Сторінка
33
· запобігання та врегулювання конфліктів;
· діяльність в гуманітарній сфері (забезпечення дотримання прав людини).
ОБСЕ була створена в 1975 році. В цьому ж році в Хельсінки була проведена Нарада з питань безпеки, в результаті якої був прийнятий Хельсінський акт (який ніс в собі рекомендації для країн Європи з питань співіснування). В гуманітарній сфері увага приділялась:
· покращенню розповсюдження і доступу до усної, печатної, кіно-, радіо- та телевізійної інформації та розширенню інформаційного обміну;
· заохоченню співробітництва в галузі інформації на базі коротко та довгострокових угод;
· покращенню умов здійснення журналістської діяльності на теріторії іншої держави-учасниці.
Заключний акт був підписаний Високими Представниками 32 Європейських держав-учасниць, Канади і США. В ньому перед країнами-членами ОБСЕ були поставлені такі головні задачі:
1. необмежений доступ та можливість розповсюдження інформації;
2. вільний обмін ідеями у формі слова чи зображення (незалежно від територіальних та мовних бар’єрів)
Мадридська зустріч держав-учасниць ОБСЕ (1980-1983 р.) завдяки загальному погіршеню відносин Схід-Захід була присвячена питанням роззброєння. Хоча були внесені і конкретні положення про покращення умов праці журналіста та свободу доступу до іноземних носіїв інформації, але в цілому ці завдання не були втілені в життя.
Віденська зустріч (1986-1989 р.) було досягнуто згоди про роведення у 1989 році у Лондоні Інформаційного форуму. У заключному документі Віденської зустрічі в розділі, який стосувався інформації, увага була зосереджена на заохоченні співробітництва у галузі інформації та покращення умов роботи журналістів.
В Лондоні з 18 квітня по 21 травня 1989 року відбувся Інформаційний форум. Мандат, узгоджений у Відні передбачав розгляд питань Заключного документу. Основними пропозиціями, винесеними на обговорення були:
· сприяння співробітництву і здійсненню спільних проектів на комерційній основі з метою створення сучасних засобів зв’язку;
· узгодження технічних норм і стандартів, що стосуються засобів розповсюдження, передачі та зберігання інформації;
· стандартизація, інтегрування та кодування інформації;
· усунення перешкод на шляху отримання і розповсюдження інформації через ЗМІ;
· та інші, які були подані раніше (насамперед покращення умов роботи журналістів у всіх країнах-учасницях).
В Парижі, згідно з рішенням Віденської зустрічі, з 30 травня по 23 червня 1989 року пройшла І Нарада конференції з питань людського виміру ОБСЕ. Результатом її стало узагальнення накопиченого досвіду на основі принципів ОБСЕ та положень Хельсинського Заключного акту.
Він був викладений у Парижській хартії для нової Європи яка констатувала, що “ера конфронтації і розколу Європи скінчілася”. Основними принципами є:
· повага до сувернітету;
· утримання від використання сили погрози її використання;
· непорушність кордонів;
· територіальна цілісність держав;
· мирне врегулювання суперечок;
· невтручання у внутрішні справи інших країн;
· повага до прав людини та право на самовизначення;
· співробітництво між державами;
· сумлінне виконання забов’язань.
Крім того Хартією було засновано такі постійнодіючі органи ОБСЕ:
1) Рада міністрів акордонних справ;
2) Центр попередження конфліктів;
3) Парламентська Ассамблея
Самміт ОБСЕ (Хельсінки ІІ липень 1992 р.)
Заключний документ “Виклик часу змін”. Основна увага приділялась змінам на пострадянському просторі. Національно-етнічні конфлікти у новостворених державах були визнані головною загрозою безпеці в Єаропі. Був створений Форум з питань співробітництва у галузі безпеки, та заснована нова посада – Верховний комісар ОБСЕ з питань національних меншин.
Будапешт (листопад-грудень 1994 р.)
Результатом цього Самміту стало рішення про розробку моделі спільної та всеохоплюючої безпеки для Європи і всього регіона ОБСЕ на 21 ст. Були визначені конкретні параметри формування нової моделі, які відповідали б змінам в геополітичній ситуації в районі.
Віденська декларація (1994 р.) складається з 4-х резолюцій:
· Забезпечення безпеки в регіоні ОБСЕ;
· Співробітництво в галузі економіки, науки, техніки та навколишнього середовища;
· Демократія і права людини;
· Проблеми колишньої Югославії.
Нова модель безпеки повинна базуватись на таких загальнолюдських цінностях як і розвиток демократії, людського фактору та гуманізма в усіх сферах сучасного суспільства для формування правової держави і громадянського суспільства, тісного взаємозв’язку політичного плюралізму та функціонування ринкової економіки на базі рівності і захисту всіх форм власності, сприяння покращенню умов життя.
Модель безпеки повинна базуватися на :
· 10 принципах Хельсінського Заключного Акту;
· Парижзькій Хартії, Хельсінському документі від 1992 р., Будапештському документі (1994 р.) – “На шляху до істиного партнерства в нову епоху”;
· Нормах і високих стандартах ОБСЕ.
Ліссабонський самміт ОБСЕ (грудень 1996 р.)
Основним документом стала декларація “Про модель спільної та всеохоплюючої безпеки для Європи ХХІ ст”. В ній був зафіксований ряд положень , які визначають контури майбутнього європейського устрою, домовленість про обов’язкове урахування законних інтересів безпеки нейтральних держав, принцип співробітництва МО і структур, що займаються питаннями безпеки (мається на увазі неприйнятність претензій на домінування певної організації чи груп держав). Також на цьому самміті був прийнятий документ про оновленя Договору про звичайні збройні сили.