які виконуються з повної долі.
Наприклад:
Тут готує вступ попередня доля, тобто четверта. Вона є на початку твору замахом для сопрано, альтів і тенорів.
Жести повинні бути плавні, неуричасті. Позиція рук – середня.
Як зазначалось вище, в творі багато виступів, диригент повинен провести також окремі важливі підголоски. Твір починаю диригувати двома руками, показуючи вступ сопрано, альтам і тенорам. Позиція рук низька. В другому такті на четверту долю показую вступ басом. Позиція рук змінюється з середньої на низьку.
В третьому такті показую зняття партії тенорів і басів. В 4-му такті диригую однією рікою, для того, щоб показати проходження мелодії сопрано, а другою рукою витримую партії альтів, В п’ятому такті показую вступ альтам і тенором, позиція рук низька.
В шостому такті показую вступ альтам і тенором, а на другу половину третьої долі показую вступ басом.
В сьомому такті показую вступ тенором і басом на другу долю. Після 7 такту розмір змінюється на . В 8 такті проходить імітаційна поліфонія (Ки-ги, ки-ги).
В 9 такті розмір змінюється на . В цьому такті також проходить імітаційний виклад між сопрано, альтами і басами. Позиція рук середня.
В 10 такті треба однією рукою витримувати довгі тривалості: сопрано, альтів і тенорів. В кінці такту слід показувати зняття тенором і басом. Позиція рукосердня.
В 11 такті треба витримувати тривалості в партії альтів і сопрано. А вступ треба показати тенором і басом.
В 14 такті вступають баси, тому їм треба чітко показати вступ.
В 15 такті треба показати вступ тенорам і басам на другу половину першої долі. Позиція рук – середня. Також в цьому такті потрібно витримати фермату. В 16 такті розмір змінюється з на . В цих тактах виклад гомофонний. Вступають всі партії на першу долю. Постава рук низька, яка зразу переходить в середню.
В 18 такті показую зняття всім партіям. Постава рук на форте.
В 19 такті показую вступ альтам. Позиція рук низька.
В 20 такті показую вступ партії сопрано і басам. В партії сопрано проходить медолична лінія, а в партії басів проходить тема. На другу долю показую вступ тенором. Постава рук середня.
В такті тема переходить з басової партії в партію сопрано. На другу долю показую вступ тенорам і басам на слова (не ри-да-ла)
В 21 такті показую зняття тенором і басом. Позиція рук висока на форте.
В 22 такті на другу долю показую вступ тенорам і басом. Позиція рук висока.
В 23 такті розмір змінюється на , знову зустрічається імітаційна поліфонія між партіями сопрано, альтами і басом. Показую вступ сопрано і тенором на другу долю.
Потім на першу половину другої долі вступають баси.
В 27 такті розмір змінюється на . В цьому такті також проходить імітаційна поліфонія.