Сторінка
7
Інша всесвітньо відома кредитно-довідкова організація – австрійська фірма Kreditschutzverband.
На ці дві фірми припадає 85% світового ринку інформації про фірми.
3. Спеціалізовані банки даних. СБД створюються консультативними видавничими фірмами, комп'ютерними фірмами, які спеціалізуються на виробництві і збуті програмних продуктів. Такі фірми обслуговують кілька банків даних і відповідають за достовірність і своєчасність її оновлення.
ý База Даних – це архів інформації, яка записується, індексується і зберігається на комп'ютері. Вона функціонує як компактний довідник. Інформацію із такої бази можна одержати на CD-диску, шляхом телеконференцій, по факсу і модему.
Існує 2 групи Баз Даних:
1) традиційні, лідером серед яких є система Діалог (має 400 баз даних);
2) бази даних електронної пошти. Найбільша – база даних електронної пошти належить корпорації AOL (America On-line) і працює в режимі постійних електронних конференцій.
Найбільша база даних належить корпорації Dun&BradStreet Corp. Спеціалізується на зборі, обробці та наданні інформації у галузі економіки, бізнесу, маркетингу.
Інформація в цих базах даних має виключно конфіденційний характер, її збір і обробка відбувається за участю урядових структур країни.
4. Спеціалізовані засоби масової комунікації – це газети, журнали, радіо-, телепродукція, електронні засоби масової комунікації, які надають інформацію про поточну діяльність фірм.
Найбільше інформації про поточну діяльність фірм має Dow Jones. Вони публікують дані про випуск окремих видів продукції, капіталовкладень, стан замовлень, структуру фірми, призначення і переміщення співробітників, вартість акцій, рівень ділової активності і т.і.
5. Фірмова інформація – це річні звіти про діяльність фірм, представницька інформація, фірмові каталоги.
6. Особиста (неформалізована) інформація є конфіденційною, найбільш достовірною. Вона поділяється на 2 види:
1) інформація, отримана під час ділових контактів, переговорів, зустрічей. Ця інформація систематизується у формі довідки на фірму.
2) інформація на фірму, яка отримується з інших джерел (від представників влади, конкурентні фірми, Торгово-промислової палати, маркетингових дослідників фірми, аналітиків, представників оптової та роздрібної торгівлі).
Інформація жорстоко охороняєтсья, нещодавно із Фінляндіі репортували двох дипломатів за інформаційний шпіонаж.
Інформаційна безпека в сучасному світі
Саме понятття "безпека" включає такі складові:
1. інформаційно-комерційну,
2. юридичну,
3. фізичну безпеку.
Питання інформаційно-комерційної безпеки посідають особливе місце і у зв'язку із зростаючою роллю інформації в житті суспільства та потребують особливої уваги. В умовах посилення конкуренції успіх підприємництва гарантії отримання прибутку все більшою мірою залежать від збереження у таємниці секретів виробництва, що спираються на певний інтелектуальний потенціал і конкретну технологію.
Напрямки інформаційної безпеки
Інформаційна безпека має кілька напрямків:
1. Один із таких напрямків – це система заходів, спрямованих на недопущення несанкціонованого доступу до інформації, несанкціонованої її модифікації або порушення цілісності. Цей напрямок часто називають Informational Security.
2. Другий напрямок інформаційної безпеки – це захист політичних, державних і громадських інтересів країни, захист загальних моральних цінностей, недопущення закликів до порушення територіальної цілісності, заборона інформації, яка включає ідеї війни, насилля, дискримінації і посягання на права людини.
3. Попередження розповсюдження відомостей, що становлять державну таємницю, а також відомостей з обмеженим доступом і інформації закритого типу, що переміщається через державний кордон.
Інформаційне забезпечення урядів, різноманітних державних органів, недержавних організацій та фірм визначається відповідно до їх потреб, у кожному конкретному випадку.
Поняття "безпека" визначається як стан захищеності життєво важливих інтересів (Закон РФ,+УКР "Про безпеку").
Основне поняття, інформаційна безпека визначається наступним чином.
ý Інформаційна безпека – це стан захищеності суспільства, держави, особистості, стан захищеності інформаційних ресурсів, які забезпечують прогресивний розвиток життєво важливих сфер суспільства.
Стратегія інформаційної безпеки повинна включати:
1. забезпечення захисту вже напрацьованих об'єктів інтелектуальної власності, що мають комерційну цінність,
2. відвернення втрати таких об'єктів у майбутньому.
Інформаційна безпека в різних сферах суспільства має свою специфіку:
У політиці інформаційна безпека стосується інформаційно-аналітичної діяльності дипломатичних представництв і зовнішньо-економічних відомств.
В економіці інформаційна безпека стосується захисту інформації у банківських системах та мережах зв'язку, захисту конфіденційної економічної інформації від несанкціонованого доступу.
Поняття інформаційної безпеки тісно пов'язане із поняттям інфомраційної загрози.
До інформації, що захищається, відносять:
1. секретну інформацію (дані, що містять державну таємницю).
2. конфіденційну інформацію (дані, що містять комерційну таємницю, а також таємницю, що стосується приватного життя і діяльності громадян).
ý Таким чином, під інформацією, що захищається, розуміють дані, на використання і розповсюдження яких введені обмеження їх власником.
Інформація, що захищається, має такі відмінні риси:
1. засекречивать информацию, то есть ограничивать к ней доступ, может только ее собственник (владелец) или уполномоченные им на то лица;
2. чем важнее для собственника информация, тем тщательнее он ее защищает. А для того чтобы все, кто сталкивается с этой защищаемой информацией, знали, что одну информацию необходимо оберегать более тщательно, чем другую, собственник определяет ей различную степень секретности;