Сторінка
2
Для ефективного освоєння музичного матеріалу і для зняття втоми у дітей 1-4 класів на уроках музики обов’язковим є рух під музику: маршування, танцювальні елементи, музичні ігри.
В процесі вивчення музично-ритмічних рухів рекомендуємо освоювати з дітьми характерні рухи українських народних танців: присідання, колупалочка, бігунець, голубці, тиночки, вірйовочки, ритмічний рух по колу під час ведення хороводів, ігрових дійств.
Необхідно відмітити, що всі види музичної діяльності на уроці повинні тісно переплітатись з вивченням дітьми музичної грамоти, розвитку музичних здібностей. Зокрема ладового чуття на основі релятивної і абсолютної системи сольмізації. Слідкувати за набуттям вміння учнів розрізняти високі і низькі, довгі і короткі звуки, рух мелодії вгору та вниз, тихе і голосне звучання музики, графічного запису пульсу та ритмічного малюнку мелодії; вивчення тривалостей нот, пауз, графічного запису їх на нотному стані, знаки альтерації, метр, ритм, лад, динаміка, темп.
В процесі уроків музики під час вокально-хорової роботи вивчення музичної грамоти і сольфеджіо, пропонуємо використовувати заклички, примовки, прозивалки, які споріднені мелодекламацією, відрізняються вузьким діапазоном, доступністю за літературним і музичним змістом.
В умовах різновікового класу доцільно використовувати імпровізацію нескладних мелодій на короткі тексти примовок, лічилок, закличок, прозивалок, на задані ритми, складати мелодично-ритмічні відповіді на фрази-запитання. Вчитель використовує імпровізацію як метод творчого розвитку дітей, розвитку емоційного відгуку ну музику, музичного слуху, творчої уяви.
Протягом навчання у початковій школі діти знайомляться з ключовими музичними поняттями, отримують необхідні знання про музичний образ і засоби музичної виразності, про музичну форму і музичні жанри, про музичні інструменти і співочі голоси. У відповідності до цього для учнів різних класів пропонується певний вид діяльності, де створюються найоптимальніші умови для засвоєння навчального матеріалу. Діти вчаться елементарно розбиратись в музиці: яка вона за характером, які почуття і настрої викликає, хто її створює, хто виконує.
Ведуче місце на уроці в умовах різновікового класу займає вокально-хорова робота. Хоровий спів розглядається одночасно і як засіб емоційно-естетичного виховання учнів, і як засіб їх всестороннього музичного розвитку.
Процес співу по своїй природі комплексний. В ньому бере участь весь організм дитини, зокрема його звукоутворюючий артикуляційний і дихально-м’язовий апарат.
Важливо з перших кроків навчання співу розвивати вокальний слух учнів, що передбачає здатність розрізняти якість голосу, контролювання і оцінювання як власного співу, так і своїх товаришів.
В процесі освоєння вокально-хорових навичок необхідно навчати дітей правильному звукоутворенню. Найбільш сприятливою для співу є м’яка атака звука, якою в основному і необхідно користуватись на початковому етапі. Тверду атаку слід використовувати обережно і помірно.
Звучання дитячих співочих голосів повинно бути природнім і невимушеним, дзвінким і рівним протягом вього співочого діапазону. Тому так важливо з перших кроків навчати дітей правильно користуватись диханням під час співу. Співоче дихання має бути спокійним, рівним, глибоким, без напруги. Одночасно в учнів виховується в процесі співу дикція, артикуляція, стрій, вокальний, ритмічний, динамічний ансамбль.
За час навчання в початковій школі учні повинні вміти:
– – співати пісні виразно, передавати під час виконання емоційно-образний зміст;
– – під час співу бути зібраним, уважним, дотримуватись співочої постави, розуміти освноні диригентські жести, вігукуватись на них в процесі співу;
– – використовуючи різноманітні динамічні відтінки співати в межах від р до f;
– – співати штрихзами легато, нон легато, стакато;
– – виразно вимовлети слова, правильно вимовляти голосні і приголосні звуки, розспівувати склади на 2 і більше звуків;
– – співати пісні з дублюванням і без дублювання мелодії акомпанементу, без музичного супроводу, з елементами двоголосся.
Слухання музики в молодших класах
План.
1. Значення слухання музики у у вихованні естетичного ставлення учнів до дійсності.
2. Основні етапи слухання музики.
3. Методчні рекомендації вчителю щодо розвитку музичного сприймання молодших школярів.
Література:
1. Апраксина О. А. Методика музыкалного воспитания. М., 1983.
2. Дмитриева Л. Г., Черноиваненко Н. М. Методика музыкального вопитания в школе. М, 1989.
3. Леонтович М. Практичний курс навчання співу в середніх школах України. К.,1989.
4. Лужний В. Методика викладання музики в першому класі. К., 1984.
5. Огороднов Д. Музыкально-певческое воспитание детей в общеобразовательной школе. Київ, 1977.
6. Орлова Т., Бенина Р. Учите детей петь. Москва, 1988.
7. Ростовський О. Я. Методика викладання музики в початковій школі. Тернопіль. – Навчальна книга “Богдан”. –2000.
8. Халабузарь П., Попов В., Добровольская Н. Методика музыкалного воспитания. М., 1990.
Слухання музики – один з основних видів музичної діяльності учнів. Ознайомлення з кращими зразками вітчизняної та зарубіжної музичної культури сприяє розвитку загальної культури учнів, вихованню в них художнього смаку, вміння оціночно ставитись до творів мистецтва. Навчити дітей слухати музику – одне з найскладніших педагогічних завдань. Вчитель повинен не тільки навчити дітей правильному сприйманню музичних творів, але й вмінню аналізувати прослухане.
Для кращого та глибшого сприймання музичного твору корисне використання ілюстративного матеріалу. Підбирати ілюстрації, вчитель повинен з урахуванням їх наближеності до змісту музичного твору. Це можуть бути малюнки, світлини, репродукції тощо. Вдало підібраний ілюстративний матеріал допомагає учням краще вникнути в музичний образ твору, зрозуміти його зміст, запам’ятати, а потім згадати прослухану музику. Ілюстрвції можна розлядати як перед слуханням музики, так і після нього.
Сам процес слухання музики найчастіше будують за такою схемою:
1. 1. Вступне слово вчителя.
2. 2. Первинне слухання.
3. 3. Бесіда про прослуханий твір.
4. 4. Аналіз твору.
5. 5. Вторинне слухання.
6. 6. Підсумок.
Такі етапи роботи є досить умовними і найбільш придатними у випадку ознайомлення дітей з музичним твором, який їм не відомий.