Сторінка
1

Платіжний баланс – основна статистичного аналізу зовнішньоекономічної діяльності

Платіжний баланс країни - це систематична реєстрація економічних операцій, що здійснювалися протягом певного періоду часу між резидентами цієї країни та резидентами інших країн світу.

Платіжний баланс характеризує зовнішньоекономічний стан країни на макрорівні. Вперше термін “платіжний баланс” було використано у 1767 році Д. Стюартом. Найбільш суттєвим напрямком використання даних платіжного балансу і супутньому йому балансі іноземних інвестицій є обґрунтування зовнішньої і внутрішньої економічної політики країни. Дані платіжного балансу застосовуються для аналітичних досліджень з вивчення причин, що зумовлюють диспропорції в балансі й обґрунтування заходів з їх коригування.

Система платіжного балансу пов’язана з балансом іноземних інвестицій, який орієнтований на запаси. Баланс іноземних інвестицій складається на визначену дату (на кінець року).

Всі операції, що враховуються платіжним балансом можна поділити на дві групи: 1) поточні операції; 2) операції з капіталом.

Платіжний баланс має такий вигляд:

1. Рахунок поточних операцій;

1.1. Баланс товарі та послуг;

1.2. доходи (сальдо);

1.3. поточні трансферти;

2. Рахунок операцій з капіталом;

2.1. прямі інвестиції;

2.2. портфельні інвестиції;

2.3. інші інвестиції.

3. Баланс

Рахунок поточних операцій платіжного балансу узагальнює дані про зовнішньоекономічну діяльність, що пов’язана з рухом товарів, послуг, доходів і трансфертів. Доходи включають в себе доходи від інвестицій, доходи від праці та проценти. Під трансфертами розуміють безоплатну допомогу, дари та інші види операцій без оплати та компенсації.

Рахунок операцій з капіталом включає всі види операцій (фактичні та умовно нараховані) і показує зміни у володінні в іноземних фінансових активах і пасивах. Активи є вимогами до нерезидентів, а пасиви є зобов’язаннями перед ними за певний період часу.

Рахунок операцій з капіталом включає: рух довгострокових і короткострокових капіталів, тобто надходження і платежі у зв’язку з продажем і купівлею іноземних цінних паперів; суми наданих, отриманих і погашених іноземних кредитів, розрахунки з купівлі-продажу заводів, рудників, земельних ділянок та іншого майна за кордоном; короткострокове кредитування зовнішньої торгівлі і погашення короткострокових кредитів; відкриття рахунків у іноземних банках; перекази капіталів на ці рахунки, тощо. Баланс поточних операцій вимірює вартість чистих доходів країни або чистих витрат, що виникають у результаті міжнародних операцій з товарами, послугами та трансфертами.

Операції, які забезпечують надходження іноземної валюти і експорт товарів та послуг, отримані доходи і трансферти, зменшення фінансових активів, збільшення зобов’язань записуються із знаком “+”. Операції, які призводять до виплат грошових сум іноземцям – імпорт товарів та послуг, сплачені доходи і трансферти, збільшення фінансових активів, зменшення зобов’язань - записуються зі знаком “-”.

Якщо виникає перевищення виплат над доходами, то виникає дефіцит платіжного балансу. Його можна ліквідувати або взявши в борг, або продавши активи. Країна, що має дефіцит платіжного балансу за поточними операціями, витрачає на товари та послуги із-за кордону і на трансферти за кордон більше за суму своїх доходів від продажу товарів та послуг за кордон. Позитивне сальдо поточного рахунку платіжного балансу протилежне дефіциту.

Доходи від інвестицій у результаті прямих та інших капіталовкладень. Доход від прямих інвестицій залежить від нагромадження у минулому іноземних інвестицій і може реалізовуватися після певного проміжку часу.

Рух капіталу розподіляють на такі основні категорії: прямі інвестиції, переміщення середньострокового та довгострокового капіталу і короткострокові переміщення.

Прямі інвестиції в економіку України на початок 2000 року становили 2935,2 млн. доларів США, на кінець цього року - 3494,7 млн. доларів США.

Розглянувши прямі іноземні інвестиції за галузями економіки України в 2000 році можна відмітити, що найбільше їх припадало на харчову промисловість – 20,1%; інвестувалась внутрішня торгівля - 18,8 %. Далі за обсягами інвестування ідуть машинобудування та металообробка, фінанси, кредит та страхування (9,0% та 6,4%). Зовсім незначно інвестувались житлово-комунальне господарство (0,8%), медична промисловість (0,6%), наука та наукове обслуговування (0,6%) від загального обсягу прямих інвестицій.

Прямі іноземні інвестиції статистика вивчає в територіальному аспекті в виокремленням інвестицій у спільні підприємства (58,8% на кінець 2000 року). Майже третина інвестицій припадає на м. Київ, далі ідуть Київська, Донецька, Дніпропетровська, Полтавська області.

Серед країн, які найбільше інвестують економіку України такі: США, Кіпр, Нідерланди, Російська Федерація (на початок 2001 року). Статистика вивчає рівень відносин між країнами, конкурентоспроможність їх продукції на світовому ринку, обсяг та напрями зовнішньоторговельних потоків. Важливим є визначення паритетів купівельної спроможності.

Платіжний баланс відіграє роль макроекономічної моделі, яка систематично відображає економічні операції, що здійснюються між національною економікою та іншими країнами світу.

Платіжний баланс ¾ співвідношення між платежами, які здійсненні екномічними суб¢єктами даної країни в інших країнах , та надходженнями, які одеражані ними з інших країн за певний період часу (квартал, рік). Якщо надходження з-за кордону перевищують платежі, то баланс буде активним, а при перевищенні платежів над надходженнями ¾ пасивним. При активному сальдо платіжного балансу збільшуються надходження іноземної валюти в країну, що призводить до зростання валютних резервів держави. Пасивне сальдо спричиняє відплив іноземної валюти з країни і призводить до зменшення валютних резервів.

Стан платіжного балансу країни визначається її економічним потенціалом, особливостями структури економіки, участю економічних агентів країни в міжнародній кооперації, зв¢язками із світовим ринком позичкових капіталів, станом державного регулювання екноміки і зовнішньоекономічних відносин. Тому платіжний баланс чітко відображає економічне становище країни, широко використовується в інтересах прогнозування і макроекономічного регулювання.

За формою складання платіжний баланс визначається як платіжний звіт за певний період часу, в якому відображаються усі економічні ситуації між резидентами і неризедентами держави. Платіжний баланс базується на принципах бухгалтерського обліку: кожна екномічна операція має подвійний запис ¾ по кредиту однієї статті та дебету іншої. Це правило свідчить про те, що більшість екномічних операцій за суттю є обміном екномічними цінностями. У випадку, коли має місце безвідплатне наданя екномічних цінностей (тоарів, послуг або фінансових активів), для відображення цієї операції подвійним записом запроваджується особлив стаття “трансферти” ¾ це група операцій проведених на безвідплатній основі.