Сторінка
2

Феномен революційних пісень

Пісні роблять безсмертними імена їх авто­рів (коли вони відомі) і крокують з ними у віки історії (Е. Потье — автор «Інтернаціона­лу», В. Свенціцький — автор «Варшав'янки» та ін.). G пісні, які прославили міста, де вони на­родилися або набрали нового звучання, підніс­ши на своїх крилах і їх назву, і частку їх історії. Здавна відома «Марсельєза» була створена вночі з 25 на 26 квітня 1792 року ка­пітаном інженерних військ французької армії в Страстбурзі. Якобінці її підхопили і виставили перед народом як заклик до повалення тира­нії. В такій інтерпретації занесли її марсельці до Парижа. Пісню назвали «Марсельєзою», від міста Марсель.

Всесвітньовідома «Варшав'янка» була напи­сана польським революціонером Вацлавом Сввн-ціцьким у варшавській тюрмі в 1878 p., звідки її передали сестрі Свєнціцького. У 1883 р. ав­тор повернувся із заслання і опублікував текст пісні в газеті «Пролетаріат». В Європу вона понесла на своїх крилах частку дум і поривань мешканців Варшави.

Чи знає читач, що і в українському місті Львові народилося кілька революційних пісень, які прославили це місто, хоча й не одержали від нього свого імені? Далеко за межами Укра­їни відомі тепер «Вічний революціонер» І. Франка, «Червоний прапор» Б. Червєнського і «Шалійте, шалійте, скажені кати» О. Колесси, створені у Львові. Тут же їх вперше співали люди, що не хотіли схиляти голови перед тира­нією, перед поневолювачами народу і народів.

Кажуть, ніби в житті часто буває так, що правда говорить тихо, несміливо, скромно, і, щоб її почути й перейнятися нею, потрібно мати відвагу, чутливу душу й гаряче серце. Та бувають часи, коли правда заговорить голосно, твердо, рішуче; сила її вибуху з тріском роз­риває рамки всяких обмежень. Пісня, особливо політична, революційна, буває завжди в ролі першої ластівки, що оповіщає пробудження правди, яка розбуркує усі сфери суспільних взаємин. Правда і бажання волі — найбільші вороги страху і рабства — дають силу й відвагу гнобленому й скривдженому вийти на вулицю з піснею:

За волю народі, за його права

Не страшні кайдани, солодка тюрма,

Во вільного духа не скути в кайдани!

Такі пісні, як довело життя, не потребують якихось вишуканих спіпучо-красивих словес­них шат. Найважливішим для них е відтвори­ти справжній стан соціальних і політичних взаємин, збудити й піднести революційний на­стрій, вибухнути бомбою у таборі ворога .