Сторінка
20
2. Существует риск изоляции населения, проживающего в неблагоприятных условиях как внутри общества, так и на международном уровне, связанный с несоответстввием интерфейса и нехваткой технологий.
3. Поддержание языкового и культурного многообразия в информационном обществе: глобализация, обусловленная технологиями воспринимается многими как угроза для месных обычаев и культуры. (90% баз данных в ИНТЕРНЕТЕ на английском языке, ООН в 1995 приняло закон о сбалансированости языков в сети интернет).
Расширившийся доступ к взаимосвязанным сетям и базам данных порождает серьезные этнические и правовые проблемы:
4. не имеют достаточной реализации права на конфиденциальность информации и право каждого проверять касающиеся его данные, что признается одним из основных прав человека.
5. «Проблемма морального здоовья общества» -- регламентация содержания информации, расспостраняемой по информационным магистралям. Это связано с запретом распостранения насильницкой, порнографической, рассисткокй информации (особенно ее доступность детям).
6. Компьютерное пиратство и другие преступления в области информатики
7. Соблюдение авторского права, в сфере которого требуется много усилий для распространения правового режима защиты интелектуальной собственности.
8. Информациооная безопасность и защита данных в международных информационных потоках и базах данных.
9. Экономическая проблема: развитие виртуальной экономики (электронная коммерция, телеторговля) – развитие экономического менеджмента, маркетинга, создание экономической системы информационных услуг.
10. Устранение диспропорций в ресурсах комуникаций. На Азию, Африку, Латинскую Америку, которые составляют 75% всего населения планеты приходится 50% тиража газет которые выходят в мире. В Северной Америке один экземпляр приходится на трёх, в Африке - на 90, в Азии на 19 человек; В Индии сеществует 835 газет, 16 экземпляров приходится на 1000 человек; в 13 арабских государствах издается лишь 1 газета; ужасная неграмотность в селах;
11. Устранение негативных результатов деятельности отдельных монополий, их неиздержимой концентрации (15 крупнейших ТНК, контролирующих различными способами основную долю операций в области международных комунакиций, расположены в пяти странах:
· США- IBM, General Electric, GTI, LTV, Westen Electric, Xerox;
· Франция - CGE;
· Япония - Matsushita;
· ФРГ - «AEG-telephunken»;
· Нидерланды - Philips.
Концетрация источников информации: в Великобретании существует 112 газет, на долю 9 из них приходится 60% общего тиража. В Германии увеличивается продажа экземпляров, но уменьшается количество независисых газет. В Японии существует 3 главных токийских газеты, которые выпускают каждый день 27 млн. газет, что равняется 50% общего тиража.
12. Проблема збалансированого и одностороннего информационного потока.
13. Поступление дизинформации в сеть (конституционные, законодательные или нормативные положения в странах, которые регулируют деятельность рассматриваемых средств МИ, часто несоответсвуют тому, что имеет место на практике. Неполные, неточные и противоречивые данные.
14. Передовые в техническом отношении страны используют свои преимущества для обспечения в определенной форме культурного и идиологического господства, ущемляющего национальную самобытность других стран.
Міжнародна політика Ради Європи в галузі комунікації. (аналіз 1-5-ої нарад Комітету Міністрів РЄ з політики ЗМІ)
1-а нарада відбулася у Відні 9-10 грудня 1986р.
Тема - майбутнє телебачення в Європі. Участь брали 21 країна. На ній було узгоджено стимулювання виробництва аудіо-візуальної продукції та трансляція її за кордон.
Резолюція 1
Політика просування аудіо-візуальної продукції в Європі:
1)дати згоду для створення умов для стимулювання інвестицій на національному та європейському рівнях для фінансування виробництва а-в продукції європейського походження незалежно від держави
2) розвивати освіту у галузі мас-медіа як невід'ємну складову загальної освіти
3) об'єднання роботи кіно і телебачення
4) розвиток ролі телебачення як засобу реклами
5) посилення європейського співробітництва та обміну продукцією європейського походження
6)розповсюдження програм європейського походження в країнах, які не беруть участі у Конференції та країнах, що розвиваються
7) підтримка аудіо-візуального формування за рахунок бюджетних коштів
8) подолання адміністративних перешкод
9) забезпечення внесків приватних та громадських радіокомпаній в розвиток аудіо-візуальної продукції
Резолюція 2 підкреслювала питання про громадське та приватне телебачення
Основні принципи:
1) забезпечення програм для малих і великих аудиторій
2) важливість національних служб телебачення
3) полегшити передачу програм за кордон згідно з загальними принципами вільного потоку інформації
4) зміцнення та розвиток суспільної структури регулювання між країнами-учасницями, повага до технічних правил Союзу Телекомунікацій
2-а нарада відбулася у Стокгольмі 23-24 листопада 1988р.
Назва - Інформаційна європейська політика у міжнародному контексті.
До політичних завдань відносилися:
1) вільне висловлення інформації, плюралізм в телебаченні, повага до прав людини
2) розвиток культурного та освітнього компоненту телебачення
3) посилення мір. Які спрямовані на стимулювання творчості та захисту інтересів авторів
4) розвиток освіти професіоналів та обмін між освітніми центра різних країн
5) збільшення співробітництва та фінансування угод між європейськими та неєвропейськими партнерами
6) подолання лінгвістичних перешкод шляхом дублювання та субтитрів