Сторінка
15

Питання та відповіді до екзамену «Міжнародна інформація»

Створенням іміджів займаються також засоби масової комунікації, які здатні впливати на міжнародне співтовариство і формувати потрібний образ і потрібне його сприйняття.

У технологіях PR визначено кілька типів іміджів, які можуть бути створені за допомогою PR-кампанії:

1)ідеологічний імідж – робиться ставка на ідею а не на особистість, і саме ця ідея спрацьовує у ході PR-кампанії;

2)опозиційний імідж;

3)популістський імідж – будується на обіцянках, "заграваннях" з народними масами і на ідеях, які є привабливими але нездійсненними;

4)харизматичний імідж – "імідж мученика", спрямований на повернення до консервативних традицій, до прагнення зняти з себе відповідальність за певні процеси і уникнути вибору;

5)комерційний імідж, або "імідж на продаж" – професійне створення іміджу з урахування масової психології і використанням ЗМІ.

Фахівці виділяють чотири етапи процесу проведення ПР-кампаній:

1. Визначення проблеми. Перший та основний етап, включає: зондування та відстежування проблеми, з’язування точок зору, установок і поведінки тих груп громадськості, ні які справляє вплив політика оргацізації.

2. Планування і програмування. Зібрана на першому етапі інформація використовується для прийняття рішень щодо програми роботи з громадськістю, визначення завдань, змісту практичних кроків, стратегії і тактики комунікації.

3. Дія і комунікація. Реалізація програми, спрямованої на досягнення конкретних змін у кожній групі громадськості як складових наближення до загальної програмної мети.

4. Оцінка програми. Це останній етап процесу управління, який включає оцінку підготовки, ходу реалізації та досягнутих результатів програми.

У 1936 році американська фірма “Уорнер і Суізі” розпочала рекламну кампанію, мета якої полягала в тому, щоб підкреслити могутність Америки як країни та наголосити на значенні американського підприємництва для майбутнього держави, тим самим започаткувавши унікальний тип реклами – реклама іміджу,а не продукції. Згодом даний напрямок набув різних назв – інституційна реклама, реклама іміджу, але наібільш часто його іменують як ПР-реклама іміджу

Така реклама іміджу використовується у наступних випадках:

1. Злиття або роз’єднання. ПР-реклама надає можливості поширення основних відомостей про новий бізнес або нову структуру, що утворились в результаті злиття чи роз’єднання компаній.

2. Кадрових змін.

3. Повідомлення про ресурси організації

4. Інформація про виробничі потужності та послуги

5. Та інші

При цьому ПР-реклама іміджу має відповідати декільком загальним вимогам:

· Вона має бути ясною

· Вона має переконувати

· Вона має бути чесною

· Вона має містити гумор

Розвиток електронного ринку інформаційних послуг.

Місце інформаційних послуг у сучасній економіці

На сьогодні розвинені суспільства світу можна охарактеризувати як інформаційні суспільства. Це означає що інформація починає відігравати усі більшу роль у різних сферах життя суспільства, перш за усі в економічній сфері. Інформація стає необхідним чинником не тільки розвитку а й взагалі існування компаній, сморід ж робить їх діяльність більш ефективною, що дозволяє їм виживати в умовах жорсткої конкуренції. З іншого бокові такий великий поспіває на інформаційний продукт формує його пропозицію, а отже можемо говорити про цілий інформаційний сектор ринку і про перетворення інформації на товар, що має свою ціну (і часто дуже велику). На сьогодні інформація та комунікація в деяких країнах складають до 6% ВВП.

Інформаційні послуги це:

· Надання комунікаційних каналів для передачі інформації;

· Збір та первинна обробка інформації;

· Надання доступу до інформаційних баз даних;

· Розповсюдження інформації;

· Аналіз інформації:

Європейський ринок інформаційних послуг.

Перш ніж розглядати європейський ринок інформаційних послуг треба зауважити, що фактично в Східній Європі цей ринок тільки зароджується і сьогодні ми ще не можемо говорити про формування інформаційного суспільства в країнах колишнього соціалістичного таборові (саме через їх соціалістичне минуле). Отже є сенс розглядати інформаційний ринок лише Західної Європи. До того ж не будемо забувати, що провідну роль в економічній, політичній та соціальній сфері в Західній Європі відіграє Європейський Союз.

Розвиток ринку інформаційних послуг можна розглядати з точки зору стратегій окремих компаній (приватного сектору) і з точки зору урядових та міжнародних організацій (у першу чергу ЄС). Перші будують свою стратегію на збільшенні використання інформаційних послуг. Це з одному бокові просто доступ до гарячої інформації (котирування валют та акцій, інформація про ринки та компанії, тощо), а також до каналів передачі даних (особливо важливо для ТНК - зв’язок між філіалами та офісами в різних країнах). З іншого бокові це такий ще досить молодий вид діяльності як організація електронної комерції, тобто реклама, укладання угод, купівля та продажів через інформаційні системи (перш за все Internet).

Підхід інших направлень на стимулювання такої діяльності. Так ЄС розробив програму IMPACT, основні положення якої наведено далі:

Information Market Policy ACTions (IMPACT).

(Політика дій у сфері інформаційного ринку)

Програма IMPACT має на меті становлення внутрішнього ринку електронних інформаційних послуг і підвищення рівня конкурентоздатності європейських компаній шляхом надання доступу до високоякісних інформаційних послуг.

Програма була затверджена Радою Міністрів у 1988 р. Його дворічна вступна фаза IMPACT 1, була впроваджена в життя протягом 1989-1990 рр. IMPACT 2 - друга фаза впроваджувалася протягом 1991-1995 рр. і малий бюджет 64 млн. екю.

Центральна стратегічна ідея IMPACT 2 це INFO EURO ACCESS («вдосконалення доступи до інформації на європейському рівні для всіх зацікавлених сторін»).

Основні положення програми такі:

Вдосконалення розуміння ринку інформаційних послуг (шляхом діяльності Спостережного Пункту за Інформаційним Ринком «Information Market Observatory»).

Подолання законодавчих та адміністративних бар'єрів (діяльність Дорадчого Департаменту з питань Законодавства « Legal Advisory Board»).

Збільшення орієнтованості на користувача і поширення інформаційної грамотності (через стимулювання впровадження норм та стандартів, служб підтримки та підготовки користувачів).

Підтримка стратегічних інформаційних ініціатив, які роблять великий внесок у європейський інформаційних ринок.

Відповідно до проекту I'm EUROPE провадяться також такі програми:

à CLEAR - просторовий кліринговий дім даних.